Жорстока війна Росії проти України тисне на кожний сектор економіки, але IT спеціалісти продовжують працювати, заводити в країну необхідну валюту та допомагати в тилу. УНІАН з’ясовував, як змінюється цифрова сфера та як долає проблеми під впливом війни.

Довготривала війна російських варварів продовжує завдавати болісних ран нашій країні. Українська економіка і її одна з ключових сфер – IT намагається  у ці складні часи функціонувати, захищати державу, виконувати експортні контракти, платити податки та зарплати. Ці кошти йдуть на закупівлю необхідної захисникам зброї, соціальну підтримку населення та відбудову наших міст.

"Попри війну ІТ-компанії зберегли 95 відсотків контактів та продовжували нарощувати експорт. Так,  протягом першого кварталу цього року, ІТ-індустрія забезпечила рекордних два мільярди доларів експортних надходжень проти 1,44 мільярдів доларів за аналогічний період 2021 року", - повідомила прес-служба Міністерства цифрової трансформації.

У лютому цього року показник експорту послуг був найвищим за всю історію українського ІТ-ринку – 839 мільйонів доларів, що на 43 відсотки більше за аналогічний період минулого року.

Загалом минулого року ця сфера забезпечила 6,8 мільярдів доларів надходжень до економіки України та сплатила податків у понад 23 мільярди гривень. Частка ІТ-послуг в експорті всіх українських послуг становила 37 відсотків, і щороку експорт комп’ютерних послуг з України зростає.

"Це єдина експортна галузь, яка зараз працює майже на довоєнному рівні. І саме головне – більше 90 відсотків компаній зберегли своїх клієнтів. Це свідчить про те, що клієнти вже впевнились, що, незважаючи на війну, ми можемо продовжити роботу і можемо надавати послуги та сервіси. Це пов’язано з тим, що компанії розробили свого часу плани реагування в екстрених умовах та потім запровадили їх, коли розпочалась війна. І ці плани успішно реалізовані", - сказав УНІАН виконавчий директор Асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк. 

На початку року в індустрії працювали 285 тисяч ІТ-спеціалістів. Працівники цієї сфери за останні роки стали справжнім активним середнім класом України, а тому уряд планує збільшити увагу до сектору і допомогти тим українцям, хто хоче піти працювати в ІТ сферу.  

"Українці, які бажають отримати кваліфікацію junior developer або графічний дизайнер, або іншу технічну спеціальність, матимуть змогу отримати грант, який можна буде витратити лише на навчання на IT-курсах. Держава виділить фінансування для 60 тисяч українців, які зможуть після цього знайти роботу у цій сфері", - заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

IT-захисники України

Для того, щоб російським загарбникам було важко здійснювати свої злочинні дії не лише на нашій землі, а й у національному цифровому просторі, Міністерство цифрової трансформації на початку війни створило першу в нашій історії українську IT-армію.

"Ми створили доволі потужну ІТ-армію і зараз є близько 300 тисяч учасників цієї армії. ІТ-армія України об’єднала як і українських, так і міжнародних професіоналів. Усі кіберсолдати приєдналися абсолютно добровільно. Тож я певен, що кібербезпека є основою для держави", - заявив віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Щоб вступити до її лав, фахівцям достатньо лише приєднатися до офіційного телеграм-каналу армії та дотримуватись інструкцій. До завдань айтівців входить, зокрема, мінімізація шкоди від кібер-атак ворогів на наші національні інтернет ресурси та протидія російській брехні у всесвітній мережі.

У перші дні нападу пітінської Росії на нашу мирну землю українська кібер-армія зламала сайти ФСБ Росії, уряду та президента РФ. Загалом, з початку воєнних дій, наші спеціалісти атакували більше двох тисяч російських онлайн-ресурсів. Серед знакових кейсів є злам на дев’яте травня відеохостингу Rutube, який є російським аналогом YouTube.

Всі ці звершення проти окупанта в кіберпросторі не були б можливі без стабільного функціонування зв’язку та підтримки безперервної роботи національної критичної інфраструктури. В цьому нам допомогли термінали Starlink від американської компанії Ілона Маска SpaceX. Цей бізнесмен особисто надав супутниковий інтернет в Україну одразу на початку війни. Наразі Україна має вже більше ніж 12 тисяч станцій Starlink і за цим показником є одним із лідерів у світі.

"ІТ галузь воює на декількох фронтах. Перше, люди пішли на фронт, десь три відсотки співробітників, спеціалістів воюють в ЗСУ. Також частина, приблизно 12-15 відсотків, приймає участь у cyber security – кібератаки і робота на кіберфронті. Всі інші люди – це боротьба на економічному фронті. Саме стабільні валютні надходження в країну, підтримання робочих місць і забезпечення своїх сімей, родичів. Тобто гроші, які заходять в економіку, вони витрачаються зараз в Україні", - сказав виконавчий директор Асоціації IT Ukraine Васюк.

Робота під час війни

З перших днів руйнівної війни частина компаній цього сектора зі східних, південних та частково - північних регіонів була вимушена терміново евакуюватися до більш безпечних західних областей, або навіть закордон. І тут руку допомоги вчасно протягнув  технологічно розвинутий Львів. Тільки за перший місяць повномасштабної агресії кількість IT-спеціалістів у Львові та області досягла 70-100 тисяч. Для порівняння: до початку війни кількість людей, які працювали у цій сфері у місті, становила 31 тисячу.

