Невдовзі після виборів президент Володимир Зеленський проголосив проект «Держава в смартфоні»: за три місяці наказав провести аудит понад 350 державних реєстрів та розробити єдиний веб-портал електронних послуг. Проте ідея електронної держави не нова. Громадське розбиралося, що вже зроблено у сфері диджиталізації країни та що нового в цей процес має привнести команда президента.

Що таке «держава у смартфоні»?

«Держава у смартфоні» — це частина розвитку електронного урядування країни. Усі послуги, які надають різні державні органи, мали б стати доступними для громадян онлайн. 

Перше, що зараз обіцяє запустити команда Володимира Зеленського, — це проект «Е-малятко». Він дасть можливість отримати 10 послуг, пов’язаних з народженням дитини, за однією електронною заявою відразу в пологовому будинку.

Анонсував його ще у лютому Володимир Гройсман, а зараз у президента кажуть, що послугу запустять наприкінці року. 

Однією з перших також має стати запуск ініціативи «ID 14» — це одночасна реєстрація фізичної особи як платника податків під час першого оформлення паспорта громадянина України.

Що вже зроблено?

Концепція E-government як один з напрямків розвитку держави з’явилася ще у 2010 році, коли Кабінет Міністрів схвалив відповідну концепцію. Активна робота у сфері почалася лише останні три роки.

За 2016 – 2018 роки Міністерство економічного розвитку разом із Державним агентством з питань електронного урядування перевели в онлайн понад 120 послуг для громадян та бізнесу. 

Так, можна отримати онлайн витяги з різноманітних реєстрів, довідки, ліцензії та сертифікати. Зокрема з’явився Кабінет платника податків та можливість отримати цифровий підпис онлайн.

Команда державного агентства разом з експертами проекту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS» працювала з державними реєстрами з 2016 року.

«Електронні сервіси — це один з головних антикорупційних інструментів, бо ми таким чином зменшуємо “людський фактор” в наданні певних послуг», — розповідає керівник напрямку електронних послуг від TAPAS Данило Молчанов.

Проте нині головна проблема — це те, що в Україні є близько 350 державних реєстрів, які не пов’язані між собою.

За висновками спеціалістів проекту TAPAS, деякі державні бази даних дублюють до 80% інформації, вони оформленні за різними стандартами та мають помилки. Щоб об’єднати їх в єдину мережу, потрібно розробити єдині стандарти. 

За словами Молчанова, вони для початку зібрали перелік усіх державних реєстрів країни, а потім — провели інвентаризацію декількох найбільш важливих з них.

У перспективі всі свої інформаційні ресурси державні органи мають зареєструвати на відповідному веб-порталі і синхронізувати дані.

Спеціалісти також розробили систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів — «Трембіту». Перший автоматичний обмін даними завдяки ній налаштували у травні 2019 року між Національною службою здоров’я України та Державною службою України з питань лікарських засобів та контролю за наркотиками. Зараз команда працює над запуском взаємодії між реєстром Мін’юсту та Пенсійного фонду, щоб дані про померлих оперативно передавалися до фонду і не було випадків нарахування пенсій померлим.

Що в пріоритеті у диджитал-команди Зеленського? 

Лідер диджитал-команди Володимира Зеленського — український ІТ-підприємець та засновник диджитал-агенції Михайло Федоров.

Під час виборчої кампанії він відповідав за присутність президента та партії «Слуга народу» у соціальних медіа: під його керівництвом створили Telegram-канал та Instagram-спільноту СН, а також мережу власних YouTube-каналів.

Електронні послуги, які створювали попередники, Михайло Федоров називає недосконалими та складними.

У своїй команді вони визначили близько 200 найважливіших послуг для громадян та бізнесу, перелік яких поки отримати не вдалося — нам лише пообіцяли, що згодом його опублікують на спеціальному веб-сайті. 

Проте нам розповіли, що диджитал-команда планує запустити систему електронної ідентифікації громадян eID.

Для цього в одну систему зведуть дані про реєстрацію фізичної особи-підприємця, документи водія, інформацію про майно, землю, транспорт, податки та доходи українців. 

Федоров переконаний, що це допоможе у майбутньому здійснити електронний перепис населення та розробити систему онлайн-голосування для майбутніх виборів.

Як реагує бізнес на нові ініціативи? 

Український бізнес серйозно зацікавлений у розвитку електронних послуг від держави: це економить час, гроші та зменшує корупцію. Для команди нового президента підприємці готували так само свої пропозиції, які саме е-послуги треба змінювати насамперед.

Так, члени Європейської бізнес-асоціації виокремили близько 13 послуг та 16 реєстрів, робота над якими для них пріоритетна. Це, зокрема, можливість відкривати банківський рахунок онлайн, сплачувати за усі адміністративні послуги та відправляти усім держорганам звітність за допомогою електронного цифрового підпису.

Серед інших запитів бізнесу: вдосконалена робота єдиного митного вікна, поява електронних гарантійних талонів на побутову техніку та замовлення марок акцизного податку в онлайн. 

Також є пропозиція відкрити доступ до багатьох державних реєстрів: наприклад, до обліку дозволів на міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом чи обігу зерна на елеваторах.

«Держава надає нам послуги в дуже застарілий та складний спосіб, який треба спрощувати та змінювати, — розповідає заступниця директора Європейської бізнес-асоціації Світлана Михайловська. — Наприклад, зараз громадянам потрібно доводити, що вони — це вони, приносити довідки з однієї держструктури до іншої, бо між ними зовсім немає комунікації».

Проте найбільшу зацікавленість до цифрових планів держави має ІТ-сектор.

Юрій Антонюк керує« EPAM», однією з найбільших ІТ-компаній України у Центральній та Східній Європі. У розвитку проекту «Держава у смартфоні» він бачить можливість розвивати внутрішній попит на український програмний продукт, бо зараз вітчизняна ІТ-індустрія в основному сфокусована, а найуспішніші стартапи шукають свого інвестора за кордоном. 

«У ІТ компаній немає проблем працювати на глобальному рівні, а щоб розвинути внутрішній ринок — потрібно працювати. Передовсім тут немає великих замовників на наш продукт, але саме в такому проекті інвестором може стати держава», — пояснює Юрій Антонюк.