Думки учасників галузі про поточну ситуацію на ринку IT опублікували DOU. 

За даними Do IT like Ukraine — дослідження IT Ukraine Association, — з повʼязаними з війною викликами стикнулися абсолютно всі українські IT-компанії. Повністю пристосуватися до нових реалій вдалося лише 34,3%: обладнати приміщення генераторами на випадок блекаутів, перенести ключові системи у «хмару», оплатити релокацію в інший регіон чи коворкінг, диверсифікувати мережу провайдерів.

Уже в січні 2023 року обсяг експорту галузі впав на 30%, порівняно з груднем 2022-го.  При цьому частину спеціалістів переводять на бенч або скорочують. За минуле півріччя кількість працівників у 50 найбільших компаніях зменшилася на 5,3%. Натомість лише 14 компаній продовжили найм, а пʼять — змогли забезпечити роботою понад 100 людей.

На ринку справді спостерігається падіння, каже виконавчий директор IT Ukraine Association Костянтин Васюкиконавчий директор IT Ukraine Association Костянтин Васюкиконавчий директор IT Ukraine Association Костянтин Васюк, однак через попереднє стрімке зростання воно не є критичним. Тож варто говорити не про падіння, а про суттєве зниження темпів зростання, додає він.

Виконавчий директор IT Ukraine Association Костянтин Васюк

«Коли ти з високої вершини спускаєшся на 100 метрів — це не падіння. Падіння — це коли ти летиш у прірву. А ми у прірву не летимо. Так, відносно попереднього року спад є, але порівняно з іншими галузями української економіки — не критичний. Якщо вся економіка „на штучному диханні“, то IT-галузь — стабільна», — каже Васюк.

Водночас будь-які позитивні новини з фронту, зокрема зменшення активних бойових дій, можуть повернути показники до зростання, адже прямо корелюють зі сприйняттям України клієнтами. Крім того, варто очікувати сезонного позитивного коливання у травні 2023 року, додає директор IT Ukraine Association.

Васюк виокремлює дві категорії замовників:

1. більш вразливі до викликів, які вимагають перенести ключові частини проєкту за межі України;
2. ті, хто бачить в укладенні нових угод з українськими компаніями подекуди соціальну місію, тож продовжує співпрацювати з вітчизняними командами.

Загалом великі компанії залишаються прискіпливими до безпекових моментів, тоді як замовники меншого розміру легше йдуть на ризики. А ті, хто працював з українцями під час першого року великої війни й не відчув негативного впливу, зазвичай готові продовжувати співпрацю і цього року. Але й ті залежні від стану глобального ринку та рецесії світової економіки.

Торік компанії довели, що можуть працювати в екстремальних умовах. Деякі клієнти не відчули б глобальної різниці, якби не знали про події в Україні, каже Васюк.

«Комбінація негативних факторів для розміщення замовлень у вітчизняних компаніях сформувала тренди, які не йдуть на користь Україні. Йдеться передусім про доступ до команди, бронювання і тимчасовий виїзд за кордон на конференції та зустрічі з клієнтами, налагодження зв’язків між замовниками та виконавцями. Якщо зі вже узгодженими проєктами допустимий онлайн-формат ведення бізнес-процесів, то про нові краще домовлятися наживо», — пояснює Васюк.

Тож унормування процесу бронювання критичних працівників і тимчасових відряджень за кордон для обговорення нових контрактів — принципове, зокрема для малих і середніх компаній, які не мають широкого представництва за кордоном.

Попри все компанії залишаються соціально відповідальними, донатять і діляться своїми ресурсами, які стають обмеженими, намагаються зберігати робочі місця.

Так, 2022 року харківські IT-компанії сплатили до державного бюджету на 9% більше податків, ніж у минулому, каже виконавча директорка Харківського IT- кластера Ольга Шаповал.

