Закордонні банки почали відмовляти в обслуговуванні російським IT-компаніям, які потрапили під санкції. За даними «Відомостей», з проблемами зіткнулися росіяни, які потрапили під санкції Києва — їм почали відмовляти у відкритті рахунків у Вірменії та Туреччині. Для великих банків, які хочуть мінімізувати ризики, немає різниці, санкції якої саме країни накладено на клієнта, зазначають експерти, пише російське видання Forbes

За словами джерела видання у підсанкційній компанії, гонконгський банк HSBC відмовив його компанії у проведенні оплати закордонному партнеру, пославшись на рішення Ради національної безпеки та оборони України, опубліковане у комплаєнс-базі Dow Jones.

З аналогічними проблемами у кількох іноземних кредитних організаціях, за інформацією «Відомостей», зіткнулися IT-інтегратор «Крок» та дистриб'ютор електроніки OCS Distribution, які також перебувають під санкціями України. В OCS Distribution не відповіли на запит газети. «Відомості» написали, що представник «Кроку» від коментарів відмовився.

Вже після виходу статті представник компанії заявила Forbes, що інформація про проблеми з банками не відповідає дійсності. «Крок» не стикався з тим, що закордонні банки припиняли його транзакції. Інших аналогічних проблем у роботі з іноземними фінансовими організаціями також не було», - заявила вона.

Обмеження Києва сказались і на фізособах: їм, наприклад, почали відмовляти у відкритті рахунків у банках Вірменії та Туреччини, повідомив співрозмовник «Відомостей» у компанії, включеній до списку санкцій.

15 квітня Україна ввела санкції проти Яндекса, VK, Rambler&Co, 1С та інших російських технологічних компаній. Під обмеження потрапили 254 юрособи, включаючи освітні платформи Skillbox, Geekbrains та Skyeng, що спеціалізуються на інформаційній безпеці компанії InfoWatch та Positive Technologies. Санкції строком на 10 років передбачають блокування активів та заборону діяльності на території України, повну або часткову заборону на угоди з цінними паперами, обмеження польотів та перевезень територією України та інші заходи.

У Positive Technologies «Відомостям» заявили, що компанія не має бізнесу в Україні, тому рішення української влади не впливає на розвиток бізнесу компанії. У «Яндексі» та VK відмовилися від коментарів. В "1С" не відповіли на запит.

Для великих банків, які прагнуть мінімізувати ризики, немає різниці, санкції якої саме держави накладені на клієнта, зазначила у розмові з газетою спеціальний радник із санкційних питань колегії адвокатів Pen&Paper Кіра Винокурова. При перевірці вони зазвичай спираються на одну з комплаєнс-баз, де компаніям та фізособам, які потрапили під будь-які обмеження, надають статус S, пояснила вона.

Робота з підсанкційними організаціями є ризикованою для банків, тому потрапляння до баз загрожує припиненням обслуговування та закриттям рахунків, зазначила експерт.

Джерело видання, близьке до постачальника IT-рішень, підтвердило, що санкційні режими кількох країн, включаючи Україну, є для банків маркером ризикованої операції, яка не рекомендується до проведення. Комплаєнс банків працює «на швидкість», а багато російських компаній не є топовими клієнтами, тому одержують відмову у проведенні транзакцій і не можуть наполягати на більш детальному аналізу ризиків, пояснив співрозмовник «Відомостей».

«Активні обговорення санкцій на майданчиках різних об'єднань, звичайно, продовжуються, і є спільна думка, що всі ці заходи, які на перший погляд не мають істотних ризиків, у майбутньому можуть мати наслідки для компаній», — констатував у розмові з виданням виконавчий директор Асоціації підприємств комп'ютерних та інформаційних технологій Микола Комлєв.