17–20% IT-фахівців виїхали за кордон через війну — такі дані дослідників IT Research Resilience, повідомляє Львівський ІТ Кластер.

У метро, у сховищах, під обстрілами, у перервах між релокацією у безпечні місця, зі Старлінками і під звук генераторів – українські IT-фахівці протягом року повномасштабної війни робили те, що вміють найкраще: самовіддано працювали, запускали нові застосунки та сайти, донатили та росли. А кожна тех-компанія не лише стала справжньою фортецею для своїх працівників, а ще й надійним плечем для економіки України. 

Разом з компаніями-учасниками Львівського ІТ Кластера ми обрали 5 головних цифр, які за нашою версією, найкраще описують рік повномасштабної війни для IT-галузі.

IT-експорт виріс на 5,85%

ІТ стало єдиною сферою експорту, яка виросла попри повномасштабну війну. За минулий 2022 рік експортна виручка IT-послуг зросла на 5,85% і принесла рекордні  $7,3 млрд. Це на $406 мільйонів більше, ніж у 2021 році. Водночас, цей ріст міг бути набагато більшим. Щонайменше таким, як у 2021, все ще ковідному році. Тоді зростання було 38%. Однак, повномасштабний наступ росії не дав галузі розвиватися на повну. 

“Для Кластера ці дані не є неочікуваними. Ще влітку ми підготували дослідження IT Research Resilience, в якому передбачали різні сценарії розвитку подій: від оптимістичного у $8,5 млрд до песимістичного у $7,2-7,5 млрд. За підсумками року, на жаль, справдився гірший”, –розповідає Степан Веселовський, СЕО Львівського IT Кластера. 

89% тех-фахівців донатять на перемогу

З перших днів повномасштабного наступу росії IT-галузь включилася у допомогу державі та ЗСУ. За даними дослідження Кластера, 89% айтівців фінансово підтримують реалізацію проєктів, що наближають Україну до перемоги. З них 14% донейтять більше чверті сімейного доходу.

“У період воєнного часу наші фахівці по-особливому себе проявили. Хтось у вільний час займається письменницькою діяльністю та здійснює промоцію України в культурному напрямку. Хтось волонтерить задля покращення життя та соціальних можливостей дітей, які постраждали через війну. Хтось допомагає із закупівлею необхідного спорядження для військових. І подібних історій дуже багато. Також деякі наші колеги долучились до лав ЗСУ”, – ділиться Олена Козлова, співзасновниця та СЕО PLVision.

IT-компанії також активно долучилися до боротьби проти російських загарбників. 96% з них фінансово підтримують волонтерські проєкти, або ж створюють власні. Львівський IT Кластер спільно з партнерам також доєднався до допомоги державі та ЗСУ. З початку повномасштабного наступу спільнота запустила ініціативу Victory Projects. Минулоріч на проєкти перемоги вдалося спрямувати 69 мільйонів гривень. 

“Уже на другий день повномасштабного наступу ми зрозуміли, що потрібно діяти. Тоді у Львів почали приїжджати тисячі людей з регіонів, де точилися бойові дії. І ми вирішили облаштувати центри для тимчасово переміщених осіб. Загалом ми облаштували 1200 спальних місць. Далі запустилася ціла серія важливих проєктів, які покликані підтримати країну, регіон та посилити безпеку і допомгти військовим:“Vision”, “SKY”, “Starlink”, “Shelter Link”. Наша спільнота має чітку мету – підтримувати Збройні сили та Україну до перемоги і навіть після неї”, – додає Юрій Огоновський, заступник виконавчого директора Львівського IT Кластера.

 17%-20% IT-фахівців виїхали за кордон 

Повномасштабна війна змусила багатьох ІТ-фахівців шукати безпечніші місця для життя. Згідно з дослідженням IT Research Resilience, від 50 до 57 тисяч працівників індустрії після початку повномасштабної війни виїхали за кордон, із них більшість, саме 64% – жінки. Це фактично кожен 5 фахівець галузі. 

Активні бойові дії на території України спонукали бізнес відкривати нові офіси за кордоном. 26% СЕО IT-компаній розповіли, що відкриватимуть нові офіси в інших країнах. Найпопулярніший вибір локації — Польща. На неї припадає 20% охочих. 4% заявили, що оберуть Іспанію або США, 3% висловилися за Естонію та Португалію й 2% — за Болгарію, Румунію та Хорватію. 