Водночас до сьогодні не вдалося розвʼязати критичні для індустрії проблеми, додає вона, погоджуючись з Васюком: питання передбачуваності для замовників, збереження команд і поїздок за кордон для укладення нових контрактів.

«До того ж нерозвʼязане питання бронювання і закордонних відряджень накладається на світову рецесію — і виходить «ідеальний шторм», — розмірковує Шаповал.

Третій елемент, що погіршує ситуацію, — загальносвітовий спад попиту на IT-сервіси, що деякі експерти пов’язують із завершенням активної стадії пандемії COVID-19, каже Ольга Шаповал. Однак дещо вирівнює ситуацію те, що у ЄС та на Близькому Сході все ще є запит на диджиталізацію, з якою Україна має великий досвід. Наприклад, Об’єднані Арабські Емірати зацікавлені у використанні архітектури українського онлайн-сервісу «Дія», у США планують розробити технологічні продукти, схожі на «Дію», а в Естонії запускають застосунок mRiik на базі української «Дії».

«Але європейський ринок — це про довіру. А вона вибудовується завдяки особистим контактам. І тут українці значно програють у конкуренції, наприклад, полякам, які не мають обмежень щодо вільних подорожей світом», — продовжує спікерка.

Замовникам важливо розуміти, хто працюватиме над проєктом у наступні пів року. А, за інформацією Шаповал, менше ніж 1% компаній отримали бронювання від мобілізації для своїх співробітників. Загального полегшення для індустрії це не приносить, і це радше точкові варіанти для збереження в команді найдосвідченіших спеціалістів.

Українські компанії змушені диверсифікувати ризики й виходять на закордонні ринки. Викликом для сфери, кажуть у Харківському IT-кластері, буде потреба зберегти фахівців для української IT-галузі, а не заповнити лакуни інших країн.

Розвиток галузі залежатиме від:

загального стану світової економіки, зокрема американської;

врегулювання державою проблем бронювання та виїзду;

кількості досвідчених фахівців на українському ринку праці та їх зайнятості в проєктах, адже нині ІТ-компанії майже відмовляються від бенчу та не завжди готові брати новачків, які мають недостатньо досвіду;

вступу на ІТ-спеціальності достатньої для розвитку галузі за 3–4 роки кількості абітурієнтів;

збереження пільги ПДВ на постачання програмної продукції та підтримання державою продуктових компаній.

Ольга Шаповал передбачає три можливі сценарії для розвитку IT-галузі:

1. Позитивний. Якнайшвидша стабілізація світової економіки та мінімальний рівень рецесії, а з нею і стрімке повернення зростання індустрії.
2. Реалістичний передбачає пожвавлення ринку наприкінці осені-початку зими 2023 року.
3. Негативний сценарій передбачає продовження скорочень і поступове фокусування замовників на європейських, латиноамериканських, азійських, а не українських командах.

Степан Веселовський, CEO Львівського IT Кластера, розповідає, що ефект від торішніх блекаутів українська технологічна сфера, ймовірно, відчує лише наприкінці першого — на початку другого кварталу 2023 року. Так відбудеться тому, що замовники не можуть 

«Цього року ми можемо побачити вперше в історії українського IT, що загальний річний обсяг експорту буде меншим, ніж торік. Це моє найбільше побоювання щодо сфери у довгостроковій перспективі. Якщо дотепер всі тішили себе думкою, що галузь зростає попри війну, то 2023 рік може показати геть іншу динаміку».

Перше, із чим стикнувся ринок у 2023 році, — конкуренція галузі з іноземними країнами, каже Веселовський і додає, що цьогоріч умови важко назвати рівними: за кордоном компанії не мають ризиків, пов’язаних з війною та обмеженнями воєнного стану, тож можуть гарантувати більшу стабільність для клієнтів.

