Президент України офіційно має кілька державних резиденцій, серед яких головною церемоніальною залишається Маріїнський палац у Києві. Водночас із початком повномасштабної війни фактичне місце проживання чинного глави держави зосереджене в робочих приміщеннях Офісу Президента на вулиці Банковій. Це рішення продиктоване міркуваннями безпеки та необхідністю постійної присутності в центрі управління.

Окрім Маріїнського палацу, у розпорядженні президента перебувають Будинок з химерами, Будинок вдови, що плаче, державна дача в Конча-Заспі та інші об’єкти. Точні деталі повсякденного життя родини Зеленських залишаються закритими, адже йдеться про захист перших осіб держави в умовах триваючої агресії.

Маріїнський палац стоїть на дніпровській кручі вже понад два з половиною століття, і саме тут досі відбуваються найважливіші державні церемонії. Його бірюзові стіни та білі колони стали своєрідним символом української влади, навіть коли сам президент проводить більшість часу в зовсім інших умовах.

Маріїнський палац — серце церемоніальної влади

Маріїнський палац розташований на вулиці Михайла Грушевського, 5, у самому серці Печерська, поруч із Верховною Радою. Його звели у 1750–1755 роках за зразком проєкту Бартоломео Растреллі. Місце для майбутньої резиденції обрала сама імператриця Єлизавета Петрівна під час візиту до Києва 1744 року. Будівництвом керував Іван Мічурін разом із групою архітекторів, і спочатку палац називали Царським.

Архітектура вражає симетрією: головний двоповерховий корпус і одноповерхові флігелі утворюють курдонер. Фасади прикрашені коринфським ордером, рустуванням і ажурним парапетом. Кольори класичні — бірюзовий для стін, світло-жовтий для колон, білий для ліпнини. З одного боку відкривається Маріїнський парк із пейзажними алеями, з іншого — регулярний Міський сад, закладений ще на основі виноградника часів Петра I.

Палац пережив пожежу 1819 року, яка знищила дерев’яний другий поверх. У 1868–1870 роках його капітально відбудовували під керівництвом Карла Маєвського: надбудували цегляний поверх і змінили інтер’єри в дусі класицизму з бароковими елементами. Під час Другої світової війни центральна частина будівлі знову постраждала від бомбардувань. Відновлення 1945–1949 років під керівництвом Павла Альошина повернуло палацу статус місця урочистих прийомів.

Після здобуття незалежності Маріїнський палац став офіційною церемоніальною резиденцією Президента України. Тут вручають вірчі грамоти послам, проводять державні нагородження та приймають іноземних лідерів. 5 квітня 2022 року Володимир Зеленський оголосив, що Біла зала відтепер називається Білою залою Героїв України. Саме в ній тепер вручають найвищі державні нагороди.

Маріїнський палац ніколи не був місцем постійного проживання президентів незалежної України. Він виконує роль парадної сцени держави, де історія зустрічається із сьогоденням.

Банкова: робоче серце і тимчасовий дім

Офіс Президента України розташований на вулиці Банковій, 11. Будівлю звели у 1936–1939 роках для штабу Київського особливого військового округу за проєктом Сергія Григор’єва. Після здобуття незалежності вона стала адміністративним центром президентської влади.

З 24 лютого 2022 року Володимир Зеленський фактично живе саме тут. У невеликій кімнаті біля кабінету облаштовано мінімальні зручності: ліжко, умивальник, телевізор. Обстановка гранично функціональна, без зайвих речей. Президент неодноразово підкреслював, що більшість часу проводить саме в цьому приміщенні, спускаючись до бомбосховища лише під час повітряних тривог.

Такий вибір продиктований логікою війни. Глава держави має бути в постійному контакті з військовим і політичним керівництвом. Переїзд у заміську резиденцію створював би додаткові ризики та логістичні складнощі. За свідченнями тих, хто бував у Офісі, кімната підтримується в ідеальному порядку — навіть на ліжку немає жодної складки.

