IT шукає таланти: як індустрія справляється з нестачею кадрів

  • 13 декабря, 10:32
  • 3745
  • 0

Автор: Юрій Антонюк, глава українського офісу EPAM

Інформаційні технології сьогодні – мільярдна індустрія, яка формує помітну частину валютної виручки для України, створює високооплачувані робочі місця та середній клас, який задає темпи розвитку економіки країни.

Нестача талантів – чи не головний бар’єр для подальшого розвитку галузі. За різними підрахунками, сьогодні в Україні налічується близько 200 000 ІТ-фахівців. Здається, це не так уже й мало, однак, якщо ми порівняємо цей показник із іншими країнами, стане зрозуміло, що Україні є на кого рівнятися.

Так, за даними Eurostat, станом на 2020 рік кількість ІТ-спеціалістів у Фінляндії, у якій проживає близько 5,5 млн людей, становить 191 500 – це майже 8% від усього працевлаштованого населення; схожі цифри демонструє Швеція, а у Бельгії, Нідерландах, Ірландії у сфері інформаційних технологій та телекомунікацій працює чи не кожен 20-тий громадянин.

Як їм це вдається?

За оцінками Офісу ефективного регулювання (BRDO), щороку на ринок праці виходить близько 30 000 нових ІТ-фахівців. Водночас, за найскромнішими оцінками, ринок потребує близько 50 000 талановитих розробників на рік.

Ми можемо скільки завгодно кивати у бік неідеальної, подекуди архаїчної системи освіти, експертизи викладачів, яка не встигає за ринком, слабкої матеріально-технічної бази вищих учбових закладів, однак варто розуміти, що залучення талантів у галузь – результат синергії дій із боку бізнесу, освітян та влади.

Популяризація індустрії серед юного покоління, створення ефективної системи освіти на всіх рівнях (а не тільки у вишах), забезпечення привабливих умов для розвитку галузі та роботи в ній – ось ключові вектори для об'єднання зусиль. І цю тезу підтверджує досвід уже згаданих вище країн.

Безумовно, освітня екосистема – чи не найважливіший елемент для успішного розвитку індустрії інформаційних технологій. Разом із тим ми маємо усвідомлювати, що суть виклику дефіциту кадрів не в тому, що система освіти дає мало випускників, а в недостатній популяризації фаху, часом занадто високому порозі входження у фах пересічної людини, яка б теоретично могла розпочати кар’єру в ІТ.

Синергія, яка змінює українську освіту

Уже сьогодні ми маємо низку успішних ініціатив і прикладів партнерства у сфері освіти, її популяризації та забезпечення доступності як із боку освітян, так і з боку бізнесу.

  1. Зросла кількість бюджетних місць на ІТ-спеціальності. Цьому сприяла плідна співпраця представників ІТ-індустрії та Міністерства освіти. Можливо, цей приклад може здатися для когось незначним, однак можливість опановувати перспективний фах та отримати фундаментальну освіту безкоштовно для багатьох може стати важливим аргументом під час вибору життєвого шляху.
  2. Спільні навчальні програми, курси та факультативи. Щороку тисячі студентів вишів стають слухачами на навчальних проєктах, які реалізують ІТ-бізнес та учбові заклади. Лише EPAM успішно співпрацює з більш як 30 вишами країни та щорічно навчає близько 4000 студентів. Таке партнерство допомагає створювати і дійсно інноваційні речі. Приклад – спільна програма Києво-Могилянської академії, Харківського політехнічного інституту, Державного університету телекомунікацій  та EPAM під назвою «Інженерія програмного забезпечення». Цей продукт, націлений на більш досвідчених розробників, немає аналогів в Україні та був би неможливим без активної участі вишів.
  3. Стажування для викладачів вишів та учителів шкіл. Уже кілька років поспіль EPAM разом із Асоціацією ІТ Ukraine надає можливість викладачам вишів актуалізувати власні знання та досвід за підтримки ІТ-бізнесу шляхом проходження практики всередині бізнесу. Це допомагає освітянам стати «агентами зміни» – краще зрозуміти темп і реалії індустрії, набір вимог та знань, який сьогодні висувається молодим спеціалістам, а отже – навчати краще, використовувати нові підходи, зацікавлювати молодь. Рік тому цю ініціативу було поширено й на учителів шкіл. За минулий рік програму стажування пройшли понад 500 викладачів і вчителів. 
  4. Безкоштовні навчальні програми. Сьогодні чи не кожна помітна ІТ-компанія має власний корпоративний університет і внутрішні навчальні програми, які допомагають студентам й усім охочим щонайшвидше опанувати обраний фах. Тільки за підсумками минулого року завдяки таким програмам до EPAM приєдналися понад 700 новачків. За перше півріччя 2021-го – уже понад 1000. До речі, аудиторія таких програм усе більше тяжіє у бік так званих світчерів – людей, які вже реалізували себе в певній професії, але вирішили спробувати свої сили в ІТ. І таких студентів на навчальних програмах EPAM University цього року 40%.  Наразі дуже активно розвиваються програми зі знайомства з ІТ-професією для школярів останніх класів.

Це лише декілька прикладів, як окремі ініціативи або ж спільні зусилля можуть допомогти зростати величезній індустрії. Успішних прикладів – десятки, про більшість із них ми разом із владою, IT-індустрією та провайдерами освітніх послуг зможемо поговорити вже 16 грудня на конференції Synergy: IT Business & IT Education. І, я переконаний, нам є що поліпшувати.

Які перспективи для української освіти?

Також ми маємо й доволі означені точки для росту.

По-перше, це проєкти у сфері дуальної освіти – поєднання навчання з реальними практичними завданнями. Використання такого підходу є більш ніж доцільним для ІТ-сфери, де набуті теоретичні знання можуть застарівати ще до завершення навчання. Мікс із теорії та практики допоможе студентам швидше поринути в професію, а отже, раніше реалізовувати свій потенціал.

По-друге, варто пам’ятати, що з приходом пандемії та тотального проникнення онлайн-складової в наше життя, світові кордони стали ще більш умовними.

Чому у світі, де спеціаліст із Тернополя, може співпрацювати з провідними світовими корпораціями, не можна реалізувати освітні проєкти, доступні з будь-якої точки світу? Можна. І низка вишів  уже це зробили: Гарвард, Массачусетський технологічний інститут, Каліфорнійський університет, Інститут технологій Джорджії, Політехнічна школа у Франції, Гонконгський університет науки та технологій – усі вони мають онлайн-програми, доступні кожному.

Переконаний, якщо українські виші виявлять бажання створити масштабні програми з дистанційного опанування ІТ-спеціальностей, це точно знайде відгук серед представників індустрії.

Так, ми не зможемо швидко подолати дефіцит кадрів у галузі. Однак разом ми однозначно зможемо мінімізувати його вплив. Інструментів і можливостей безліч. Головне – правильно їх використати.


0 комментариев
Сортировка:
Добавить комментарий

IT Новости