Хто з вас від моменту реєстрації першого зараженого коронавірусом в Україні не отримував повідомлення від друзів, колег, родичів або улюблених каналів у Telegram чи Viber з рекомендаціями від «китайського лікаря», «індійських знахарів» та інших «експертів» про те, як запобігти зараженню? Серед найчастіших порад – «полощіть горло спиртом або ось цим препаратом»; «вилікуватися можна комбінацією таких-то засобів»; «їжте більше жирів»; «ні, тільки не жири, потрібні вуглеводи»; «уникайте білкової їжі»; «навпаки, організму потрібно більше білка»; «захиститися можна лише мірамістином – він кращий за спиртовмісні антисептики»; «пийте алкоголь – він вбиває вірус» тощо.

Подібні пости написані за єдиною схемою. Вони посилаються на «авторитетне джерело», рясніють загальновідомими фактами з випусків новин про ситуацію з хворобою у світі та деякими заходами щодо захисту, при цьому завжди містять рекомендації, що суперечать офіційній позиції Всесвітньої організації з охорони здоров'я і місцевих профільних відомств. Це не зупиняє багатьох одержувачів повідомлень від бажання «допомогти ближньому», поділившись «корисним» контентом, всупереч закликам різних платформ користуватися лише офіційними джерелами і попри активність МОЗ України в усіляких соціальних мережах і месенджерах. 

Коротка історія «боротьби за чистоту намірів»

Попередні інформаційні кризи змусили платформи переглянути свої політики щодо користувацького контенту. Після скандалів з витоками персональних даних та маніпуляціями під час передвиборчих перегонів у США Facebook змінив підхід до модерації розміщуваних у соцмережі повідомлень. З’явилася можливість скаржитися на рекламні чи звичайні пости (модератори «вручну» перевіряють їх після скарг, що надійшли). Соцмережа також запровадила фактчекінг, який здійснюють експерти в цій сфері, за допомогою спеціальних алгоритмів знизила поширення неправдивих постів і позначила сумнівні дані як дезінформацію, а також обмежила бізнес-інструменти для підозрілих акаунтів.

Google відбився від звинувачень у маніпуляціях під час американських виборів меншими репутаційними втратами. Втім, компанія регулярно отримує «на горіхи» через те, що махлює з роботою алгоритмів видачі, проте далі скандалів у медіа часто справа не йде.

Але якщо передвиборчі маніпуляції – це для Сполучених Штатів питання в тому числі свободи слова, і тут Google обмежилася санкціями проти повідомлень (позначка про фейк, зменшення поширення), то Facebook після звинувачень у розпалюванні геноциду в М'янмі та теракту в Новій Зеландії швидко «навчилася» – на вимогу влади – видаляти небезпечний контент. Аналогічно вчинив і YouТube.

А після спалахів кору багатьом платформам довелося звернути увагу на вплив фейків і теорій змови на глобальне здоров'я. Інформація, що суперечить офіційній позиції ВООЗ, була заборонена і видалялася з соцмереж.

Водночас месенджери розвивалися іншим шляхом. На їхні політики більшою мірою впливали страхи користувачів перед витоком персональних даних та листувань до рук держави або приватних компаній. Як головні «антигерої» виступали китайські Weibo і WeChat, контент яких на 100% цензурується. Тому останніми роками месенджери почали впроваджувати наскрізне шифрування. І ті, хто зміг довести свою безпеку для користувачів (наприклад, Telegram після скандалів з блокуванням у РФ), виросли в рази.

З'являлися і повідомлення про те, що Facebook або Skype можуть видаляти пости з приватного листування, якщо алгоритми знаходили в них небезпечний контент. З подібним досвідом доводилося стикатися журналісту Mind, крім того, такі випадки висвітлювалися в ЗМІ.