УНІАН поспілкувався з працівниками IT та дізнався про їх досвід виживання в ці важкі часи. За словами головного виконавчого директора львівської IT компанії i3 Engineering Павла Цюпки, його компанія виготовляє обладнання для автоматизації приміщень по типу "Розумний дім". Жорстока війна боляче вдарила по виробництву, яке знаходилось в нині звільненому від окупантів регіоні.

"Наші виробництва були просто знищені. Оскільки знаходились в Чернігівській області, в Київській. І дуже багато виробництв постраждало. Але зараз ми відновлюємо з ними діяльність і, скоріш за все, для українського ринку ми будемо продовжувати працювати", - сказав Цюпка.

Він додав, що бізнес шукає найшвидші шляхи для відновлення роботи. Компанія перебудувала стратегію і, за його прогнозами, вже скоро повинна повернутися до довоєнних показників.

ІТ-керівник громадської організації "Український народний контроль за диджиталізацією" та проєкту "IT-Паросток" Андрій Роговський вважає, що проблема в українському IT полягає також в тому, що чиновники не завжди дослухаються до ініціатив сектору. Через що в результаті втрачаються можливості для держави та сповільнюються темпи розвитку.

"Сьогодні українському IT сильно не вистачає комплексних програм підтримки з боку держави. Наприклад, інвестиції з "Націнвестфонду" могли б виділятися як початкові кошти для створення нових IT-продуктів. Таких, що допомагають армії та суспільству у воєнний час і дають прибуток після війни", - сказав Роговський.

Перспективи розвитку

Війна Росії проти нашої країни закінчиться нашою перемогою, тому в Україні вже зараз потрібно почати окреслювати бачення розвитку ключових сфер національної економіки. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров презентував  післявоєнний план діджиталізації України до 2030 року, який складається з чотирьох ключових цілей: трансформувати повністю всі урядові сервіси у сферу онлайн, забезпечити майже все населення найкращою якістю інтернету, надати мільйонам українців основи цифрових навичок та збільшити частку ІТ у валовому внутрішньому продукті країни.

"Я мрію про Україну в ЄС, мрію про наше спільне мирне майбутнє. Вже зараз ми формуємо бачення післявоєнного уряду. Уряд має стати гнучким та мобільним, як ІТ-компанія. Щоб зміни для відновлення України можна було втілити швидко. Впевнений, що Україна на світовій арені стане проактивним гравцем зі своїм баченням, і зараз ми перебуваємо на етапі, коли нам треба зрозуміти свій новий шлях", - заявив Федоров.

Зрозуміло, що в розпал війни українській сфері надання ІТ послуг важко розраховувати на прорив щодо збільшення попиту на замовлення.

"Валютні обмеження, нестабільність військово-політичної ситуації об’єктивно негативно впливають навіть на можливість позитивної динаміки. Зростання частки доходу у сфері ІТ у економіці України швидше за все відбудеться через те, що спад у цьому секторі є меншим, аніж у інших", - вважає PhD, партнер EXPATPRO Тетяна Ященко.

Асоціація IT Ukraine звернулась до влади с проханням сприяти вирішенню питань податкового резидентства та уникнення подвійного оподаткування з країнами ЄС для фізичних та юридичних осіб України.

"Очікуємо також на прийняття важливого для індустрії рішення щодо можливості тимчасового виїзду чоловіків за кордон та підготовку системи бронювання кадрів від мобілізації. Ці ключові теми IT Ukraine неодноразово порушувала під час зустрічей із владою, зокрема з віце-прем’єром, міністеркою економіки України Юлією Свириденко", - відмітили в IT Асоціації.

Як повідомляють урядовці, Мінцифри спільно з Міноборони, Генштабом та Мінекономіки ближчими днями погодять механізм, за яким українські IT-спеціалісти зможуть виїжджати закордон на короткий термін за умови гарантій повернення. 

Наша країна, яка активно прямує до Євросоюзу, може задовольнити запит європейського та світового бізнесу на якісні послуги та роботи, але через війну дійсно існує певний перелік ризиків, які в Україні треба обговорювати та оперативно знаходити рішення.

"Поки Україна в центрі уваги, потрібно в хорошому сенсі цим користуватись, щоб проявити свої конкурентні переваги. Вже ми бачимо тренди від багатьох компаній у відмові в співпраці з російськими та білоруськими провайдерами. Це призводить до того, що багато клієнтів повертаються до України. Але вони стикаються з чек-листом по ризикам. Вони проходять цей чек-лист і розуміють, чи є тут ризики. Наші компанії в більшості випадків здатні пояснити і провести аналіз з клієнтом та зрештою з ним співпрацювати", - впевнений виконавчий директор Асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк.

Безумовно, IT-індустрія, як один із локомотивів розвитку української економіки, має гарні перспективи розвитку, а нові цифрові можливості стануть базою у побудові дружніх відносин демократичної держави з соціально активними громадянами. Жорстока війна стала складним випробуванням для нашої високотехнологічної індустрії, але водночас, вона є стимулом для її швидкої адаптації до нових умов існування. Всі розуміють, що після нашої перемоги буде багато роботи, щоб збудувати нову міцну українську цифрову державу, яка стане важливою частиною Євроспільноти.

Автор: Дмитро Петровський