Аудит перед релокейтом у хмару: чому перед міграцією важливо зі сторони оцінити всю ситуацію. Кейс Терра Фуд

  • 1 сентября, 20:30
  • 4040
  • 0

Автор: Юрій Лобунець, ex-директор департаменту інформаційних технологій компанії ТЕРРА ФУД

Я – Юрій Лобунець, директор департаменту інформаційних технологій компанії ТЕРРА ФУД. До весни 2021 року майже 9 років очолював ІТ-департамент агрохолдингу Укрлендфармінг. До серпня 2022-го займався трансформацією ІТ-департаменту, в тому числі перенесенням сервісів з локальних ЦОДів у хмари. У статті нижче поділюся кейсом ІТ-аудиту, який ТЕРРА ФУД провела напередодні релокейту в хмару. Розповім, чому це було корисним рішенням і як дані, отримані після ІТ-аудиту, допомагають плавно й безболісно розгортати віртуальні сервіси.

Цінність ІТ-проєктів та доцільність витрат – передумови аудиту

Коли я прийшов у компанію у квітні 2021-го, ми почали трансформацію ІТ-процесів. Тобто підрозділ інформаційних технологій мав стати повноцінним бізнес підрозділом, а не просто службою, яка реагує на вимкнення подачі електроенергії, встановлює програми чи налаштовує певні сервіси. Оскільки компанія велика та має кілька потужних виробничих майданчиків, розташованих у різних областях України (Полтавська, Вінницька, Київська області), відповідно й ІТ-сервіси є важливими для бізнесу. До того ж давалися в знаки пандемічні обмеження: потрібно було оптимізувати роботу всіх сервісів і користувачів віддалено. 

Також у планах були різні ІТ-проєкти. Зокрема, й перенесення частини сервісів у хмари. Сам собою релокейт з наземних майданчиків на першому етапі недешевий. Пряме перенесення сервісів з наземних ЦОДів у хмарні, нічого не змінює. І ви лише починаєте додатково платити за хмарні послуги. Тому компанія, коли переходить у хмару, має обов’язково запускати проєкти  трансформації своєї ІТ-структури. 

Релокейт має цінність тоді, коли відбувається заміна систем  на новіші, або змінюєте ландшафт чи архітектуру в такий спосіб, щоб підлаштуватися під конкретного хмарного провайдера (під їхні ресурси, потужності, пам’ять, простір). Перехід у хмару логічний тоді, коли ви завдяки цьому зможете зменшити та оптимізувати ресурси, які використовуєте: серверні ресурси та ресурси для збереження даних. У цьому випадку, коли ви робите трансформацію, то сукупна вартість власності хмари у порівнянні з обслуговуванням і підтримкою власних серверів збільшується не настільки багато: від 20 до 60% (дані вказані з власного досвіду неодноразового релокейту в хмари великих бізнесів). 

Але потім ці витрати компенсуються тим, що ви не витрачаєте час і компетенції своїх співробітників на реалізацію різноманітних хмарних рішень – у хмарного провайдера більше в цьому компетенцій, а ви натомість можете займатися покращення внутрішніх процесів. Тобто, якщо до процесу підходити комплексно, то витрати не виллються в капітальні інвестиції.

Відтак, аби зрозуміти наші внутрішні можливості, спрогнозувати ймовірні витрати та їхню доцільність і потребу під час реалізації всіх запланованих ідей, у компанії був проведений ІТ-аудит. Як результат, на основі загальної картини та отриманих рекомендацій нам було набагато легше приймати рішення про обсяг сервісів, які мігруватимуть у хмару, час міграції та інші нюанси.

“У хмару йдемо, але не одразу”: висновок з ІТ-аудиту

Після ІТ-аудиту в нас вималювалася картина з кількома схемами щодо переходу з наших фізичних платформ на хмарні. 

