Державна податкова служба спільно з профільним комітетом парламенту та Міністерством цифрової трансформації має намір впродовж 2023 року запровадити цілий набір сервісів, які дозволять максимально перевести адміністрування податків до онлайн-формату.

Про це у коментарі Mind повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, буде оцифровано більшість процесів, пов'язаних з поданням звітності, виправленням виявлених у ній помилок та з податковим контролем. При цьому Гетманцев також обіцяє мінімізувати фізичний контакт між платниками податків та ДПС.

Навіщо це взагалі потрібно?

Розвиток сервісів із надання державних послуг у віддаленому форматі – це тренд. І не лише в Україні. За даними Statista, до кінця 2022 року індекс поширення державних онлайн-послуг (EGDI) у багатьох країнах Західної Європи і не лише перевищував позначку 0,9 (чим ближче до 1 – тим краще). Наприклад, у Данії цей індекс найвищий і становить 0,97, у Південній Кореї та Фінляндії – 0,95%, в Естонії, Нідерландах, Новій Зеландії – 0,94. В Україні значення цього індексу становить близько 0,8.

До того ж українське Міністерство цифрової трансформації ще у 2019 році озвучило стратегію, згідно з якою до 2024 року 100% усіх державних послуг в Україні будуть доступні онлайн. У принципі, рух у цьому напрямі справді є. І сервіс «ДіЯ» – тому доказ.

Проте саме у частині податкових сервісів існує чимало прогалин. Хоча міграція ДПС до онлайн-середовища має низку важливих переваг:

1. суттєве скорочення часу на адміністрування податків;
2. мінімальна участь людини у податковому контролі, а отже, зниження корупційних ризиків;
3. значне зменшення кількості податкових перевірок;
4. зниження витрат на утримання податкового апарату.

Як відбувається диджиталізація ДПС в Україні?

І уряд, і депутати за останні роки кілька разів анонсували перезавантаження податкового адміністрування та переведення ДПС у «цифру».

Ще у січні 2018 року почав функціонувати оновлений «Електронний кабінет платника податків», який отримав скорочену назву «Електронний кабінет». У ньому з'явилася можливість подавати звітність, листуватися з податковою, відстежувати заборгованість зі сплати податків. Але функціонал кабінету все одно досить мізерний, відсутня інтеграція із зовнішніми програмами обліку, з банківськими сервісами тощо.

Крім того, тоді ж, у 2018 році, представники ДПС повідомляли про плани щодо впровадження спеціалізованих програмних продуктів (мобільних застосунків) для доступу до онлайн-сервісів податкової як для фізосіб, так і для бізнесу (фізосіб-підприємців та юридичних осіб).

Але повноцінної диджиталізації податкової так і не сталося. Хоча це не просто «добра воля» фіскалів. Іти в ногу з технічним прогресом їх безпосередньо зобов'язує п.п. 191.1.27 Податкового кодексу, згідно з яким податкова служба має забезпечувати розвиток, технічний супровід інформаційно-телекомунікаційних систем та технологій, автоматизацію процедур, впровадження електронних сервісів для платників податків.

Головна проблема в тому, що немає єдиної екосистеми, за допомогою якої платник податків може вирішувати всі свої питання (або більшість із них): подавати декларації, сплачувати податки, реєструвати СПД чи ініціювати ліквідацію ФОП. Весь функціонал розкиданий по різних сервісах. Щось потрібно робити через кабінет платника податків, щось – на порталі «ДіЯ», а певні послуги (оформлення ліцензій чи дозволів) досі існують лише у паперовій формі.

Що передбачає нова концепція «податкової у смартфоні»?

