Файєр поінт — приватна українська компанія з Києва, яка з 2022 року спеціалізується на ударних безпілотниках великої дальності та крилатих ракетах. Її продукція — зокрема серії FP-1, FP-2 та ракета FP-5 «Фламінго» — стала одним із ключових інструментів глибоких ударів ЗСУ по об’єктах у тилу противника.

Компанія швидко масштабувалася від невеликої команди до тисяч працівників і десятків розосереджених виробничих майданчиків. Основні продукти поєднують відносно низьку вартість з дальністю, яка дозволяє досягати цілей за сотні й тисячі кілометрів, працюючи навіть в умовах активного радіоелектронного протидії.

Станом на 2026 рік Файєр поінт забезпечує значну частку українських deep-strike операцій, розвиває балістичні ракети FP-7 і FP-9, а також бере участь у проєкті протиракетної оборони Freya.

Файєр поінт з’явилася на тлі повномасштабного вторгнення як відповідь на гостру потребу в масовій і відносно дешевій зброї великої дальності. Юридично компанія зареєстрована 18 лютого 2021 року під кодом ЄДРПОУ 43913999, спочатку як Centrocast. Активну оборонну діяльність вона розгорнула з середини 2022-го, коли група інженерів, архітекторів і спеціалістів з інших галузей почала розробляти ударні дрони. Основними фігурами стали Денис Штілерман (головний конструктор і власник близько 97,5 % частки) та Єгор Скалига (директор, близько 2,5 %). Технічне та операційне керівництво з 2023 року взяла на себе Ірина Терех, яка раніше працювала в архітектурному бізнесі.

Початкові інвестиції складали близько 1,5–2 млн доларів. Перші контракти з державними структурами дозволили швидко перейти від десятків одиниць на місяць до сотень. Виробництво свідомо розосереджене: за даними компанії, станом на літо 2026 року працює понад 80 майданчиків в Україні плюс один у Данії. Це ускладнює удари противника по виробничій базі. Кількість співробітників зросла з кількох десятків у 2023-му до кількох тисяч у 2025–2026 роках.

Ключова перевага підходу Файєр поінт — проектування одразу під масове виробництво з використанням доступних технологій і компонентів, а не створення одиничних «суперзразків».

Основна лінійка продукції охоплює ударні дрони двох класів і крилату ракету, до яких додаються балістичні системи.

FP-1 належить до класу deep-strike. Це одноразовий ударний апарат літакового типу з поршневим двигуном і стартовим твердопаливним прискорювачем. Розмах крил близько 6 метрів, максимальна злітна маса орієнтовно 215–330 кг залежно від конфігурації. Максимальна швидкість сягає 205 км/год, крейсерська — 140–180 км/год. Корисне навантаження — до 60 кг. Дальність у базовій версії заявлялася на рівні 1600 км, пізніше оновлені варіанти з додатковими паливними баками в крилах підняли цей показник до 2600–3400 км. Час польоту до 7 годин. Підготовка до старту займає близько 18 хвилин. Апарат здатний працювати в умовах активного РЕБ. Вартість одиниці оцінюється в діапазоні 55–75 тисяч доларів.

FP-2 — front-strike версія для оперативних завдань ближче до лінії бойового зіткнення. Конструкція близька до FP-1, але з більшим навантаженням (до 105 кг у базовій конфігурації, у модернізованих — до 200 кг) і дальністю 200–700 км залежно від бойової частини. Час польоту близько 2,5 години. Є варіанти як з автономним наведенням на статичні цілі, так і з можливістю ручного керування для рухомих об’єктів.

FP-5 «Фламінго» — крилата ракета / ударний безпілотний комплекс наземного старту. Максимальна злітна маса близько 6000 кг, розмах крил 6–7 метрів, довжина корпусу орієнтовно 12–14 метрів. Бойова частина до 1150 кг. Дальність — до 3000 км. Максимальна швидкість близько 950 км/год, крейсерська 650–900 км/год. Час польоту до 4 годин, висота від 20 метрів до 10 км. Старт з наземної платформи або вантажівки з використанням прискорювача. Підготовка займає 20–40 хвилин. Корпус використовує радіолокаційно-прозорі композитні матеріали. Вартість одиниці заявляється на рівні близько 500–600 тисяч доларів.

