Віталій Шабунін — голова правління громадської організації «Центр протидії корупції», один із найпомітніших українських антикорупційних активістів останнього десятиліття. Його ім’я асоціюється і з адвокацією незалежних органів на кшталт НАБУ, САП і ВАКС, і з гучними кримінальними провадженнями, які сам він називає політичним тиском, а критики — розплатою за фіктивну службу та грантовий бізнес.

Народився 26 листопада 1984 року в Рівному, закінчив Рівненський інститут слов’янознавства, у 22 роки став депутатом міської ради, з 2012-го очолює ЦПК. Після 24 лютого 2022 року мобілізувався, пройшов кілька військових частин і в травні 2026-го був звільнений за рішенням ВЛК через глаукому обох очей. Паралельно триває суд у Печерському райсуді Києва за статтями про ухилення від військової служби в умовах воєнного стану та шахрайство.

Щоб зрозуміти, хто такий Шабунін і чому навколо нього так гостро сперечаються, варто розкласти біографію, роботу організації, версії слідства і захисту, фінансування ЦПК та судові епізоди станом на вересень 2026 року — без ярликів «герой» чи «ухилянт», а з фактами, які можна перевірити.

Від Рівного до Києва: як формувався публічний профіль

Дитинство й освіта Шабуніна пов’язані з Рівним. Факультет міжнародних відносин дав йому мову публічної політики, а місцева рада 2006 року — перший досвід депутатства ще зі студентської лави. Далі були посади помічника народних депутатів Віктора Матчука та Лесі Оробець, робота в громадянській мережі «Опора» і керівництво молодіжною «Фундацією регіональних ініціатив» після переїзду до Києва у 2008-му.

У 2012 році разом із Дар’єю Каленюк він став одним із засновників «Центру протидії корупції» і очолив правління. Перший рік команда працювала фактично волонтерськи; з 2013-го організація почала отримувати міжнародне фінансування. У 2014-му Шабунін балотувався до Верховної Ради за списком партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка (п’яте місце) і не пройшов. Пізніше був пов’язаний із «Демократичним альянсом».

У 2015–2016 роках очолював першу Раду громадського контролю НАБУ, у 2019–2020-му входив до Національної ради з питань антикорупційної політики. Одружений з Оленою Шабуніною, має двох дітей, живе в Києві. За відкритими біографічними довідками належить до євангельських християн.

Публічний стиль Шабуніна різкий: короткі відео, прямі звинувачення на адресу Банкової, ДБР, прокуратури й оборонних закупівель. Саме цей тон зробив його впізнаваним — і водночас зручною мішенню для контркампаній.

Що робить Центр протидії корупції

ЦПК працює на стику розслідувань, адвокації законів і публічного тиску. Організація відома сайтом YanukovychLeaks / YanukovychInfo часів Євромайдану, кампаніями за електронне декларування, захистом незалежності НАБУ і САП, моніторингом держзакупівель і ліків, пізніше — оборонних контрактів. За власними оцінками команди, матеріали ЦПК ставали приводом для десятків і сотень кримінальних проваджень щодо посадовців різних каденцій — від часів Януковича до оточення чинної влади.

У 2025–2026 роках організація публічно сперечалася з Агентством оборонних закупівель щодо розміру простроченої дебіторської заборгованості. Шабунін наполягав: на початок 2026-го армія не отримала оплаченої зброї й техніки не на 18, а близько на 45 млрд грн. Після публічного тиску в АОЗ визнали цифру близько 45,8 млрд грн. Це типовий для ЦПК прийом: спочатку документ і цифра, потім медійна хвиля.

Критики називають ЦПК «грантовою корпорацією з кількома штатними людьми і мільйонними оборотами». Прихильники — однією з небагатьох структур, яка системно б’є по великих схемах і не розчиняється в партійній логіці. Обидві оцінки живуть в одному інформаційному полі, і саме тому прізвище «Шабунін» давно вийшло за межі вузького антикорупційного кола.

Військова служба: від 207-го батальйону ТрО до демобілізації

25 лютого 2022 року Шабуніна призвали / він добровільно став до лав Сил оборони. За відкритими матеріалами справи й публічними поясненнями сторін, шлях виглядав так: 207-й окремий батальйон ТрО (частина А7376), коротке перебування в 101-й окремій бригаді охорони Генштабу, далі — структури Міноборони, зокрема центр інновацій та оборонних технологій, з 2025-го — 43-тя окрема механізована бригада в районі Чугуєва на Харківщині, де він фігурував як штаб-сержант роти забезпечення.