Диджитал-реформа ДПС та пов'язаних з нею процесів проходитиме у кількох напрямках (якщо виходити зі слів Гетманцева, оскільки фінальна версія концепції поки що не оприлюднена):

1. Запуск декларування доходів через смартфон (як для платників фізосіб, так і для підприємців).
2. Створення бази «білих» та «ризикових» платників податків, що дозволить диференціювати податкові перевірки.
3. Переробка кабінету платника податків та його інтеграція (через API) із зовнішніми сервісами та банками.
4. Можливість делегувати банку адміністрування податків фізособи-підприємця (за згодою СПД).
5. Використання електронного акцизу з контролем руху товарів від виробника до постачальника.
6. Оновлення системи реєстрації ПДВ-накладних (СМКОР) з фокусуванням на потенційно неблагонадійних платників.
7. Оптимізація процедур, пов'язаних із відшкодуванням ПДВ, та скорочення строків прийняття рішення про повернення ПДВ з держбюджету до 7 днів.
8. Створення оновленого центру підтримки платників податків, який буде побудований за принципом call-центрів найбільших приватних компаній.

Як це все працюватиме на практиці? 

Якщо взяти як приклад три ключові блоки диджиталізації – декларування, угруповання платників податків та е-акциз, – функціонуватиме це таким чином.

1. Подання декларації за допомогою смартфона:

1. буде розроблено програмне рішення, яке можна встановити у вигляді програми. Користуватися ним зможуть як платники-фізособи, так і підприємці;
2. сама декларація вже буде заповнена на підставі тих даних, які має податкова (про доходи, про активи тощо);
3. платник має можливість перевірити декларацію на наявність помилок, прогнавши через спеціальні автоматичні тести, та одразу ж виправити їх;
4. після надсилання декларації на верифікацію, ДПС проводить звірку та висуває платнику претензії лише за ті помилки, які він не виправив заздалегідь;
5. усі контакти з представниками податкової служби відбуваються виключно онлайн (наприклад, через вбудований у застосунок сервіс обміну повідомленнями).

2. Аналіз ризиковості платників податків:

1. ДПС присвоюватиме кожному платнику податковий цифровий профіль;
2. наповнення цього профілю відбуватиметься виходячи з його історії (сплата податків, наявність порушень, штрафів тощо);
3. на основі акумульованих даних платники податків отримуватимуть «зелений» (надійний) та «червоний» (ризиковий) статуси;
4. наявність «зеленого» статусу гарантуватиме мінімальну увагу з боку податківців, тоді як «червоний» статус стане приводом для посилених перевірок та контролю.

3. Електронна акцизна марка:

1. буде створено єдину систему відстеження обігу всіх підакцизних товарів (алкоголю, тютюнових виробів, палива);
2. усі виробники, імпортери та продавці підакцизних товарів будуть зобов'язані реєструватися в цій системі;
3. ДПС стане головним та єдиним емітентом електронних акцизних марок;
4. сама електронна акцизна марка випускатиметься у формі унікального QR-коду, який наноситься на упаковку/тару товару;
5. за допомогою коду відбуватиметься відстеження всього шляху товару – від виробника до постачальника, а потім до кінцевого споживача.

Знову ж таки, повторимося, що всі ці алгоритми та механізми попередні, оскільки конкретних напрацювань та рішень ще не існує. Тому в ході їх впровадження та запуску можуть відбутися суттєві зміни.

Що може стати на заваді диджиталізації податкового адміністрування?

Оскільки спроби реформувати податковий сервіс в Україні робилися вже не раз, немає гарантій, що запропонована концепція також успішно буде втілена в життя. Цьому може завадити:

1. відсутність необхідного фінансування у держбюджеті;
2. опір з боку податкової, яка звикла працювати за «старими» лекалами;
3. затягування реальних термінів розробки та впровадження необхідних рішень;
4. неприйняття платниками податків нових сервісів, якщо вони в житті виявляться далеко не такими зручними, як на папері, а також через недовіру до податкових органів у принципі.

Втім, Данило Гетманцев заявив, що диджиталізація – один із магістральних напрямків податкової реформи на 2023 рік. За його словами, до 2024 року все вже має бути готовим до нормальної експлуатації, а саме адміністрування буде навіть комфортнішим, ніж «…у країнах Західної Європи».