Базовий законопроєкт № 4303 про Дія City прийнято в цілому. “За” проголосували 262 народних депутатів.
Проєкт Закону № 4303 “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні” був розроблений у тісній співпраці з IT-індустрією. Він визначає загальні засади функціонування спеціального режиму Дія City, які поширюються не тільки на резидентів Дія City, а й на всі ІТ-компанії. Серед них:
свобода діяльності — всі резиденти мають право самостійно здійснювати господарську діяльність, а також вибирати форми її організації та співпраці з третіми особами;
невтручання держави — передбачена норма про неприйнятність прямого чи опосередкованого примусу юридичних осіб до набуття статусу резидента Дія City;
презумпція правомірності діяльності резидентів;
стабільність — термін, упродовж якого держава гарантує ІТ-індустрії незмінність умов Дія City, збільшений до 25 років;
формальний характер процедури набуття статусу резидента.
Дія City запроваджує цілий комплекс стимулів для IT-компаній. Зокрема, передбачає ефективні інструменти для залучення інвестицій, додаткові механізми захисту прав на інтелектуальну власність, а також нову форму співпраці з фахівцями — гіг-контракти, — що поєднує в собі гнучкість фрілансу та соціальні гарантії.
Поки що ж ухвалений рамковий, або, як його називають у Мінцифри "базовий" закон визначає, що система "Дія City" є лише альтернативою чинним умовам роботи галузі, приєднання або "резидентство" в ній є добровільним, а примус до переходу у "Дія City" заборонено.
Закон передбачає запровадження нової форми співпраці між компаніями та фахівцями — "гіг-контракти", які ІТ-компанії, що стали "резидентами" Дія Cіті, будуть укладати із "гіг-працівниками", які виконуватимуть "гіг-завдання", чи окремі проєкти.
"Гіг-контракт - цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов'язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завданнь резидента Дія Сіті як замовника, а резидент Дія Сіті зобов'язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та /або надання послуг, а також соціальні гарантії", - йдеться в законі.
Натомість у Головному юридичному управлінні Ради називають таку конструкцію "юридичним Франкенштейном", який не відповідає багатьом нормам українського законодавства.
0 комментариев
Добавить комментарий