Надати голос тим, хто його не має: український винахід, що допомагає говорити

  • 28 февраля, 12:07
  • 4367
  • 0

Львівські айтівці об'єднались та розробили застосунок, який допомагає у комунікації немовним людям. Ідеться, наприклад, про діток із аутизмом, а також українських захисників, у яких діагностували афазію, себто розлад мовлення, який виник через травми кори головного мозку.

Фахівці розробили застосунок на замовлення американців. У США таких інструментів є безліч. Натомість в Україні це перша спроба допомогти людям, які із різних причин не мають змоги говорити. Оскільки аналогів тут немає, то айтівці переклали додаток та адаптували його до використання не лише на планшетах, як у Штатах, але й для андроїдів та айфонів. Триває ця історія упродовж 11 місяців.

Першим кроком була українізація застосунку. Його творці є також засновниками громадської організації «Говори». Вони багато працюють, аби розвивати та популяризувати безбар'єрне інклюзивне суспільство.

«Ми забезпечуємо доступ до світових цифрових інструментів і технологій людям з інвалідністю, розладами аутистичного спектру та розладами комунікації в Україні. У той час, коли вразливі групи перебувають під ще більшим психологічним та фінансовим тиском ніж будь-коли», розповіли там.

В Україні є величезна прогалина цих інструментів, є велика проблема у суспільному сприйнятті, каже співзасновник та ідейний натхненник ГО Юрій Попович.

«Це стало ще додатковою місією для нас - виховувати суспільство до розуміння, як комунікувати з такими людьми. Щоби суспільство стали гостиннішим», додає він.

Команда творців, а також користувачів застосунком «TippyTalk» на презентації у Львові 25 лютого 2022 року. Фото: ІА Дивись.info

«Торкнися, щоби говорити»

Так українською перекладається назва «TippyTalk». Працює він таким чином: людина, яка не може говорити, має змогу скласти речення за допомогою зображення на екрані. Тут є стандартний набір карток. Наприклад, зображення тарілки із борщем, завдяки якому немовний користувач може показати те, що він хотів би з'їсти. Зрештою можна скласти цілі речення, маючи зображення.

У розробці допомогли більше 90 спеціалістів, розповідає співзасновниця застосунку Лілія Попович.

І додає, що участь у допомозі взяли 23 інших організації, як от Навчально-реабілітаційний центр «Джерело» та Майстерня мрії.

«TippyTalk» вже скористалися 20 сімей. І є змога говорити про перші успішні результати.

Як працювати із невербальною людиною у додатку?

Є кілька важливих кроків:

  1. приготування особистої бібліотеки ТіпіТокера (так називають користувачів застосунку);
  2. адаптація до ґаджета;
  3. вивчення навігації та функціоналу застосунку користувачем;
  4. діалогування у «TippyTalk»;
  5. Соціалізація ТіпіТокера у групі.

З-поміж користувачів є той, хто обіймає посаду адміністратора. Він може налаштовувати потрібну кількість зображень, додавати чи називати їх.

Що це дає?

Після процесу часткової адаптації користувач може перейти до взаємодії з людьми. Такі картки суттєво полегшують, до прикладу, людям із аутизмом, комунікацію з оточуючими, адже у «TippyTalk» вони можуть конкретно вказати на власні бажання.

ТіпіТокери у спільноті навіть грають гру із картками. Головною перевагою її є те, що люди солідаризуються, взаємодіють між собою, беруть участь у спільній активності. Це сприяє розвиткові учасників.

Історії людей

Засновники «TippyTalk» розповіли, що 17-річний Тарас, який користується застосунком 5 місяців, у день, коли росіяни обстрілювали Львів, надіслав своєму братові повідомлення «Мені страшно».

Його родич нині за кордоном, тому у листуванні також написав, що любить його.

Батьки підлітка радіють найменшим успіхам та хвалять його. Мама ставить Тарасові питання, а тато допомагає давати відповіді. Часто хлопець уже може самостійно впоратися із цим завданням.

Фото: зі сторінки ГО «Говори»

Також п'ять місяців застосунок засвоює 25-річний Данило. Тут він створив папку «Хроніки Нарнії», бо фанатіє від цього фільму. У додатку в хлопця є папка із іменами родичів і друзів. Данило любить про них розповідати.

Завдяки «TippyTalk» Данило може знайти спільну мову із малознайомими людьми - він застосовує застосунок, коли до родини приходять гості.

9-річний Данило працює із застосунком пів року. Вже після кількох місяців він самотужки почав брати планшет, аби пояснити незрозумілі йому речі. Раніше робив це з ініціативи батьків.

Завдяки «TippyTalk» дитина може вести діалог зі своїм логопедом і йому сподобалось, бо він міг керувати процесом розмови. Тут він має папку пояснення емоцій. Так Данилко розуміє, чому він злиться чи радіє.

3 місяці застосунком користується 6-річна Дарина. Батьки кажуть, що нині дівчинка нарешті хоче виговоритись. Вона описує свої емоції і зникає бажання битися чи кричати. Дівчинка стала спокійнішою.

Тепер Даринка може вибрати із їжі те, що сама хоче, а не те, що є у холодильнику. Одного разу, згадує мама, донька захотіла млинці і вони разом їх приготували.

Коли дівчинка не могла спілкуватися з людьми, вони її ігнорували чи обговорювали, а вже нині Даринка має голос і її сприймають як особистість. А ще, схоже, дитина закохалась у свого одногрупника у дитсадкові, тому вона із більшим ентузіазмом працює у «TippyTalk», додають засновники додатку.

Ще одна історія - це Юрій він набув проблеми із мовленням внаслідок бойових дій. Волонтер. Йому 35 років.

Нині у чоловіка немає довільного мовлення: щоб знайти слово, яке хоче сказати, потрібно знайти до нього букви у правильному порядку, аби вимовити.

«TippyTalk» Юрій користується близько місяця. І чим більше проговорює слово чи фразу, тим легше йому потім сказати це слово мимохідь.

Що ще варто знати?

Розробники продовжили термін дії безкоштовної ліцензії на використання і вже напрацьовують методичні матеріали.

Кажуть, що хочуть впровадити «TippyTalk» в освітньому процесі, бодай в одній зі шкіл чи дитсадків.

Розробники планують запустити повномасштабну виховну/наставницьку програму, щоби збільшити число професійних TippyTalk-амбасадорів та волонтерів для надання супроводу родинам і організаціям.


0 комментариев
Сортировка:
Добавить комментарий

IT Новости

Смотреть все