Олександр Усик переміг Ріко Верховена технічним нокаутом у 11-му раунді 23 травня 2026 року біля пірамід Гізи. Українець захистив пояс WBC, зберіг об’єднані титули і довів професійний рекорд до 25-0 при 16 дострокових перемогах. Нідерландець, легенда кікбоксингу з мінімальним боксерським досвідом, ледь не вчинив сенсацію століття.

Після десяти раундів двоє суддів мали нічию 95:95, третій віддавав Верховену 96:94. Усик врятував вечір одним точним аперкотом і коротким, жорстким добиванням. Рефері Марк Лайсон зупинив бій за секунду до гонгу — рішення, яке досі викликає суперечки серед фахівців і вболівальників.

Цей поєдинок під назвою Glory in Giza став не просто захистом титулу. Це була зустріч двох різних шкіл єдиноборств на тлі однієї з найдавніших цивілізацій планети. Усик знову довів, що чемпіонський характер проявляється саме тоді, коли ноги важчають, а суддівські картки вже не на твоєму боці.

Як народився бій біля пірамід і чому його майже ніхто не сприймав всерйоз

Ідея схрестити абсолютного чемпіона боксу з королем Glory виникла не в кабінетах промоутерів. За словами самого Верховена, 13 вересня 2025 року актор Джейсон Стейтем сидів біля рингу на бою Альвареса з Кроуфордом і запропонував Туркі Аль аш-Шейху саме таке шоу. Через кілька місяців контракт підписали, а 27 лютого 2026-го світ дізнався дату й місце.

Верховен на той момент мав у професійному боксі лише одну перемогу — нокаут маловідомого угорця Яноша Фінфери ще в 2014 році. Далі він на 11 років і 13 успішних захистів закрив важку вагу Glory, провівши 76 боїв кікбоксингу з рахунком 66-10-1. У рингу з Усиком він виглядав андердогом з коефіцієнтом близько 10 до 1. Більшість експертів чекали швидкого уроку боксу від технічного генія з Криму.

Реальність виявилася іншою. Верховен вийшов на вагу майже 118 кг проти 106 кг Усика, рухався незграбно, але щільно, постійно йшов уперед і бив по корпусу. Його стиль ламав звичний ритм українця. У перших раундах чемпіон виглядав важким, ніби після довгого тренувального табору сили ще не розкрилися.

Хід бою: від домінування кікбоксера до чемпіонського ривка

Перші два раунди судді одноголосно віддали Верховену. Нідерландець працював першим номером, чіпляв джебом і правими прямими. Усик відповідав рідко, більше вивчав дистанцію. У третьому-п’ятому раундах українець нарешті знайшов ритм: більше джеба, точніші комбінації, контроль центру рингу. Ці три відрізки всі троє суддів записали йому.

Далі маятник знову хитнувся. Шостий, сьомий і особливо дев’ятий раунди Верховен проводив активніше. Він притискав Усика до канатів, кидав силові удари і виглядав свіжішим. У восьмому Усик знову перехопив ініціативу, але загальна картина після дев’яти раундів уже насторожувала.

Десятий раунд розколов суддів. Двоє віддали його Усику, один — Верховену. Саме після нього на двох картках з’явилася нічия, а на третій нідерландець зберіг мінімальну перевагу. Якби бій дійшов до рішення, титул формально залишався б за чемпіоном лише завдяки правилу, що при нічиїй пояс не змінює власника. Але атмосфера вже була тривожною.

В одинадцятому раунді все змінилося за двадцять секунд. Усик зловив суперника правим аперкотом — Верховен сів на настил. Він підвівся, але ноги вже не тримали колишньої жорсткості. Українець пішов добивати серією ударів біля канатів. Рефері втрутився на позначці 2:59. Гонг пролунав майже одночасно із зупинкою.

Усик після бою сказав коротко і по-своєму: «Це був важкий бій. Ріко добре підготувався. Мій аперкот. Бам, бам, бам, бам. Слава Богу».

Суддівські картки та статистика ударів

Офіційні записки після десяти раундів виглядали так: Мануель Олівер Паломо (Іспанія) 95-95, Фабіан Гуггенхайм (Швейцарія) 95-95, Паскуале Прокопіо (Канада) 96-94 на користь Верховена. Раунди 1, 2, 6, 7 і 9 більшість суддів віддавали нідерландцю, 3–5 і 8 — Усику. Десятий став єдиним спірним.

За даними CompuBox Усик викинув 499 ударів і влучив 112 разів (22,4%). Верховен — 508 ударів і 113 точних (22,2%). У силових ударах нідерландець мав невелику перевагу: 93 проти 89. Особливо відчутною була різниця в роботі по корпусу — Верховен значно частіше діставав тулуб чемпіона.

