Роман Ільєнко, фронт-енд розробник у компанії, вирішив створити «своє робоче місце для надійної роботи під час конфлікту». Він вирішив зробити цей будинок автономним, використовуючи свої технічні навички. Історією процесу створення автономного модульного будинку він поділився з виданням DOU.

Роман Ільєнко обрав ділянку в селищі Обухівка, розташованому в Дніпропетровській області. Ця ділянка належала до садового товариства, і, хоча на ній була трансформаторна підстанція, її потужності були обмеженими.

Для забезпечення себе водою, Роман вирішив виготовити свердловину, оскільки рівень підземних вод в місцевості був високий. Для цього встановив звичайну насосну станцію. Вибір модульного будинку був зумовлений бажанням Романа та його дружини уникнути надмірного мікроменеджменту. Вони вважали, що це було найбільш вигідним і швидким рішенням. Для забезпечення незалежного життя потрібна резервна електроенергія. Початково, Роман встановив інвертор, який перетворює постійний струм на змінний. Вибір інвертора був здійснений на основі вхідної потужності автомату на будинок, яка становила 5 кВт. Однак для освітлення, роботи інтернету та водяного насоса було достатньо лише 3 кВт.

Він попіклувався про батареї та вибрав літій-залізо-фосфатний акумулятор. Основною перевагою цього типу акумулятора є велика кількість циклів перезарядки, навіть при щоденному розрядженні. Цей акумулятор забезпечить електропостачання протягом багатьох років роботи. Важливо було також, щоб батареї та інвертор були взаємозамінними.

Роман також врахував можливість тривалого відключення електропостачання. Для вирішення цієї проблеми він обрав сонячні панелі. Спочатку він розглядав варіант встановлення бензинового генератора, але відмовився від нього через екологічність, високі витрати (приблизно 50 грн/1 година роботи) і потребу в обслуговуванні. Тому він вибрав сонячні панелі, які забезпечують роботу водяного насоса, освітлення будинку, інтернету і заряджання гаджетів.

"Сонячні панелі не можуть повністю забезпечити опалення, але можуть частково вирішити цю проблему, оскільки ми використовуємо енергоефективні обігрівачі з термостатами, які мають витрати 375 Вт в двох кімнатах і 900 Вт на кухні-студії", - розповідає Роман.

Роман вирішив встановити звичайний бетонний септик, а не біосептик. Причиною цього були часті потреби у його очищенні та складний під'їзд до ділянки, що робило біосептик менш зручним варіантом. У септику Роман провів гідроізоляцію і посадив спеціальні бактерії, які переробляють відходи. Виробники стверджують, що його потрібно чистити лише раз на 40 років. Однак важливо встановлювати септик якнайдалі від свердловини. Роман успішно вирішив 3 із 4 завдань, що стосуються автономності: водопостачання, опалення та освітлення. Єдина невирішена проблема - це питання щодо їжі, і Роман поки не прийняв рішення щодо цього питання.

Він розглядає можливість вирощування овочів, але це вимагає додаткових технічних рішень. Вирощування можливо методами, такими як встановлення теплиць або застосування гідропоніки, але ці плани ще не найближчою перспективою для Романа.

Також, Роман має намір придбати сервіс Starlink. Наразі у нього є оптичний інтернет, який, за словами провайдера, працюватиме до 10 годин без електроенергії. Айтівець також розглядає можливість автоматизації догляду за ділянкою, зокрема придбання розумної газонокосарки, яка рухатиметься за GPS.