Українська IT-індустрія «закрила» минулий рік із рекордним показником експорту – $7,34 млрд, свідчить статистика Нацбанку. Це найбільша сума за часи незалежності. На IT прийшлася майже половина всього експорту послуг. Здається, айтівці зуміли швидко пристосуватись до перебоїв із електрикою, викликаних російськими обстрілами. У листопаді-грудні експорт комп’ютерних послуг із України зростав відносно жовтня, не дивлячись на максимальну інтенсивність обстрілів і відключень світла. У грудні експорт склав $751 млн, більше було тільки у лютому, пише Forbes.

Але учасники ринку стримано коментують перспективи галузі. 

«Поки що стриманий реалізм, не оптимізм, не песимізм, просто бізнес», – каже про прогнози на майбутнє виконавчий директор IT Ukraine Association Костянтин Васюк.

 Порівняно з мирним 2021-м експорт IT-послуг збільшився на $400 млн, або ж на 5,8%.

«Цей ріст мінімальний, – каже СЕО Львівського ІТ Кластера Степан Веселовський. – Для порівняння, у 2021 році обсяг IT-експорту виріс на 36% порівняно з 2020-м».

Минулого року IT виявилось єдиною сферою, що зберегла позитивну динаміку. Загальний експорт впав на 35%.

Чи зможе галузь і далі проявляти стійкість і адаптивність, достатню для зростання, покаже перший квартал, вважає Васюк.

Фактори ризику: блекаути, відрядження та бронювання

Експортні надходження айтівців прямо корелюють із кількістю контрактів у сервісних IT-компаній. Укладати нові українським компаніям зараз проблемно. До кінця війни суттєвих просувань із новими замовниками не буде, казав Forbes у грудні фінансовий директор Ciklum Андрій Оксенюк, коли індустрія почала аналізувати перші підсумки блекаутів. Відтоді ситуація не покращилася, підтверджують Васюк і Веселовський.

«Поки що в мене нема прямих підтверджень, що йдуть скорочення», – каже Васюк. Проте кількість нових IT-вакансій на ринку протягом останніх пів року знижується – з понад 18 500 пропозицій у липні до 12 300 у грудні, за даними сервісу Djinni.

Рекрутери налаштовані більш песимістично. 

«Навіть ті, хто наймав раніше в Україні, зараз надають перевагу пошуку в інших локаціях», – каже CEO IT-рекрутингової агенції INDIGO Tech Recruiters Катерина Осадчук.

Аутсорсери зазвичай підписують контракти з замовниками на рік, і звільнення, на її думку, почнуться, коли спливуть укладені у довоєнних січні-лютому домовленості.

Скорочень, що стартують у лютому та триватимуть увесь рік, очікує й колега Осадчук, керуюча партнерка рекрутингової агенції CNA International IT Таїсія Млюзан. 

«Це стосується великого аутсорсу, і буде скорочено мінімум 30% людей», – казала Млюзан Forbes, посилаючись на закрите опитування настроїв топменеджменту.

Ще два фактори ризику – короткостроковий виїзд за кордон і бронювання співробітників – опосередковано залежать від уряду. Проєкт «eВідрядження» так і не запрацював, і айтівцям складно виїхати за кордон. А без особистого контакту підписувати угоди з іноземними замовниками ще складніше, каже Веселовський.

Новий порядок бронювання від мобілізації Кабмін затвердив у останній тиждень січня 2023-го. Один із кроків у бік айтівців – резидентство в «Дія.City» як один із критеріїв отримання статусу критично важливого для економіки підприємства. Станом на початок року в реєстрі резидентів – понад 400 IT-компаній або близько 8% всієї індустрії. Однак у бізнесу інша претензія – бронюванню не підлягають гіг-контрактори та ФОПи. Це 88% українських IT-спеціалістів, за даними Львівського ІТ Кластера.

«Запас міцності в нас є, і це залишається незмінним», – каже Васюк. В «актив» бізнесу він записує адаптацію до перебоїв зі зв’язком та світлом.

Переобладнання офісів для автономної роботи та підготовка до наступної зими, ймовірно, розпочнуться відразу по закінченню поточного опалювального сезону, прогнозує Веселовський.

«Ми змушені планувати 2023-й рік із точки зору того, що війна ще триватиме, – каже він. – Відтак, потрібно продовжувати покращувати наші системи ППО».