Якщо з точки зору свободи слова WeChat став антиприкладом для месенджерів, то його всеосяжний функціонал, велика кількість інструментів для заробітку і лояльність аудиторії не давали спокійно спати конкурентам за межами Китаю. Керівництво Viber, наприклад, відкрито визнає, що надихається китайської платформою. Тому розвиток спільнот, суспільних і закритих, чатів з великою кількістю учасників і т. д. став закономірним для багатьох сервісів. Надавши фактично інструменти соцмереж, платформи для спілкування зберегли позиціонування месенджерів: затишних і захищених місць, де ніхто не зможе побачити, чим ви займаєтеся.

Таким чином, до ситуації з пандемією найбільші сервіси підійшли з розробленими політиками безпеки й інструментами для швидкого і дієвого реагування. Месенджери – з ідеологією захисту приватного листування і великими амбіціями щодо контенту.

Коронавірус та інформгігієна в Україні

В Україні, як і в багатьох країнах світу, які борються з дезінформацією про коронавірус, є лише одне офіційне джерело інформації. Це Міністерство охорони здоров'я. Новини про COVID-19 публікуються на відповідному ресурсі та дублюються на популярних майданчиках на кшталт месенджерів, соцмереж типу Instagram (належить Facebook) і TikTok.

Технологічні сервіси в нашій країні сповідують ті ж принципи щодо поширення інформації про вірус, що і в усьому світі, – закликають користувачів довіряти офіційним джерелам.

1. Сервіси Google. Google розробила сторінку, де зібрано всю інформацію і останні новини про вірус. Там можна перевірити себе, якщо виник острах зараження, дізнатися про симптоми і офіційні відомості, що стосуються лікування на поточний момент. У компанії є цілодобова група реагування, яка тримає зв'язок з ВООЗ і локальними офіційними організаціями охорони здоров'я в країнах присутності. IT-гігант зі всіх своїх ресурсів направляє користувачів з відповідними запитами на офіційні джерела.

Також у Google займаються боротьбою з дезінформацією на всіх своїх майданчиках і видаляють публікації з неправдивою або неперевіреною інформацією, блокують спекулятивні рекламні оголошення і допомагають в розміщенні реклами ВООЗ і соціальних організацій. На ці цілі було виділено бюджет у $25 млн, з перспективою його можливого збільшення.

Крім того, Google закрила монетизацію для відео, де згадується коронавірус, крім авторів, які пройшли процедуру верифікації (зокрема, офіційні джерела і ЗМІ), коли компанія може бути впевнена, що в матеріалах немає спекуляції на тему COVID-19.

Глобальна політика дотримується і на українському рівні. Редакція Mind перевірила, чи реально знайти в Google фейки. На запит «купити ліки від коронавірусу Київ» пошуковик видає лише посилання на офіційні організації і великі ЗМІ з новинами за темою.

Для порівняння ми спробували зробити те ж саме в уже не популярному в нашій країні, але все ще живому пошуковику «Яндекс», де чистота видачі відрізнялася. «Яндекс» знайшов товари на Prom.ua (маски і дезінфектори), а крім цього – посилання на російські ресурси із сумнівним змістом.

1. Facebook (+ Instagram). Facebook ще в січні почав видаляти публікації, які містять дезінформацію і конспірологічні теорії на тему коронавірусу, і блокувати спекулятивні рекламні оголошення про медичні препарати та засоби захисту від «корони».

Згадані в попередньому розділі принципи модерації контенту почали використовуватися і для перевірки публікацій про COVID-19. Для цього були задіяні 55 партнерів компанії по всьому світу, сертифіковані міжнародною мережею фактчекінгу.

Спершу соцмережа настільки завзято блокувала поширення будь-якої інформації на тему вірусу, що під «бан» підпадали навіть публікації ЗМІ з перевіреним контентом. Згодом компанія вибачилася за таку поведінку і пояснила її нестачею ресурсів на перевірку контенту, кількість якого стрімко зросла. А буквально днями оголосила про підтримку локальних медіа, які постраждали від коноравірусу, у вигляді гранту в $100 млн. Щоправда, наразі лише в США.

