Нобелівська премія з фізики — щорічна наукова нагорода Шведської королівської академії наук за відкриття чи винахід, що змінює уявлення про природу. Її присуджують з 1901 року за заповітом Альфреда Нобеля. Станом на 2025 рік премію вручили 119 разів 230 лауреатам, тобто 229 окремим ученим, бо Джон Бардін отримав її двічі.

Нагорода не є «оскаром популярності». Комітет шукає роботу, яка вже витримала перевірку часом і дає найбільшу користь людству: від рентгенівських променів і транзистора до нейронних мереж і макроскопічного квантового тунелювання. Грошова частина, медаль і диплом — лише видима оболонка. Головне — статус еталона в самій дисципліні.

Для початківця важливо розрізняти саму премію з фізики й інші нобелівські відзнаки. Фізику і хімію обирає Академія наук у Стокгольмі, медицину — Нобелівська асамблея Каролінського інституту, літературу — Шведська академія, мир — комітет у Осло. Економічну премію заснував пізніше Шведський центральний банк; формально вона не входить до заповіту Нобеля, але вручається разом із «класичними» нагородами 10 грудня.

Звідки взялася нагорода і що саме вона відзначає

Альфред Нобель помер 10 грудня 1896 року. У заповіті 1895 року він передбачив фонд, відсотки з якого мали щороку винагороджувати тих, хто приніс «найбільшу користь людству». Формулювання для фізики звучить як «найважливіше відкриття або винахід». Саме тому комітет може відзначити і теорію, і експеримент, і прилад — якщо результат уже змінив науку або технологію.

Першу премію з фізики 1901 року отримав Вільгельм Конрад Рентген за відкриття променів, які пізніше назвали його іменем. Це був не абстрактний жест: рентгенівська діагностика швидко увійшла в медицину. Такий зв’язок між фундаментальним фактом і практикою комітет зберігає досі, хоча іноді між відкриттям і нагородою минають десятиліття.

Премію не присуджували шість разів: у 1916, 1931, 1934, 1940, 1941 і 1942 роках. Причини різні — світові війни, брак консенсусу в комітеті, фінансові обмеження фонду. Після 1942 року перерв не було. Максимум — три лауреати і не більше двох різних робіт за один рік. Посмертно фізичну премію не дають: якщо кандидат помер після рішення жовтня, але до церемонії 10 грудня, статут дозволяє вручення; раніше правила були м’якшими.

Як обирають лауреатів: тихий конвеєр на цілий рік

Процес починається восени попереднього року. Нобелівський комітет з фізики розсилає конфіденційні бланки кільком тисячам запрошених осіб: членам Шведської королівської академії наук, колишнім лауреатам, професорам фізики північних країн і ротаційній групі вчених з університетів світу. Самономінація заборонена. Сторонню заявку без запрошення не розглядають.

Дедлайн — 31 січня року присудження. Далі комітет (номінально п’ять членів плюс ад’юнкти) звужує список, замовляє експертні звіти й до літа формує коротку групу кандидатів. Восени пропозицію обговорює клас фізики Академії, потім голосує вся Академія. Рішення остаточне й оскарженню не підлягає. Імена номінантів і деталі обговорення закриті на 50 років.

Оголошення традиційно припадає на початок жовтня, у вівторок Нобелівського тижня. Для 2026 року офіційний сайт фонду вказує вівторок 6 жовтня, не раніше 11:45 за центральноєвропейським часом. Церемонія вручення — 10 грудня в Концертному залі Стокгольма: король Швеції передає медаль і диплом. Увечері — банкет у Стокгольмській ратуші приблизно на 1300 гостей.

Престиж нагороди тримається не на сумі грошей, а на тому, що комітет майже ніколи не поспішає: він чекає, доки відкриття перестане бути гіпотезою і стане фундаментом для наступних поколінь дослідників.

Цифри, рекорди і структура премії

Офіційна статистика фонду на період 1901–2025 років дає чітку рамку. Нижче — зведення ключових показників, яке зручно тримати під рукою, коли порівнюєте новини різних років.

Показник	Значення	Коментар
Кількість премій	119	З 1901 до 2025 року
Лауреатів / осіб	230 / 229	Бардін врахований двічі як лауреат
Один / двоє / троє лауреатів	47 / 33 / 39	За окремими преміями
Жінок	5	З 229 осіб
Наймолодший / найстарший	25 / 96 років	Лоуренс Брегг (1915), Артур Ешкін (2018)
Сума 2025 року	11 млн шведських крон	Ділиться порівну між лауреатами

Дані таблиці — nobelprize.org, розділ фактів про премію з фізики та пресреліз 2025 року.

