Віталій Шабунін — голова правління громадської організації «Центр протидії корупції», один із найпомітніших українських антикорупційних активістів останнього десятиліття. Його ім’я асоціюється і з адвокацією незалежних органів на кшталт НАБУ, САП і ВАКС, і з гучними кримінальними провадженнями, які сам він називає політичним тиском, а критики — розплатою за фіктивну службу та грантовий бізнес.
Народився 26 листопада 1984 року в Рівному, закінчив Рівненський інститут слов’янознавства, у 22 роки став депутатом міської ради, з 2012-го очолює ЦПК. Після 24 лютого 2022 року мобілізувався, пройшов кілька військових частин і в травні 2026-го був звільнений за рішенням ВЛК через глаукому обох очей. Паралельно триває суд у Печерському райсуді Києва за статтями про ухилення від військової служби в умовах воєнного стану та шахрайство.
Щоб зрозуміти, хто такий Шабунін і чому навколо нього так гостро сперечаються, варто розкласти біографію, роботу організації, версії слідства і захисту, фінансування ЦПК та судові епізоди станом на вересень 2026 року — без ярликів «герой» чи «ухилянт», а з фактами, які можна перевірити.
Від Рівного до Києва: як формувався публічний профіль
Дитинство й освіта Шабуніна пов’язані з Рівним. Факультет міжнародних відносин дав йому мову публічної політики, а місцева рада 2006 року — перший досвід депутатства ще зі студентської лави. Далі були посади помічника народних депутатів Віктора Матчука та Лесі Оробець, робота в громадянській мережі «Опора» і керівництво молодіжною «Фундацією регіональних ініціатив» після переїзду до Києва у 2008-му.
У 2012 році разом із Дар’єю Каленюк він став одним із засновників «Центру протидії корупції» і очолив правління. Перший рік команда працювала фактично волонтерськи; з 2013-го організація почала отримувати міжнародне фінансування. У 2014-му Шабунін балотувався до Верховної Ради за списком партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка (п’яте місце) і не пройшов. Пізніше був пов’язаний із «Демократичним альянсом».
У 2015–2016 роках очолював першу Раду громадського контролю НАБУ, у 2019–2020-му входив до Національної ради з питань антикорупційної політики. Одружений з Оленою Шабуніною, має двох дітей, живе в Києві. За відкритими біографічними довідками належить до євангельських християн.
Публічний стиль Шабуніна різкий: короткі відео, прямі звинувачення на адресу Банкової, ДБР, прокуратури й оборонних закупівель. Саме цей тон зробив його впізнаваним — і водночас зручною мішенню для контркампаній.
Що робить Центр протидії корупції
ЦПК працює на стику розслідувань, адвокації законів і публічного тиску. Організація відома сайтом YanukovychLeaks / YanukovychInfo часів Євромайдану, кампаніями за електронне декларування, захистом незалежності НАБУ і САП, моніторингом держзакупівель і ліків, пізніше — оборонних контрактів. За власними оцінками команди, матеріали ЦПК ставали приводом для десятків і сотень кримінальних проваджень щодо посадовців різних каденцій — від часів Януковича до оточення чинної влади.
У 2025–2026 роках організація публічно сперечалася з Агентством оборонних закупівель щодо розміру простроченої дебіторської заборгованості. Шабунін наполягав: на початок 2026-го армія не отримала оплаченої зброї й техніки не на 18, а близько на 45 млрд грн. Після публічного тиску в АОЗ визнали цифру близько 45,8 млрд грн. Це типовий для ЦПК прийом: спочатку документ і цифра, потім медійна хвиля.
Критики називають ЦПК «грантовою корпорацією з кількома штатними людьми і мільйонними оборотами». Прихильники — однією з небагатьох структур, яка системно б’є по великих схемах і не розчиняється в партійній логіці. Обидві оцінки живуть в одному інформаційному полі, і саме тому прізвище «Шабунін» давно вийшло за межі вузького антикорупційного кола.
Військова служба: від 207-го батальйону ТрО до демобілізації
25 лютого 2022 року Шабуніна призвали / він добровільно став до лав Сил оборони. За відкритими матеріалами справи й публічними поясненнями сторін, шлях виглядав так: 207-й окремий батальйон ТрО (частина А7376), коротке перебування в 101-й окремій бригаді охорони Генштабу, далі — структури Міноборони, зокрема центр інновацій та оборонних технологій, з 2025-го — 43-тя окрема механізована бригада в районі Чугуєва на Харківщині, де він фігурував як штаб-сержант роти забезпечення.