Близько тижня тому Facebook запустив програму фактчекінгу і в Україні. Партнерами соцмережі з відсівання шкідливого контенту стали платформи Vox Check і Stop Fake. Вони ж займаються перевіркою публікацій про коронавірус. Але в компанії скаржаться, що обсяг роботи в цьому напрямку – просто величезний. «Боротьба з дезінформацією і забезпечення достовірними даними в Україні вимагає набагато більших зусиль, передбачає залучення компаній, організацій і державних установ», – заявили в пресслужбі Fb. Наприклад, днями СБУ виявила серед користувачів соцмережі групу агітаторів, які отримували з РФ завдання сіяти паніку і дезінформацію щодо коронавірусу на території України.

У відповідь на запити про коронавірус українські користувачі Facebook скеровуються на сайт МОЗ, присвячений COVID-19. Спроби автора (як експеримент) вручну знайти підозрілий контент на тему коронавірусу не увінчалися успіхом.

1. Viber. З початком стрімкого поширення COVID-19 Україною у Viber з'явилося офіційне співтовариство українського МОЗ з інформацією, присвяченою вірусу, про що месенджер поспішив повідомити користувачів. На момент підготовки матеріалу в групі вже налічувалося близько 3,5 млн підписників. «Це єдиний канал Міністерства у Viber, де публікується правдива інформація про ситуацію з коронавірусом в країні», – акцентують у компанії і закликають не користуватися іншими джерелами.

У месенджері є два типи спільнот: верифіковані (позначені синьою галочкою), і користувацькі. Другі можуть бути публічними або закритими. Офіційні спільноти проходять ретельну перевірку з боку Viber, як це було з МОЗ, наприклад. «Ми контролюємо, хто є адміном спільноти, який контент публікується, і тільки після цього даємо галочку, яка свідчить про те, що група пройшла відповідні процедури», – пояснюють у компанії.

Месенджер також має чіткі алгоритми відстеження недостовірної інформації. Коли від когось із користувачів надходить скарга, служба підтримки перевіряє співтовариство і його контент. Якщо «фейковість» контенту підтверджується, група, яка поширює його, видаляється з месенджера.

Закриті спільноти зазвичай створюють друзі, сім'ї, шкільні класи тощо. На них теж можна скаржитися. Але в пресслужбі кажуть, що такі скарги – рідкість. Що стосується особистого листування і дзвінків, то цей контент захищений наскрізним шифруванням за замовчуванням.

Тобто фільтрується лише відкритий контент й інформація, на яку надходили скарги. А повідомлення, про які йшлося на початку статті, поширюються «з рук в руки». Мабуть, наявними інструментами припиняти їх передання просто неможливо, до того ж це суперечить політиці компанії щодо захищеного особистого спілкування.

1. Telegram. Схожа ситуація і в Telegram: там також є офіційний канал МОЗ з інформацією про COVID-19. Зараз в ньому трохи менше 800 000 користувачів.

Месенджер дозволяє скаржитися на публічні канали та на окремих користувачів, але розсилка публікацій із сумнівними рекомендаціями щодо вірусу жодним чином не припиняється. У публічних каналах з'являються повідомлення з рекламою інших каналів про коронавірус – неофіційних, але вони так і залишаються в публічному доступі.

У сухому залишку

Завдяки попереднім інформаційним кризам багато глобальних технологічних компаній виявилися готовими швидко припинити поширення дезінформації. Для інших – таких як месенджери – блокування такого контенту фактично стало б втручанням в особисте листування, і тут їхні можливості закінчуються.

Але коронавірус сьогодні ставить руба питання про те, наскільки тонкою  є грань між особистою свободою і глобальною безпекою. Державні сервіси  з протидії поширенню пандемії в деяких країнах також передбачають  втручання в особисте життя. І в суспільстві наростає дискусія щодо того, що в майбутньому за наявності цього інструменту держава зможе стежити за громадянами і без крайньої потреби.

Поки що на рівні державної політики чаша терезів схиляється в бік захисту населення від інфекції. А ось на рівні месенджерів – до захисту особистого листування. Питання в тому, до якої міри найближчим часом знадобиться таке втручання, щоб зупинити поширення фейків, і який ступінь особистої свободи користувачів збережеться після пандемії.

Джерело: mind.ua