Балістичні ракети FP-7 і FP-9 перебувають на пізніх стадіях розробки. FP-7 має дальність до 200 км, бойову частину до 150 кг, максимальну швидкість близько 1500 м/с. FP-9 розрахована на 855 км і 800 кг бойової частини. Перші публічні випробування FP-7 відбулися на початку 2026 року. Компанія також розвиває перехоплювач у рамках проєкту Freya спільно з європейськими партнерами; серійне виробництво очікується не раніше середини 2027-го.

Продукт	Клас	Дальність	Бойова частина	Особливості
FP-1	Deep-strike дрон	до 2600–3400 км	до 60 кг	Поршневий двигун, стійкість до РЕБ, старт за 18 хв
FP-2	Front-strike дрон	200–700 км	105–200 кг	Можливість керування рухомими цілями
FP-5 «Фламінго»	Крилата ракета	до 3000 км	до 1150 кг	Маса ~6 т, швидкість до 950 км/год
FP-7	Балістична	до 200 км	до 150 кг	Швидкість ~1500 м/с
FP-9	Балістична	до 855 км	до 800 кг	У розробці, випробування 2026

Дані про характеристики базуються на офіційних заявах компанії та матеріалах профільних видань, зокрема Wikipedia та публікаціях Suspilne.

Виробничі обсяги Файєр поінт демонструють стрімке зростання. Дрони FP-1 і FP-2 випускаються сотнями одиниць на день. Для «Фламінго» показники коливаються: від десятків до близько ста одиниць на місяць залежно від фінансування та поставок компонентів. Компанія наголошує, що вузьким місцем часто залишаються двигуни та окремі високотехнологічні елементи, які частково замінюються власними розробками або імпортом.

У бойовому застосуванні продукція Файєр поінт використовується для ураження складів боєприпасів, нафтопереробних підприємств, логістичних вузлів і командних пунктів. За оцінками самої компанії та відкритих джерел, дрони серії FP-1 забезпечували значну частину (понад половину в окремі періоди) глибоких ударів у тил противника. Це впливає на логістику і виробничі потужності супротивника, хоча точна ефективність залежить від протидії ППО та РЕБ.

Окремий напрям — створення власної супутникової системи для зменшення залежності від іноземних каналів зв’язку та розвідки. Компанія вже запускала тестові апарати і планує розширення угруповання. Паралельно розвивається проєкт Freya — європейський щит проти балістики за участю понад десятка партнерів. Мета — виробництво перехоплювачів з вартістю значно нижчою за класичні системи типу Patriot.

Файєр поінт неодноразово опинялася в центрі публічних дискусій щодо контрактів, ціноутворення та можливих зв’язків з окремими бізнесменами. Національне антикорупційне бюро перевіряло окремі епізоди закупівель, однак офіційно підтверджувало, що компанія та її засновники не мають статусу підозрюваних. Сама компанія публічно спростовувала окремі звинувачення і наголошувала на прозорості фінансової звітності.

З практичної точки зору модель Файєр поінт показує, як невелика команда без попереднього досвіду в ракетній техніці змогла швидко вийти на серійне виробництво систем, які впливають на оперативну обстановку. Акцент на модульності, доступності матеріалів і розосередженні виробництва виявився дієвим у умовах постійної загрози ударів. Водночас залишаються виклики: забезпечення стабільних поставок критичних компонентів, подальше зниження вартості, підвищення точності та стійкості до сучасних засобів ППО.

Подальший розвиток лінійки балістичних ракет і перехоплювачів, а також супутникового сегмента визначить, наскільки компанія зможе закріпити позиції не лише як постачальник ударних засобів, а й як учасник ширшої архітектури оборони.