“Диверсифіковані команди ІТ-спеціалістів безперебійно працювали над проєктами, коли на початку війни українські колеги переміщувались в більш безпечні локації. Від початку повномасштабної війни ми розпочали співпрацю з чималою кількістю нових клієнтів і наявність центрів розробки у різних країнах зіграла в цьому не останню роль. Диверсифікуючи команду розробки, а відтак і зменшуючи ризики для клієнта, ми заводимо частину вакансій в Україну і в такий спосіб можемо забезпечувати проєктами наших українських розробників попри війну”, – розповідає Олег Денис, співзасновник, SVP of Audit, SoftServe.

85% IT-компаній відновили роботу вже у травні

Уже в перші місяці після лютневого вторгнення росії, IT-галузь показала високий рівень адаптивності. За даними дослідження IT Research Resilience, у травні 85% IT-компаній повністю або майже повністю відновили бізнес-активність. При цьому 63% з них відзначили позитивний фінансовий результат, а 13% — зростання доходу в межах 25-50%.

“У нас, мабуть, як і в більшості ІТ-компаній, був заздалегідь розроблений Business Continuity Plan. Ми тримали руку на пульсі новин, постійно інформували людей про план дій у випадку можливої надзвичайної ситуації і про те, як компанія готова допомогти. При цьому всьому, звісно ж, не хотілося вірити, що найгірший сценарій все таки здійсниться. Я пишаюся, що коли настав час Ч, всі наші фахівці діяли максимально злагоджено. Ми продовжували працювати незважаючи ні на що, закриваючи найбільш критичні ділянки, а вже 28 лютого 2022 року повністю відновили операційну діяльність”, пригадує Олена Козлова, співзасновниця та СЕО PLVision.

На 13% уповільнилися темпи IT-найму в Україні

Через регулярні масовані удари Росії по Україні та її критичній інфраструктурі, іноземні клієнти почали обережніше наймати на проєкти розробників в Україні. Особливо важко знайти роботу “junior” спеціалістам, адже закордонні замовники радше нададуть перевагу фахівцям “middle” та “senior” кваліфікації. Водночас, у нашій державі зростає кількість світчерів, які вирішили перейти в IT. Здебільшого це ті, хто через війну втратив роботу, або хоче бути більш мобільним і мати можливість працювати з будь-якої точки світу. Відповідно, ринок зіштовхнутися з перенасиченням новачками, які не можуть знайти роботу. 

За даними профільного сайту вакансій Djinni, темпи найму уповільнилися на 13%, і в січні на 14 000 вакансій претендувало 69 000 айтівців. Тенденцію підтверджують і провідні IT-компанії.

“До початку повномасштабного вторгнення в середньому протягом місяця до компанії приєднувалося 68 нових спеціалістів/-ок, а в 2022 кількість новачків дещо скоротилася – в середньому 37 нових колег протягом місяця стають частиною ELEKS. Не зважаючи на уповільнення зростання в кінці 2022 року, а також завершення деяких контрактів, компанія, як і під час ковіду в 2019, зберегла співпрацю зі спеціалістами/-ками наприкінці 2022 року”, – розповідає Руслан Середюк, Chief Engineering Officer в ELEKS.

Схожу ситуацію відзначають і в компанії Ciklum. За їхніми даними, у порівнянні з 2021 роком, обсяги найму в Україні зменшилися на 50-90 відсотків в залежності від проєкту. Водночас, у компанії роблять усе, щоб не скорочувати штат.

“Якщо один із проєктів закривається, фахівець може певний час залишатись на бенчі, поки ми не підшукаємо новий. Це стосується і тих, хто прийняв рішення піти на фронт чи був мобілізований – за кожним таким спеціалістом зберігається його місце. Кількість звільнень залишається мінімальною”, – ділиться Андрій Оксенюк, CFO Ciklum.

На ринок найму в Україні впливає і загальна рецесія економіки в світі. Технологічними гігантами, як от  Google, Amazon, Twitter та Microsoft і низкою менших світових компаній прокотилася хвиля скорочень. Серед причин: війна в Україні, перегрітий ринок після надшвидкого зростання за останні два-три роки та розвиток штучного інтелекту.

“Ми очікуємо, що цей рік буде не менш складним для галузі – її перспективи багато в чому залежать від того, який прогрес демонструватимуть ЗСУ на фронті. Все ж віримо, що репутація, яку наша ІТ-спільнота сформувала за роки роботи на глобальному ринку, стане вирішальним чинником для прийняття рішень на користь України”, – підсумовує Андрій Оксенюк, CFO Ciklum.