У вересні 2022 — лютому 2023 року, за версією ДБР, він організував фіктивне відрядження з батальйону до НАЗК і не виконував обов’язків служби, продовжуючи отримувати грошове забезпечення. Шабунін відповідає: відрядження ініціювали керівники НАЗК, комбат погодив його офіційно, на Київщині восени 2022-го вже не було бойових дій у місці дислокації підрозділу, а «бойових» 100 тисяч він у той період не отримував — лише стандартні 20+30 тисяч, як тилові військові.

19 травня 2026 року Шабунін повідомив про звільнення зі служби. ВЛК визнала його непридатним на підставі статті 28а графи II Розкладу хвороб: глаукома обох очей у тяжких стадіях, дві лазерні корекції у 2024-му без стійкого покращення, втрата значної частини зору, хвороба пов’язана з проходженням служби. Наказ підписали за кілька днів до заяви. Після цього він заявив, що лікуватиметься і повернеться до роботи ЦПК.

Частина ветеранів і рухів на кшталт «Чесна мобілізація» побачила в цьому подвійний стандарт: людина, яка публічно вимагає жорсткої мобілізації, демобілізується за зором, але, за їхніми словами, далі водить авто і розповідає про влучну стрільбу. Інші військові й правозахисники нагадують: висновок ВЛК — медичний документ, а не політичний бонус, і глаукома важкої стадії входить до підстав для визнання непридатним.

Період	Подія	Статус / наслідок
26.11.1984	Народження в Рівному	Освіта — Рівненський інститут слов’янознавства
2012	Заснування ЦПК, голова правління	З 2013 — міжнародне фінансування
23.07.2020	Підпал будинку в Гнідині	Експертиза підтвердила умисний підпал
25.02.2022	Мобілізація / вступ до ТрО	207-й батальйон, далі інші частини
15.07.2025	Підозра ДБР, суд, обшуки	ст. 409 ч. 4 і ст. 190 ч. 2 КК
19.05.2026	Демобілізація за ВЛК	Глаукома обох очей, ст. 28а

Хронологію зібрано за відкритими повідомленнями українських медіа, досьє та сторінки Вікіпедії про Віталія Шабуніна; окремі епізоди справи ДБР уточнювалися за матеріалами Суспільне, Kyiv Post, Ukrinform та ZMINA.

Справа ДБР: дві версії однієї історії

Провадження щодо служби Шабуніна зареєстрували ще в грудні 2023-го. Публічний вибух стався в липні 2025-го: обшуки вдома в Києві та у військовій частині на Харківщині, вилучення техніки в нього, дружини й дітей. Підозра — ухилення від служби в умовах воєнного стану та заволодіння майном шляхом шахрайства у великих розмірах. Йдеться, зокрема, про період відрядження до НАЗК і про використання автомобіля Nissan Pathfinder, який фігурував у публічній полеміці як «волонтерська» чи «військова» машина. Шабунін на брифінгах вимагав від директора ДБР або вибачення за формулювання, яких немає в тексті підозри, або окремої підозри по авто.

Слідство завершили в серпні 2025-го, матеріали пішли до суду. Обвинувачення просило обмеження: не залишати місце служби / проживання, здати закордонний паспорт, не спілкуватися зі свідками. У червні 2026-го Печерський суд відмовляв у запобіжному заході в тому вигляді, якого хотіла прокуратура. 28 серпня 2026-го Київський апеляційний суд залишив справу в Печерському райсуді, не передавши її до іншого суду. Станом на 2 вересня 2026-го процес триває.

Окрема лінія — колишній командир частини Віктор Юшко, якого слідство також фігурує у зв’язку з наказами про відрядження. Шабунін називає справу помстою за критику Офісу президента, ДБР і спроби ослабити НАБУ/САП. Десятки громадських організацій у липні 2025-го (ZMINA, Transparency International Ukraine, Bihus.Info, Опора та інші) публічно застерігали владу від політичної розправи. ДБР відповіло: це процесуальні дії, не пов’язані з громадською роботою.

Паралельно живе жорстка контрверсія ветерана й блогера Володимира Бойка та частини військових медіа: фіктивний облік у 207-му батальйоні, «намальовані» сержантські звання за штатно-посадовою логікою, довідки про участь у бойових діях, виплати забезпечення. У цьому середовищі навіть з’явилося слово «шабунінг» — як ярлик для тилової служби з грантами замість окопів. Це оцінка, а не вирок суду. Суд поки що не поставив крапку.