У вересні 2022 — лютому 2023 року, за версією ДБР, він організував фіктивне відрядження з батальйону до НАЗК і не виконував обов’язків служби, продовжуючи отримувати грошове забезпечення. Шабунін відповідає: відрядження ініціювали керівники НАЗК, комбат погодив його офіційно, на Київщині восени 2022-го вже не було бойових дій у місці дислокації підрозділу, а «бойових» 100 тисяч він у той період не отримував — лише стандартні 20+30 тисяч, як тилові військові.
19 травня 2026 року Шабунін повідомив про звільнення зі служби. ВЛК визнала його непридатним на підставі статті 28а графи II Розкладу хвороб: глаукома обох очей у тяжких стадіях, дві лазерні корекції у 2024-му без стійкого покращення, втрата значної частини зору, хвороба пов’язана з проходженням служби. Наказ підписали за кілька днів до заяви. Після цього він заявив, що лікуватиметься і повернеться до роботи ЦПК.
Частина ветеранів і рухів на кшталт «Чесна мобілізація» побачила в цьому подвійний стандарт: людина, яка публічно вимагає жорсткої мобілізації, демобілізується за зором, але, за їхніми словами, далі водить авто і розповідає про влучну стрільбу. Інші військові й правозахисники нагадують: висновок ВЛК — медичний документ, а не політичний бонус, і глаукома важкої стадії входить до підстав для визнання непридатним.
| Період | Подія | Статус / наслідок |
|---|---|---|
| 26.11.1984 | Народження в Рівному | Освіта — Рівненський інститут слов’янознавства |
| 2012 | Заснування ЦПК, голова правління | З 2013 — міжнародне фінансування |
| 23.07.2020 | Підпал будинку в Гнідині | Експертиза підтвердила умисний підпал |
| 25.02.2022 | Мобілізація / вступ до ТрО | 207-й батальйон, далі інші частини |
| 15.07.2025 | Підозра ДБР, суд, обшуки | ст. 409 ч. 4 і ст. 190 ч. 2 КК |
| 19.05.2026 | Демобілізація за ВЛК | Глаукома обох очей, ст. 28а |
Хронологію зібрано за відкритими повідомленнями українських медіа, досьє та сторінки Вікіпедії про Віталія Шабуніна; окремі епізоди справи ДБР уточнювалися за матеріалами Суспільне, Kyiv Post, Ukrinform та ZMINA.
Справа ДБР: дві версії однієї історії
Провадження щодо служби Шабуніна зареєстрували ще в грудні 2023-го. Публічний вибух стався в липні 2025-го: обшуки вдома в Києві та у військовій частині на Харківщині, вилучення техніки в нього, дружини й дітей. Підозра — ухилення від служби в умовах воєнного стану та заволодіння майном шляхом шахрайства у великих розмірах. Йдеться, зокрема, про період відрядження до НАЗК і про використання автомобіля Nissan Pathfinder, який фігурував у публічній полеміці як «волонтерська» чи «військова» машина. Шабунін на брифінгах вимагав від директора ДБР або вибачення за формулювання, яких немає в тексті підозри, або окремої підозри по авто.
Слідство завершили в серпні 2025-го, матеріали пішли до суду. Обвинувачення просило обмеження: не залишати місце служби / проживання, здати закордонний паспорт, не спілкуватися зі свідками. У червні 2026-го Печерський суд відмовляв у запобіжному заході в тому вигляді, якого хотіла прокуратура. 28 серпня 2026-го Київський апеляційний суд залишив справу в Печерському райсуді, не передавши її до іншого суду. Станом на 2 вересня 2026-го процес триває.
Окрема лінія — колишній командир частини Віктор Юшко, якого слідство також фігурує у зв’язку з наказами про відрядження. Шабунін називає справу помстою за критику Офісу президента, ДБР і спроби ослабити НАБУ/САП. Десятки громадських організацій у липні 2025-го (ZMINA, Transparency International Ukraine, Bihus.Info, Опора та інші) публічно застерігали владу від політичної розправи. ДБР відповіло: це процесуальні дії, не пов’язані з громадською роботою.
Паралельно живе жорстка контрверсія ветерана й блогера Володимира Бойка та частини військових медіа: фіктивний облік у 207-му батальйоні, «намальовані» сержантські звання за штатно-посадовою логікою, довідки про участь у бойових діях, виплати забезпечення. У цьому середовищі навіть з’явилося слово «шабунінг» — як ярлик для тилової служби з грантами замість окопів. Це оцінка, а не вирок суду. Суд поки що не поставив крапку.
Цікаві факти
- У липні 2020 року будинок Шабуніна в селі Гнідин спалили. Експертиза підтвердила підпал; на відновлення люди зібрали понад 42 тисячі доларів. У грудні того ж року біля квартир матері в Рівному та тещі в Києві знайшли вибухові пристрої. Виконавців публічно не назвали.