Таблиця нижче показує ключові відмінності двох бійців на момент виходу в ринг.

Параметр	Олександр Усик	Ріко Верховен
Вік	39 років	37 років
Вага на зважуванні	233 фунти (≈105,7 кг)	259 фунтів (≈117,5 кг)
Професійний бокс до бою	24-0 (15 КО)	1-0 (1 КО)
Основний вид спорту	Бокс (олімпійський чемпіон 2012)	Кікбоксинг Glory (11 років чемпіон)
Результат	TKO 11 (2:59)	Поразка TKO

Дані ваги, рекорду та результату підтверджені BoxRec, статистика ударів — Compubox.

Суперечка навколо зупинки: рання чи необхідна

Верховен одразу після бою назвав зупинку передчасною. Він стояв на ногах, хотів іти в дванадцятий раунд і вважав, що картки були рівними. Частина експертів погодилася: до гонгу лишалася мить, а добивання виглядало жорстким, але не добивальним до кінця. Інші наголошували, що після нокдауну ноги нідерландця вже «плавали», і рефері мав право берегти здоров’я бійця.

Якби 11-й раунд добили до кінця і зарахували Усику 10-8 за нокдаун, українець вийшов би вперед на двох картках. Тобто навіть без зупинки шанси Верховена на перемогу за очками після нокдауну різко падали. Це важливий нюанс, який часто гублять у емоційних дискусіях.

У нашій практиці перегляду таких вечорів подібні зупинки завжди ділять аудиторію навпіл. Одні бачать порятунок чемпіона, інші — поспішне рішення. Тут обидві позиції мають підґрунтя. Бій вийшов чесним і важким, а фінал — драматичним саме через цю секунду.

Що сталося після Гізи: пояси, «останній танець» і нові плани

Через місяць після бою, 26 червня 2026 року, Усик оголосив, що залишає всі чемпіонські пояси — WBC, WBA та IBF. Він підкреслив: це не завершення кар’єри. «Я залишаю пояси, але не залишаю спорт, бо в мене ще є останній танець», — сказав він. Рішення звільнило дивізіон від обов’язкових захистів і відкрило шлях іншим претендентам, зокрема Агіту Кабаєлю та можливим об’єднавчим боям.

До цього Усик уже відмовився від WBO. Після Гізи він говорив про ще два-три поєдинки і бажання провести фінальну главу в США. Серед імен, які постійно спливають, — Деонтей Вайлдер і навіть повтор із Верховеном. Сам нідерландець не закривав двері для реваншу.

Для української аудиторії цей бій мав додатковий шар. Поки в Гізі лунав гонг, Київ знову переживав повітряну тривогу. Усик традиційно присвятив перемогу українському народу і військовим. У такі моменти спортивний результат перестає бути лише цифрою в таблиці.

Цікаві факти про бій Усик — Верховен

• Ідею поєдинку публічно «запустив» Джейсон Стейтем, який особисто зв’язав Верховена з організаторами саудівського боксу.
• Верховен тренувався під керівництвом Пітера Ф’юрі — дядька і багаторічного наставника Тайсона Ф’юрі.
• Це був перший випадок у професійній кар’єрі Усика, коли після десяти раундів він не вів ні на одній суддівській картці.
• Спеціальний пояс WBC «Король Нілу» виготовили ексклюзивно для переможця шоу біля пірамід.
• IBF дозволила бій на особливих умовах: у разі поразки Усика її титул став би вакантним, а не перейшов би до Верховена.
• Після бою WBC підняла раніше нерейтингового Верховена одразу на восьме місце у своєму рейтингу важковаговиків.

Бій у Гізі показав дві правди одночасно: навіть великий чемпіон може виглядати вразливим проти незручного новачка, і навіть у 39 років Усик уміє знаходити удар, коли рахунок уже проти нього.

Верховен після поєдинку говорив, що насолоджувався рингом і, можливо, навіть занадто розслабився в окремі моменти. Усик дякував супернику і називав його чудовим бійцем. Обидва залишили враження людей, які розуміють цінність важкого, чесного вечора, а не лише рядка в статистиці.

Дивізіон суперважковаговиків після відмови Усика від поясів знову став відкритим. Кабаєль, Дюбуа, можливе повернення Джошуа — імен вистачає. Але вечір біля пірамід уже вписаний окремим рядком. Не як легкий захист титулу, а як нагадування: у боксі сценарій пишеться до останньої секунди, навіть коли всі навколо вже вирішили, чим усе закінчиться.