Інші офіційні резиденції президента

Окрім Маріїнського палацу та Офісу на Банковій, у розпорядженні глави держави є кілька історичних особняків у центрі Києва та заміських об’єктів.

Назва	Адреса / розташування	Основне призначення
Будинок з химерами	вул. Банкова, 10, Київ	Офіційні зустрічі та дипломатичні прийоми
Будинок вдови, що плаче	вул. Лютеранська, 23, Київ	Церемоніальні та представницькі заходи
Особняк Ковалевського (Арабський дім)	вул. Пилипа Орлика, 1/15, Київ	Робочі та офіційні зустрічі
Державна дача в Конча-Заспі	Київ, Голосіївський район	Проживання та відпочинок (до 2022 року активно використовувалася)
Резиденція «Синьогора»	Івано-Франківська область	Заміський об’єкт для офіційних заходів

Будинок з химерами, зведений Владиславом Городецьким у 1901–1903 роках, вражає скульптурами фантастичних істот. Сьогодні він використовується переважно для дипломатичних прийомів. Будинок вдови, що плаче, на Лютеранській вулиці — ще одна архітектурна перлина початку ХХ століття, яка також входить до переліку офіційних резиденцій.

Конча-Заспа: елітне селище політичної історії

Конча-Заспа — історичний район на півдні Києва, де з радянських часів розташовані державні дачі для найвищих посадовців. Територія будинку відпочинку «Конча-Заспа» охоплює понад 130 гектарів і перебуває у віданні Державного управління справами.

У липні 2020 року Володимир Зеленський почав користуватися державною дачею № 29, відомою раніше як «дача Ющенка». Саме в цьому будинку проживав третій президент України з 2004 по 2014 рік. Перед переїздом Зеленського тут провели ремонт за державний кошт. До повномасштабного вторгнення родина глави держави проводила тут час, однак із лютого 2022 року пріоритет змістився на Банкову.

Конча-Заспа завжди була місцем, де мешкали майже всі президенти незалежної України. Леонід Кравчук і Леонід Кучма мали тут дачі, Віктор Ющенко жив постійно, Петро Порошенко також користувався державним житлом у цьому районі. Після 2014 року територію неодноразово перевіряли на предмет незаконного проживання колишніх чиновників часів Януковича.

Безпека, родина та обмежена публічність

Точна адреса постійного проживання сім’ї президента під час війни не розголошується. Олена Зеленська з дітьми залишається в Україні. Президент неодноразово публічно підкреслював, що його донька Олександра та син Кирило живуть удома і він пишається їхнім рішенням не виїжджати за кордон.

У деклараціях про майно за останні роки вказуються квартири в Києві, що належать родині. Державні резиденції в декларації не фігурують, оскільки не є приватною власністю. Такий підхід типовий для більшості країн, де глави держав користуються службовим житлом.

В умовах війни будь-яка публічна інформація про місцезнаходження перших осіб стає потенційною загрозою. Тому деталі повсякденного життя родини Зеленських залишаються мінімальними і перевіреними лише через офіційні заяви.

Резиденції як дзеркало епох

Кожна з президентських резиденцій несе відбиток свого часу. Маріїнський палац зберігає барокову розкіш імперської епохи, Будинок з химерами — фантазію модерну початку ХХ століття, а Конча-Заспа — радянську систему номенклатурних привілеїв, яка частково перейшла в незалежну Україну.

Володимир Зеленський у передвиборчій кампанії 2019 року говорив про готовність відмовитися від державних дач. Реальність президентства, а особливо війна, внесла свої корективи. Сьогодні президент України живе там, де цього вимагає безпека країни та безперервність управління. Маріїнський палац залишається місцем, де Україна зустрічає світ, а Банкова — місцем, де приймаються найважливіші рішення кожного дня.

Архітектурна спадщина, яку успадкувала незалежна держава, продовжує служити. Історичні стіни пам’ятають імператриць, генералів і президентів. Сьогодні вони служать тим, хто стоїть на захисті країни в найскладніший період її сучасної історії.