- 13 травня 2026 року Дніпровський райсуд Києва визнав Шабуніна винним у заподіянні тілесних ушкоджень середньої тяжкості журналісту Всеволоду Філімоненку — епізод ще 2017 року біля військкомату. Справа тягнулася роками й постійно змінювала політичне забарвлення.
- У грудні 2025-го в мережу злили приватні фото з вилученого телефона. Шабунін звинуватив силовиків; Офіс генпрокурора відкрив провадження за фактом публікації. Дружина заявила: адресатом світлин була вона, а не «пів країни».
- У 2020-му Печерський суд уже карав його за несвоєчасне подання декларації за 2019 рік — документ зайшов на день пізніше. Дрібниця порівняно з нинішньою справою, але важлива для тих, хто рахує кожен формальний гріх антикорупціонера.
- За даними відкритих реєстрів, дохід ГО «Центр протидії корупції» у 2024 році становив близько 58,4 млн грн, у 2025-му — близько 51,5 млн грн. Чистий прибуток у звітності — 0 грн, що типово для громадської організації.
Гранти, ФОП і питання «хто контролює контролерів»
ЦПК від початку 2010-х фінансується донорами: уряди США та країн ЄС, Міжнародний фонд «Відродження», NED, посольства, проєкти технічної допомоги. Сумарно за 2013–2024 роки в публічних оглядах називають понад 8 млн доларів. Сам Шабунін у 2026-му пояснював структуру приблизно так: близько 40% історично йшло зі США, ще близько 40% — з Європи, решта — фонди й приватні внески; після згортання частини американських програм частка США впала.
Окреме роздратування критиків викликає те, що під час служби він як ФОП отримував консультаційні виплати від пов’язаних структур — за його словами, 100–200 тисяч грн на місяць. Для одних це законна цивільна діяльність поза строєм. Для інших — доказ, що «служба» була офісом із погонами. Тут важливо не змішувати дохід організації і особисті гонорари: це різні рядки, і саме їх часто кидають в один казан у телеграм-каналах.
У 2026-му Офіс генпрокурора відновив давнє провадження 2016 року про використання американської техдопомоги ЦПК — справу тоді вже закривали. Паралельно з’являлися погрози блокування рахунків організації через судову заборону публікувати розслідування про нерухомість брата директора ДБР. Для команди ЦПК це ланцюг тиску. Для силового блоку — реакція на «порушення». Читач бачить одне й те саме поле з двох різних трибун.
| Питання | Позиція слідства / критиків | Позиція Шабуніна / ЦПК |
|---|---|---|
| Відрядження 2022–2023 | Фіктивне, щоб не бути в частині й отримувати гроші | Офіційне, на прохання керівництва НАЗК, робота з закупівлями й конфіскацією |
| Мотив справи | Порушення військового статуту й шахрайство | Помста за критику ОП, ДБР і захист НАБУ/САП |
| Гранти ЦПК | Освоєння мільйонів малою командою | Прозора донорська модель, аудити, нульовий прибуток ГО |
| Демобілізація 2026 | Зручний медичний вихід для публічної особи | ВЛК, глаукома тяжкої стадії, хвороба пов’язана зі службою |
Порівняння базується на публічних заявах сторін і матеріалах українських видань; юридичну оцінку дає лише суд.
Де справа стоїть зараз і чому прізвище не зникає з стрічки
На початок вересня 2026 року Шабунін — цивільний після чотирьох з гаком років у Силах оборони, фігурант кримінальної справи в Печерському суді, публічний критик президентської вертикалі й водночас людина з уже одним свіжим вироком у справі Філімоненка. Він далі коментує голосування Ради, оборонні борги, реформу СБУ, ДБР і прокуратури. 2 вересня 2026-го, зокрема, критикував депутатів «Слуги народу» за те, що голосів на знищення незалежності антикорупційних органів нібито вистачало, а на реформи під міжнародні гроші — ні.
Ключове, що часто гублять у коментарях: наявність підозри не дорівнює вироку, а грантове фінансування ГО не дорівнює крадіжці. Так само добровольчий вступ у лютому 2022-го не закриває питання, як саме людина служила наступні роки. Ці речі треба розділяти, інакше залишається лише чорно-білий мем.
Для початківця достатньо трьох орієнтирів. Перший: Шабунін — багаторічний лідер ЦПК і один з архітекторів громадського тиску за антикорупційну інфраструктуру після Майдану. Другий: держава висунула йому тяжкі військові й майнові обвинувачення, які він заперечує. Третій: навколо справи зібрався цілий політичний ринок — від правозахисних заяв про системний тиск на активістів до ветеранського гніву щодо «тилу з грантами». Поки Печерський суд не прочитає вирок, кожна з цих ліній лишається відкритою, і саме тому запит «шабунін» у 2026 році веде не до короткої довідки, а до довгої історії про владу, війну, гроші донорів і довіру суспільства.