Тож якщо раніше про розробницькі центри в інших країнах насамперед думали великі та середні компанії, тепер на це доведеться звертати увагу навіть найменшим IT-бізнесам. Це завдання дещо полегшує те, що за кордоном через війну живуть багато українців, які лояльні до українських IT-компаній і готові розглядати офери в їхні закордонні офіси, зокрема, через знайому робочу культуру.

Ще одна проблема для індустрії, яку називає Веселовський, — IT-освіта, яка щороку навчає тисячі нових спеціалістів в умовах перегрітого від кількості кандидатів ринку. І хоч не всі початківці можуть знайти робочі місця, зупиняти підготовку не можна, адже у довгостроковій перспективі це спричинить ризики, зокрема дефіцит спеціалістів. У короткостроковій — змусить компанії переглянути операційні процеси й автоматизувати наймання.

«Треба готуватися до того, що до закінчення війни дива не станеться й індустрія не зростатиме. На жаль, ситуація стає все важчою. Якщо раніше ніхто не кидав фрази „Наша ціль — врятувати бізнес“, то тепер я чую їх усе частіше», — резюмує Веселовський.

Розвиток команди сейлзів і скорочення рекрутерів. Як компанії адаптуються до умов ринку у 2023 році

Віталій Седлер, CEO та співзасновник Intellias, розповідає, що компанія щомісяця має меншу кількість нових проєктів проти 2021-го і навіть 2022 року, коли на ринку був ефект відкладеного під час пандемії попиту на цифровізацію бізнес-процесів.

За його словами, через глобальну рецесію постраждала індустрія Retail, натомість Automotive меншою мірою відчула негативний вплив, адже там залишається великий попит на інновації.

Припинення проєктів у компанії залишається поодиноким, невелика кількість клієнтів призупинять контракти до кращих часів, ділиться Седлер. Основне, що впливає на подальші рішення замовників про співпрацю, — складна система бронювання та виїзду ключових спеціалістів у короткострокові бізнес-відрядження за кордон.

Торік компанії вдалося глобалізувати свій бізнес. Тепер, крім України, центри розробки Intellias розташовані у Польщі, Болгарії, Хорватії, Іспанії, Португалії, Великій Британії. Крім того, незабаром компанія відкриє офіси в Колумбії та Індії.

«Така диверсифікація допомагає нам нівелювати ризики, пов’язані з нинішньою ситуацією в Україні. Ми маємо змогу пропонувати потенційним чи поточним клієнтам частково стартувати проєкти в одній з цих країн, а частково в Україні», — розповідає Седлер.

Рівень заробітних плат в Intellias залишився незмінним, стверджує топменеджер, але підтверджує наявність бенчу:

«Через оптимізацію витрат деякими клієнтами ми пропонуємо частині наших технічних спеціалістів та спеціалісток зачекати на нові контракти та проєкти у резерві. У цей період вони мають 50% від навантаження і відповідну винагороду. На сьогодні йдеться про близько 150 резервних місць. Щотижня кілька людей з резерву повертаються до повноцінної роботи. Ми очікуємо, що вже у третьому-четвертому кварталі 2023 року кількість нових замовлень збільшиться і ми зможемо запропонувати цікаві та масштабні проєкти людям, які на бенчі».

Водночас, щоби швидше адаптуватися до нових умов, компанія розвиває сейлз-команду та вдалася до незначного скорочення рекрутерів — утім цифри не називають.

Іван Портний, СОО MacPaw, каже, що успіхи минулого року і зростання галузі були тимчасовими. Через перестороги закордонних замовників у співпраці з Україною на ринку з’являється ще більше вільних кадрів.

Іван Портний, СОО MacPaw

«Водночас спостерігаємо, що попри насиченість ринку вільними кадрами наймати Senior-спеціалістів складно, як і до повномасштабної війни. Це відбувається з кількох причин. По-перше, спеціалістів високого рівня не стало набагато більше. По-друге, нині їм складніше змінювати місце роботи — всі хвилюються за свою безпеку. За нашою статистикою, удвічі зменшився response rate для топових позицій. При цьому кількість спеціалістів на Junior-позиції зросла в рази. Сьогодні є багато талановитих людей, які шукають роботу, але на ринку майже немає позицій для джунів», — пояснює він.