Цікаві факти

• У липні 2020 року будинок Шабуніна в селі Гнідин спалили. Експертиза підтвердила підпал; на відновлення люди зібрали понад 42 тисячі доларів. У грудні того ж року біля квартир матері в Рівному та тещі в Києві знайшли вибухові пристрої. Виконавців публічно не назвали.
• 13 травня 2026 року Дніпровський райсуд Києва визнав Шабуніна винним у заподіянні тілесних ушкоджень середньої тяжкості журналісту Всеволоду Філімоненку — епізод ще 2017 року біля військкомату. Справа тягнулася роками й постійно змінювала політичне забарвлення.
• У грудні 2025-го в мережу злили приватні фото з вилученого телефона. Шабунін звинуватив силовиків; Офіс генпрокурора відкрив провадження за фактом публікації. Дружина заявила: адресатом світлин була вона, а не «пів країни».
• У 2020-му Печерський суд уже карав його за несвоєчасне подання декларації за 2019 рік — документ зайшов на день пізніше. Дрібниця порівняно з нинішньою справою, але важлива для тих, хто рахує кожен формальний гріх антикорупціонера.
• За даними відкритих реєстрів, дохід ГО «Центр протидії корупції» у 2024 році становив близько 58,4 млн грн, у 2025-му — близько 51,5 млн грн. Чистий прибуток у звітності — 0 грн, що типово для громадської організації.

Гранти, ФОП і питання «хто контролює контролерів»

ЦПК від початку 2010-х фінансується донорами: уряди США та країн ЄС, Міжнародний фонд «Відродження», NED, посольства, проєкти технічної допомоги. Сумарно за 2013–2024 роки в публічних оглядах називають понад 8 млн доларів. Сам Шабунін у 2026-му пояснював структуру приблизно так: близько 40% історично йшло зі США, ще близько 40% — з Європи, решта — фонди й приватні внески; після згортання частини американських програм частка США впала.

Окреме роздратування критиків викликає те, що під час служби він як ФОП отримував консультаційні виплати від пов’язаних структур — за його словами, 100–200 тисяч грн на місяць. Для одних це законна цивільна діяльність поза строєм. Для інших — доказ, що «служба» була офісом із погонами. Тут важливо не змішувати дохід організації і особисті гонорари: це різні рядки, і саме їх часто кидають в один казан у телеграм-каналах.

У 2026-му Офіс генпрокурора відновив давнє провадження 2016 року про використання американської техдопомоги ЦПК — справу тоді вже закривали. Паралельно з’являлися погрози блокування рахунків організації через судову заборону публікувати розслідування про нерухомість брата директора ДБР. Для команди ЦПК це ланцюг тиску. Для силового блоку — реакція на «порушення». Читач бачить одне й те саме поле з двох різних трибун.

Питання	Позиція слідства / критиків	Позиція Шабуніна / ЦПК
Відрядження 2022–2023	Фіктивне, щоб не бути в частині й отримувати гроші	Офіційне, на прохання керівництва НАЗК, робота з закупівлями й конфіскацією
Мотив справи	Порушення військового статуту й шахрайство	Помста за критику ОП, ДБР і захист НАБУ/САП
Гранти ЦПК	Освоєння мільйонів малою командою	Прозора донорська модель, аудити, нульовий прибуток ГО
Демобілізація 2026	Зручний медичний вихід для публічної особи	ВЛК, глаукома тяжкої стадії, хвороба пов’язана зі службою

Порівняння базується на публічних заявах сторін і матеріалах українських видань; юридичну оцінку дає лише суд.

Де справа стоїть зараз і чому прізвище не зникає з стрічки

На початок вересня 2026 року Шабунін — цивільний після чотирьох з гаком років у Силах оборони, фігурант кримінальної справи в Печерському суді, публічний критик президентської вертикалі й водночас людина з уже одним свіжим вироком у справі Філімоненка. Він далі коментує голосування Ради, оборонні борги, реформу СБУ, ДБР і прокуратури. 2 вересня 2026-го, зокрема, критикував депутатів «Слуги народу» за те, що голосів на знищення незалежності антикорупційних органів нібито вистачало, а на реформи під міжнародні гроші — ні.

Ключове, що часто гублять у коментарях: наявність підозри не дорівнює вироку, а грантове фінансування ГО не дорівнює крадіжці. Так само добровольчий вступ у лютому 2022-го не закриває питання, як саме людина служила наступні роки. Ці речі треба розділяти, інакше залишається лише чорно-білий мем.

Для початківця достатньо трьох орієнтирів. Перший: Шабунін — багаторічний лідер ЦПК і один з архітекторів громадського тиску за антикорупційну інфраструктуру після Майдану. Другий: держава висунула йому тяжкі військові й майнові обвинувачення, які він заперечує. Третій: навколо справи зібрався цілий політичний ринок — від правозахисних заяв про системний тиск на активістів до ветеранського гніву щодо «тилу з грантами». Поки Печерський суд не прочитає вирок, кожна з цих ліній лишається відкритою, і саме тому запит «шабунін» у 2026 році веде не до короткої довідки, а до довгої історії про владу, війну, гроші донорів і довіру суспільства.