Витрати. Найперше, що дав зрозуміти ІТ-аудит: ми йдемо в хмари, але не одразу, поступово. Для цього ми розробили план на 5 років. Згідно з ним, основні затрати мали відбутися в момент релокейту в хмару. Однак, потім вони поступово знижуватимуться завдяки тому, що не доведеться оновлювати обладнання, яке вийде з ладу, бо нові системи розгортатимуться одразу в хмарі, а їх обслуговуватимуть, у нашому випадку, спеціалісти компанії-партнера UСloud. А також завдяки зменшенню витрат на навчання й перекваліфікацію спеціалістів. Натомість вивільнений ресурс можна буде додатково використати для покращення ІТ-інфраструктури, її оптимізації, підготовки до впровадження нових регламентів, створення та перевірки нових систем бекапування тощо.

Обладнання. Також під час аудиту вдалося оцінити кількість, якість і можливості наявного обладнання. Ми розділили наше серверне обладнання на 3 частини: 

  1. 1 рік в експлуатації, 

  2. 3 роки,

  3. 5+ років (адже ми маємо і достатньо сучасне обладнання, яке може ще прослужити 5-7 років). 

У відсотковому співвідношенні це вийшло приблизно як: 40%, 20% і 40% у кількості обладнання за роками експлуатації. Відповідно до цієї класифікації, ми планували переносити інформацію з того чи іншого обладнання в хмару.

Найпершими мали переїхати дані з обладнання, яке вже потрібно замінювати або ж виводити з експлуатації. Тож усі сервіси, які знаходяться на цьому обладнанні ми запланували переносити в хмари. 

Новим сервісам – новий “дім”. Також прийняли рішення, що всі зовсім нові сервіси, які будемо запускати в компанії, одразу розгортатимуться в хмарі. Оскільки на той момент, ми пройшли пілотний період і всі випробування, то всі нові сервіси ми вже запускали в хмарі. 

Але на цьому етапі вирішили зупинитися. Наразі,  керуємося правилом “Те, що гарно працює, нехай працює”. Адже будь-яка зміна в налагоджених системах може, навпаки, призвести до деградації тих чи інших процесів. А нашим завданням було та залишається забезпечення безперервності та злагодженої роботи бізнесу в умовах воєнного часу. 

Однак, з іншого боку, ми все ж посилили нашу ІТ-інфраструкутру та завдяки хмарному партнеру UCloud перенесли деякі ІТ-сервіси за межі України. Річ у тім, що основні платформи в нас були розгорнуті в Києві. З початком повномасштабного вторгнення ми розуміли, що маємо 2 масштабні проблеми: великий ризик фізичного знищення ЦОДів у столиці та збої зі зв’язком через атаки на Укртелеком. Тому перенесли деякі важливі ІТ-сервіси в ЦОДи UCloud за кордон. 

Нажаль, з 1С це не вдалося. Ця база даних надзвичайно велика, складна і на даний період ми не можемо її перенести в хмари. Натомість ми децентралізували систему: створили невеликі “дзеркала” нашої бази даних, які розподілили на виробничих майданчиках. У такий спосіб убезпечили локальні виробничі майданчики від збоїв зі зв’язком та захистили важливі сервіси на випадок фізичного руйнування наших ЦОДів.

Наразі, поки ситуація відносно стабілізувалася, а важливі дані зберігаються за межами України, будемо продовжувати працювати в такому режимі: експлуатуємо обладнання, доки воно виконує наші функції, а всі нові сервіси розгортаємо в хмарах. До 2027 року попередньо плануємо завершити остаточний перехід у хмару. 

Як порада, перш ніж запускати грандіозні зміни, спробуйте подивитися на картинку загалом та трохи під іншим кутом: “Щоб правильно описати систему, потрібно спробувати з неї вийти”. Без ІТ-аудиту та розуміння власних потужностей усі ці проєкти організовувати було б значно складніше.


0 комментариев
Сортировка:
Добавить комментарий

IT Новости

Смотреть все