Роботодавці, користуючись тотальним безробіттям і дефіцитом вакансій на українському ринку праці, стало сильно занижувати зарплати IT-саеціалістів. Крім того, громадян, які проживають в Україні, IT-компанії взагалі неохоче беруть на роботу, віддаючи перевагу тим, хто перебуває за кордоном.

Про це написала гнівний пост рекрутер та HR-менеджер Softengi Анна Коробова. Свої висновки вона зробила виходячи з спостережень за мережею LinkedIn.

Дівчина каже, що керівництво IT-компаній, користуючись тим, що в Україні нині безпрецедентний рівень безробіття, безсовісно занижує зарплати на вакансіях, які пропонують спеціалісти.

Анна припускає, що в перший-другий місяць війни всі були розгублені і не знали, що буде з їхнім бізнесом. Комусь довелося терміново змінювати локацію. Однак цим і вичерпуються "тяготи", які випали на долю топ-менеджерів таких компаній. І тепер вони, як працювали, так і продовжують працювати.

"Тоді поясніть мені, якого біса використовуєте ситуацію в країні і ставите зарплати, які просто не сумісні зі здоровим глуздом. Тобто людина, яка пропрацювала, наприклад, 5 років у своїй ніші, маючи вже певний багаж знань, досвід, стабільну заробітну плату в $3000, зараз бачить, що з його ж досвідом і знаннями компанії пропонують $800. Ви серйозно?", - обурюється рекрутер.

А нещодавно вона взагалі натрапила на пропозицію, в якій цілому сеньйору за роботу пропонують лише 1000 доларів. Це в той час, як зазвичай, зарплати таких профі стартують від 2500 тисяч доларів. Та й то це - найскромніші пропозиції.

При цьому самі компанії, як правило, не зазнали через війну жодних фінансових втрат. І такий грабунок на зарплатах класних фахівців не можна виправдати нічим.

При цьому рекрутер помітила ще одну особливість, що з'явилася з початком війни. Українські роботодавці воліють за краще шукати співробітників не в злиденній Україні, а в успішній Європі, пояснюючи це нестабільністю нинішньої ситуації.

"Сьогодні він працює, а завтра ні, тому що ракета може прилетіти до його будинку, є ризики", – виправдовуються топ-менеджери.

Ці чотири місяці війни стали для неї гірким прозрінням та розчаруванням, зізнається Анна. Розчаруванням – у тих, хто заправляє українським IT-бізнесом, бо ні про який патриотизм та підтримку співвітчизників тут і не чули.

Її пост за пару днів зібрав кілька сотень відгуків. У тому числі і від самих працівників IT-галузі. Одні вважають, що дівчина абсолютно права, адже їм самим довелося зіткнутися з таким станом речей.

Інші переконані, що це є нормальні ринкові відносини. Якщо люди згодні працювати за низьку зарплату, то керівництву немає потреби обіцяти їм більше.

Є також ті, хто не повірив, що такі розцінки можливі, бо сам поки що з цим не стикався.

Втім, ситуація в ІТ-галузі відображає загальну тенденцію на українському ринку праці. З початку війни зарплати в Україні скоротилися від 10 до 50%. Тож не дивно, що роботодавці активно користуються можливістю, яку надала їм війна. Хоч би як це цинічно не звучало.