Сума змінюється залежно від інвестиційного доходу Нобелівського фонду. Медаль — золота, на аверсі портрет Нобеля, реверс відрізняється за дисциплінами. Диплом з фізики — унікальний художній аркуш у темно-синій шкіряній обкладинці; кожен рік має власний образотворчий мотив, а каліграф встигає зробити роботу за кілька тижнів після жовтневого оголошення.

Від класичної фізики до квантових чипів

Перші десятиліття нагорода фіксувала народження сучасної фізики: радіоактивність і кванти світла, будова атома, ядерні сили, напівпровідники. 1956 року Джон Бардін, Волтер Браттейн і Вільям Шоклі отримали премію за транзисторний ефект. 1972-го Бардін став єдиним, хто взяв фізичну Нобелівську премію вдруге — уже за теорію надпровідності БКШ разом із Леоном Купером і Джоном Шріффером.

Друга половина XX століття змістила акцент на елементарні частинки, космологію, лазери, низькі температури. XXI століття додало кліматичне моделювання, чорні діри, квантову інформацію, аттосекундні імпульси світла і машинне навчання на фізичних принципах. 2024 року Джон Гопфілд і Джеффрі Гінтон були відзначені за фундамент штучних нейронних мереж. Комітет прямо вписав фізику спінів і статистичної механіки в історію штучного інтелекту.

2025 року премію розділили Джон Кларк (Каліфорнійський університет у Берклі), Мішель Деворе (Єльський університет, Каліфорнійський університет у Санта-Барбарі та Google Quantum AI) і Джон Мартініс (Каліфорнійський університет у Санта-Барбарі та Qolab). Формулювання комітету: «за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному колі».

Експерименти 1984–1985 років показали, що система з мільярдів електронів у надпровідному колі на чипі — достатньо велика, щоб тримати її в руці — поводиться як квантовий об’єкт. Куперівські пари тунелюють крізь бар’єр як єдине ціле, а енергія поглинається порціями. Щоб це побачити, схему охолоджували майже до абсолютного нуля і захищали від теплового шуму фільтрами надзвичайної глибини. Саме такі кола стали платформою надпровідних кубітів.

Рік	Лауреати	За що відзначили
2025	Кларк, Деворе, Мартініс	Макроскопічне тунелювання і квантування енергії в електричному колі
2024	Гопфілд, Гінтон	Фізичні основи машинного навчання на нейронних мережах
2023	Агостіні, Краус, Л’Юйє	Аттосекундні імпульси світла для динаміки електронів
2022	Аспе, Клаузер, Цайлінгер	Заплутані фотони, нерівності Белла, квантова інформація
2021	Манабе, Гассельманн, Парізі	Складні системи: клімат і невпорядкована матерія
2020	Пенроуз, Генцель, Ґез	Чорні діри: теорія і спостереження галактичного центру

Формулювання — за офіційними цитатами комітету, nobelprize.org.

П’ять жінок і довга пауза в списках

Серед 229 осіб, які отримали премію з фізики, лише п’ять жінок. Марія Склодовська-Кюрі розділила нагороду 1903 року з П’єром Кюрі та Анрі Беккерелем за дослідження радіоактивності; пізніше вона єдиною взяла ще й хімічну премію. Марія Гепперт-Маєр 1963 року була відзначена за оболонкову модель ядра. Далі пауза до 2018-го: Донна Стрікленд — за метод підсилення чирпованих імпульсів у лазерній фізиці. Андреа Ґез 2020 року — за спостереження зір біля надмасивної чорної діри в центрі Чумацького Шляху. Анн Л’Юйє 2023-го — за експериментальні методи генерації аттосекундних імпульсів.

Ця диспропорція — не «статистичний курйоз», а відображення історичного доступу до лабораторій, штатних посад і права номінувати. Комітет не квотує стать. Він оцінює конкретну роботу. Тому зміна списку залежить від того, кого наука реально допускає до довгих експериментальних програм і хто потрапляє в коло запрошених номінаторів.

Український слід: не прапор на сцені, а роботи в посиланнях

Громадянина незалежної України серед лауреатів фізичної премії поки немає. Водночас кілька імен прямо пов’язані з українською землею й інституціями. Жорж Шарпак (Григорій Харпак), народжений у Дубровиці на Рівненщині, отримав премію 1992 року за багатодротову пропорційну камеру — детектор, без якого важко уявити сучасну фізику високих енергій. Лев Ландау, лауреат 1962 року за теорію конденсованих середовищ і рідкого гелію, у 1930-х очолював теоретичний відділ Українського фізико-технічного інституту в Харкові. Ігор Тамм, співлауреат 1958 року за тлумачення випромінювання Вавілова–Черенкова, дитинство і навчання провів у Єлисаветграді, нині Кропивницькому.