Така ситуація може помітно вплинути на розвиток стартапів в Україні, вважає Портний: спеціалісти, які залишилися без роботи, але мають бажання й енергію працювати та розвиватися, можуть кооперуватися та створювати нові проєкти.

«Розвиток військових дій на фронті може бути переломним моментом для багатьох людей, які виїхали за кордон і ще перебувають у стані невизначеності. Усередині компанії ми проводили дослідження, у межах якого запитали спеціалістів, які наразі за кордоном, хто з них розглядає повернення в Україну. Один з ключових факторів, який впливає на рішення повертатися — це результати на фронті, тобто наскільки може затягнутися війна, наскільки безпечно буде повертатися в Україну з родинами тощо», — каже COO MacPaw.

Хоч MacPaw працює на міжнародному ринку і менше залежить від локальної кризи, компанія все ж відчуває вплив глобальних процесів: купівельна спроможність користувачів їхніх продуктів просіла, люди частіше відмовляються від необов’язкових витрат на кшталт підписок на сервіси.

«Було б самовпевнено казати, що криза, яка вплинула на таких гігантів, як Amazon, обійшла стороною українські ІТ-компанії. На український бізнес це теж впливає, і ми бачимо сповільнення темпів приросту наших користувачів. Продуктам, які не є обовʼязковими для використання, а спрямовані на покращення життя людей та їхнього досвіду користування пристроями, доводиться інтенсивніше боротися за увагу, активніше інвестувати сили у залучення та утримання клієнтів. Але зараз для нашої команди ситуація не є критичною», — каже Іван Портний.

Стратегічна ціль MacPaw на 2023 рік — це підсилення стійкості бізнесу. Топменеджмент компанії провів детальний аналіз і виявив процеси, які ускладнюють чи уповільнюють роботу. Наприклад, у деяких команд було забагато синхронної комунікації (обов’язкових сінків і відеочатів), іншим командам такої взаємодії було недостатньо.

«Отримавши результати дослідження, менеджери переглянуть формати комунікації та синхронізації всередині та між командами й визначать найбільш ефективні варіанти під різні запити. Команда MacPaw створила беклог з процесів, які потребують покращення або скасування, та описала конкретні дії та плани. До того ж нещодавно MacPaw проводила дослідження ментального здоровʼя команди за методологією Всесвітньої організації охорони здоров’я, щоб запобігати вигоранню і виснаженню спеціалістів», — пояснює СОО MacPaw.

Усе ж Іван Портний радить сприймати кризу як час додаткових можливостей, щоб якісно зрости, оцінити доцільність тих чи інших процесів і витрат, а також підсилити команду новими фахівцями.

Чи справді ринок штормить? Що думають про це відомі айтівці

Олександр Холодов, CEO Yalantis

Останні місяці 2022 року для компанії були дуже складними. Всі проблеми, які могли виникнути, у нас сталися саме тоді, зокрема відплив клієнтів. Натомість більшість компаній вони наздогнали вже у перші місяці цього року. Коренева проблема — висока облікова ставка у США. Крім того, навіть найбільші світові компанії, наприклад Microsoft та Amazon, звільняють частину персоналу. А блекаути в Україні заважають «заводити» в країну новий бізнес. Якщо торік була проблема зі старими проєктами і замовлення зменшувалися, то тепер складніше укладати нові домовленості.

Скорочення в нас були, кількість угод впала, і нині ми робимо все, щоб знайти нових клієнтів.

Загалом мій прогноз позитивний, за нашими спостереженнями, бізнес-активність клієнтів зросла порівняно з минулим роком. Однак ніколи не знаєш, коли вони вирішать переглянути плани, можливо, хтось захоче скоротити кількість розробників на проєкті.

