Автор: Павло Чабанов, СЕО #Hackathonhub

5 листопада в Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №4328 «Про токенізовані активи та криптоактиви». Автори протиставляють цей документ проєкту закону «Про віртуальні активи» №3637, який через шість місяців після внесення все ще перебуває на розгляді в парламенті. Що передбачає новий законопроєкт і яке правове регулювання необхідне для ефективної роботи ринку цифрових технологій, розповів резидент Reactor.ua, СЕО #HACKATHONHUB Павло Чабанов. 

Автори проєкту закону «Про токенізовані активи та криптоактиви» зазначають, що прийняття законопроєкту  «Про віртуальні активи» може запустити «необоротний процес деградації ринку товарів і послуг на базі технології блокчейн та інформаційних ресурсів, що зароджується». За їхніми словами, це позбавить Україну можливості скористатися унікальними історичними перевагами.

Також вони називають документ № 3637 «помилковою спробою регулювання сучасних технологій і доступу до них». І наголошують, що головною проблемою, яку покликаний вирішити їхній законопроєкт, є правова невизначеність віртуальних активів розподіленого реєстру.

Що потрібно знати про цифрові технології для регулювання ринку

Технологія розподілених реєстрів нерегульована. Тому «помилковий» не конкретний документ, а сам намір регуляції баз даних, заснованих на блокчейні. Ґрунтуючись на розумінні процесу створення цієї технології, можу сказати, що й законопроєкт «Про віртуальні активи», і законопроєкт «Про токенізовані активи і криптоактиви» – це надбудови без фундаменту.

Поняття токенізованого активу і криптоактиву в законопроєкті №4328 посилаються на віртуальний актив, визначення якого запропоновано в проєкті закону №3637. А на що посилається цей термін? Що він собою являє? Сприйняття підказує: віртуальний – значить уявний, умовний, неіснуючий насправді. Не краща основа для формування українського правового поля, у якому працюватимуть цифрові технології та їхні похідні.

Варто почати з визначення найпростішого технологічного інструмента, який може бути корисний економіці – цифрового активу.

Недарма саме про цифровізацію вже близько двох років говорить президент і його команда. З'явилося та успішно працює Міністерство цифрової трансформації. Рефреном звучить «цифра», що представляє собою частину математики, точний продукт. На його створення або на оцифровку завжди витрачається певний ресурс. Цей продукт реально існує в цифровому світі. У нього є споживачі або користувачі, які в ньому зацікавлені та можуть із ним взаємодіяти. Наприклад, встановивши застосунок.

Чому саме цифровий актив лежить в основі будь-якого IT-продукту? Ресурс для його існування виник із появою першого процесора, здатного обробляти 0 і 1. Коли цей процесор почав виконувати завдання, описані кодом і скомпільовані, було створено перше програмне забезпечення, що є цифровим активом. Токенізовані, крипто- та інші види віртуальних активів є лише можливими варіантами його розвитку. Цифровий актив також може виникати в результаті оцифровки матеріального об'єкта цінності, що має свою ліквідність.

Як зараз працює цифровий актив

Наразі в українському правовому полі цифровий актив – не більше ніж твір, розміщений у мережі. Наприклад, відео, завантажене на YouTube. Перегляди, лайки й коментарі, які набирає ролик, є соціальним капіталом, що дає цифровому активу ліквідність. З її появою власник цифрового активу отримує можливість залучення інвестицій, якими в цій моделі є ресурси відеоплатформи. Якщо YouTube вирішує самостійно просувати відео, власник заробляє більше на монетизації. А платформа – на рекламі, збільшуючи за рахунок ролика охоплення і залученість аудиторії.

Цей приклад показує, що цифровий актив, навіть маючи обмежений правовий статус, уже успішно працює в ринку. Так, варто доопрацювати його визначення. Зробити поняття відправною точкою формування законодавства у сфері віртуальних, токенізованих або криптоактивів.

Достатньо прийняти один документ у кілька абзаців, що закріплює визнання розширених економічних можливостей цифрового активу. У ньому має міститися опис функціональних особливостей інструмента й баз даних, у яких він може зберігатися. Цього вистачить для старту, щоб забезпечити підтримку та регулювання наявної практики.

Після визнання правильного правового статусу цифрового активу, необхідно працювати над тим, як його виставити на вторинний ринок і зробити переуступку. Далі можна вводити в правове поле більш складні інструменти, як-от токенізація і криптоактив. І визначати правила роботи на вторинному ринку.

Як бути з токенізацією і криптоактивами

Не варто шукати способів перевести токенізовані і криптоактиви у статус фінансових інструментів – це призведе до краху грошової системи. Досить, щоб держава визнала їх як цифрову одиницю.

Її цінність визначатиметься ліквідністю первинного активу, на який посилається цифрова одиниця. Будь то ділянка землі, машина або компанія, що вже має свою ринкову вартість.  

У контексті токенізації актив повинен мати відношення не до фінансового інструменту, а безпосередньо до цифрового активу. У такому форматі токенізація спростить залучення іноземних інвестицій у державу. При цьому необхідно, щоб кінцева точка інвестицій мала ліквідність. Наприклад, бізнес або об'єкт цінності.

Навіщо потрібна легалізація блокчейну

Автори законопроєкту №4328 називають технологію розподіленого реєстру новою організаційною формою координації будь-якого виду діяльності у світі. Підтримую думку про цінність блокчейну. Однак не вважаю, що ця технологія потребує окремого правового статусу. Вона являє собою базу даних. Інструмент, який використовується при створенні цифрових продуктів.

Легалізувати блокчейн окремо від IT-продукту – все одно, що написати правила дорожнього руху спеціально для колеса машини. Тоді як варто створювати ці правила для автомобілів загалом та інших видів транспорту.

Блокчейн дійсно може бути корисний і застосовуватися скрізь, де є зобов'язання між двома сторонами, які можуть бути автоматизовані. У найрізноманітніших сферах: від державного сектору, де він дозволить забезпечити захист, неможливість змінності і прозорість публічної інформації, до комерційного. У другому випадку технологія відкриває можливості створення інноваційних цифрових активів, запобігання корпоративної корупції, забезпечення безпеки даних.

При випуску банківських, страхових – будь-яких комерційних продуктів, створених на блокчейні, необхідно описати, за якими правилами вони працюють у базі даних. Цього буде достатньо для оцінки вартості продукту й регулювання активу.

Причини хаосу в законотворчості

Причин, за якими законодавче поле у сфері так званих віртуальних активів вибудовується хаотично, з проблемами у термінологічній сфері, альтернативними законопроєктами і зламаною ієрархією смислів, може бути дві.

Перша – у командах, що створюють ці документи, відсутні технічні фахівці, програмісти. Юристи й бізнесмени, навіть якщо вони безпосередньо пов'язані з блокчейном, криптою і токенізацією, не зможуть зрозуміти, як були народжені ці технології, з чого вони складаються. Тому що не знають, що таке source code, як він пишеться, які мови програмування існують, і як вони працюють.

Іншою причиною може бути боротьба особистих інтересів – біржових, вторинних ринків, екосистеми, представників фінансової сфери – тих, хто лобіює ці законопроєкти.