У контексті премії 2025 року українські фізики згадуються вже як автори ранніх робіт, на які посилалися самі лауреати. Теоретичний опис макроскопічного квантового тунелювання в джозефсонівських контактах дали Юрій Іванченко і Лев Зільберман, тоді співробітники Донецького фізико-технічного інституту. Експерименти зі спорідненими схемами в середині 1980-х проводили в харківському Фізико-технічному інституті низьких температур. Академік НАН України Олександр Кордюк окремо нагадував, що Володимир Шнирков спостерігав квантування на надпровідній петлі приблизно в той самий період.

Для національної наукової системи важливіше не символічне «свій Нобель», а здатність утримувати лабораторії, де такі експерименти взагалі можна поставити: кріогеніка, чиста кімната, стабільне фінансування на десятиліття.

Цікаві факти

• Єдиний подвійний лауреат саме з фізики — Джон Бардін (транзистор 1956, теорія надпровідності 1972). Марія Кюрі має дві Нобелівські премії, але в різних дисциплінах.
• Родинні пари трапляються частіше, ніж здається: подружжя Кюрі; батько і син Брегги; Нільс і Оге Бори; Манне і Кай Сігбани; Дж. Дж. Томсон і Джордж Паджет Томсон.
• Номінації мовчать пів століття. Арнольду Зоммерфельду багато разів пропонували кандидатуру в першій половині XX століття, але премії він так і не отримав; це видно лише після розкриття архівів.
• Ейнштейн отримав премію 1921 року не за відносність, а «за заслуги в теоретичній фізиці, особливо за відкриття закону фотоефекту». Релятивістська теорія тоді ще викликала застереження в частини комітету.
• Максимум троє людей на одну премію — жорстке обмеження статуту. Великі колаборації на кшталт CERN комітет «розрізає» до конкретних ідей або ключових експериментаторів, і це регулярно стає предметом дискусій у спільноті.
• Оголошення 2026 року заплановане на 6 жовтня. Трансляція йде з зали Академії; найточніше джерело — офіційний сайт фонду, а не вторинні заголовки новин.

Навіщо ця премія тим, хто не пише рівнянь

Транзистор, лазер, МРТ, GPS-поправки з урахуванням відносності, оптоволокно, світлодіоди, сенсори телефону, протоколи квантового розподілу ключів — усе це виростає з робіт, які колись пройшли через стокгольмський фільтр або стояли поруч із ними. Премія 2025 року безпосередньо стосується архітектури надпровідних квантових процесорів. Премія 2024-го пояснює, чому фізична інтуїція про енергетичний ландшафт допомогла навчити машини розпізнавати образи.

Для студента чи вчителя фізики список лауреатів — це не іконарій. Це карта того, які питання дисципліна вважала центральними в конкретну епоху. Рентген, Планк, Ейнштейн, Бор, Фермі, Бардін, Пенроуз, Аспе — різні мови однієї науки. Читати формулювання комітету варто поруч із першоджерелом: часто в одній фразі запаковано десять років лабораторної рутини.

У шкільній і університетській практиці зручно розбирати не «біографію генія», а ланцюжок: яка гіпотеза була, який прилад її перевірив, що змінилось у наступному поколінні експериментів. Тоді Нобелівська премія з фізики перестає бути світською церемонією жовтня і стає інструментом навігації по реальній історії ідей.

Найкорисніший спосіб стежити за премією — раз на рік читати не заголовок «кому дали», а двосторінковий scientific background на сайті фонду: там комітет пояснює фізику без газетного спрощення.

Як читати новину про наступну премію

Спочатку перевірте офіційне формулювання англійською: саме воно юридично фіксує, за що дали нагороду. Потім — імена афіліацій. Далі варто відрізнити рік експерименту від року визнання: для 2025-го розрив становив близько сорока років. Це норма, а не бюрократична затримка. Комітет свідомо уникає «модних» тем, які ще можуть розсипатися.

Якщо в тексті новин з’являється фраза «українці теж працювали над цим», шукайте конкретне посилання в статті лауреатів або в огляді комітету. Загальна близькість теми — ще не співавторство. Навпаки, точне посилання на харківську чи донецьку роботу 1980-х цінніше за будь-який святковий заголовок.

Грошова частина 2025 року — 11 мільйонів шведських крон на всіх лауреатів порівну. Курс змінюється, тому переказ у долари в новинах завжди приблизний. Медаль і диплом лауреат забирає особисто, якщо дозволяє здоров’я; лекцію традиційно читають у грудні в Стокгольмі. Після цього прізвище входить у канонічний список, який фонд веде від Рентгена до Кларка, Деворе і Мартініса — і далі, після 6 жовтня 2026 року.