Замовники можуть, наприклад, почати шукати фінансування для підтримування компанії і захочуть скоротити витрати. Наприклад, минулого тижня з’явилася новина, що Lyft cкорочує 40 позицій. Тобто 40 українців втратять роботу.

А ще ми залежимо від подій у світі. І навіть коли все виглядає доволі позитивно, завжди щось може «прилетіти». Частина компаній усе менше хоче стафитися в Україні, це реальність. Вони прагнуть працювати з іншими локаціями. Але гроші у світі не зникли, і завжди знайдуться клієнти, які хочуть зростати разом з Україною.

Єдиний спосіб працювати з клієнтами — забезпечити їх усім, що потрібно, і в процесі показувати своєю присутністю та комунікацією, що все добре, що залишатися в Україні можна.

Ми змушені відкривати офіси за кордоном. Наразі частина нашої команди працює в Україні, частина — з інших держав. Питання з бронюванням залишається нерозвʼязаним, але є менеджери, які можуть подорожувати за кордон на ділові зустрічі, наприклад, жінки-топменеджери.

Я весь час перебуваю у рідному Дніпрі, а ситуацію, коли від українських розробників відмовляються, переживаю доволі болісно. Мені б не хотілося, щоб Україну сприймали як негативну локацію.

Коли клієнт припиняє співпрацю, це означає, що для компанії і загалом для держави грошей стає менше. Іноді ми робимо непопулярні дії, але намагаємося втримати команду.

Для бізнесу часи важкі. Моя порада — братися за будь-яку роботу, навіть якщо вона не така високооплачувана чи приємна, як раніше. Рано чи пізно це зміниться.

Олександр Соловйов, консультант, ex-CTO Kasta.ua

Олександр Соловйов, консультант, ex-CTO Kasta.uaЗ розсилок Djinni ми бачимо, що середня зарплата розробників зменшилася. Але з погляду роботодавця нічого не змінилося — знайти досвідченого кандидата так само складно, як раніше.

Спостерігаю, що за останній рік певна кількість досвідчених спеціалістів звільнилися, і ніхто з них активно не шукає роботу. Так виникає проблема із зарплатами — людина звільняється, а наступній на її місці можуть запропонувати менші гроші або не так часто переглядати рівень заробітку.

Для початківців усе так само погано, як після 2014 року, — можливо, навіть гірше. На пошук роботи вони стали витрачати значно більше часу. Теоретично нині вдалий час для створення стартапів, але прозаїчно та на практиці — людям без достатнього досвіду роботи стало значно важче жити.

Неможливо кудись поїхати, тому справу потрібно починати всередині країни. Але зараз і екосистема недостатньо розвинута, і грошей вільних немає. Тож, можливо, ми пропустимо цей теоретично ідеальний час для створення продуктів.

З мого досвіду криза існує ще й тому, що у компаній поменшало грошей. Українські компанії, що залежать від локального ринку, заробляють менше, адже у населення впала фінансова спроможність, кошти обережніше витрачають. Відтак компаніям складно утримувати співробітників, а шукати нових доводиться два-три місяці.

Висновки

Опитані редакцією представники IT-галузі вважають, що поки зарано говорити про кризу, але стримано прогнозують нелегке майбутнє для індустрії. Компанії вже стикнулися з:

1. рецесією світової економіки;
2. недостатньою підтримкою з боку держави;
3. непрозорими механізмами бронювання та виїзду за кордон для укладання нових контрактів;
4. вимушеною диверсифікацією ризиків;
5. необхідністю залучати до команд евакуйованих українців, щоб зберегти корпоративну культуру та утримати фахівців на вітчизняному ринку;
6. необхідністю шукати способи для укладання нових контрактів, підсилення сейлз-команд;
7. посиленою потребою боротися за увагу користувача для продуктових компаній.