Важко писати про якийсь пристрій, якщо про нього вже все написано. Тому, спробую розповісти про свій досвід користування більше, ніж про специфікації і технічні нюанси. Мова сьогодні піде про, хоч і відносно не новий девайс, але який і досі актуальний. Як це не дивно, він ще і досі в продажу… Про клавіатуру Logitech K480!

Logitech – старий і доволі поважний швейцарський бренд.

Хтось пам’ятає їх по кульковим не дорогим мишкам, хтось по культовим мишкам МХ-серії, а хтось і взагалі – по вебкамерам та рулям (так-так, правильно – кермо, але деколи можна і «руль» написати :).

Коли в мене виникла необхідність в безпровідній клавіатурі, мультиплатформенній та для багатьох девайсів, я одразу згадав, що читав десь про годні і відносно не дорогі девайси від Logitech. Це був 2016-й рік, а найсмішніше, що читав я про них як раз на…ITC.UA!

Як я і зазначив в передмові до цієї статті, йдеться про безпровідну клавіатуру Logitech K480.

Їх випускали у двох колірних гамах, одна з яких – біла, була розрахована на фанатів Мак-техніки, бо клавіатура мультиплатформенна. Інша, чорна з салатовими вставками – для людей з трохи більшим рівнем IQ 🙂

За старою київською традицією, я не знайшов для себе аргументів платити за неї повний прайс і, відповідно, купувати її новою. Пішов на ОЛХ та швидко знайшов легке б/у за половину прайсу. І ось, вже як сім років вона служить вірою і правдою та не раз допомогала.

Критерії вибору

Мене не хвилював рівень шуму під час тайпінгу, м’якість ходу, чи там, простигосподи, підсвітка.

Важлива була швидкість конекту, швидкість перемикання законекчених девайсів, простота, час роботи від батареї, мультиплатформеність і, по можливості, якась вологостійкість та стійкість до можливих поломок під час падіння та траспортування.

Все це я знайшов як раз конкретно у цій моделі.

На перший погляд, топорність клавіатури виявилась корисним бонусом – скільки разів вона падала, на неї сідали, чи щось важке клали – а на функціоналі та її вигляді це ніяк не відобразилось.

Дизайн

Менше з тим, дизайнери Logitech попрацювали над ергономічністю і клавіатура врешті, отримала стильні деталі, як от – колесико перемикання між девайсами, приємні гумові накладки салатового кольору в ніші для установки девайсів та на тому ж колесику. Всі інші зовнішні деталі з якісного пластику. З нижньої сторони – сірого кольору з великим лого виробника, а зверху – чорного кольору, що вкупі з салатовими вставками, складає приємну для ока колірну гаму.

Самі клавіші та кнопки конекту – матові та не блікують, що теж тішить, бо не треба обирати кут по відношенню до джерела освітлення.

Вмикання та конект

З правої верхньої частини клавіатури на фронтовій частині є дві маленькі кнопки, які відповідають за настройку конекту девайсу. Кнопка з зображенням – для РС та Андроїд-девайсів, кнопка зі значком [i] – для iOS.

Хоча вони задумувались, як інтуїтивно зрозумілі, але в когось можуть виникнути складнощі з тим, як підключити клавіатуру до різної техніки.

Так як клавіатуру я брав «з рук», то заводської наклейки на ній вже не було, а саме на ній намальовано інфографікою, як конектитись та користуватись клавіатурою. Пошук в гуглі фотки клавіатури з цією наклейкою зайняв в мене що тоді, що зараз менше ніж хвилину.

Клавіатура без якихось проблем конектиться як зі старими телефонами на Андроїді, так і з новими. ніяких проблем у неї не виникає і під час конекту зі старими версіями Маків і, наприклад, з Айфоном 14. З плазмами від Xiaomi та Samsung, ноутбуками на Віндовс всіх версій та Linux. Навіть нові HD проектори, створені маленькими китайськими долоньками ̶с̶и̶н̶а̶ ̶ч̶и̶ ̶д̶о̶н̶ь̶к̶и̶ китайських творців ноунейм-шедеврів десь з Гуаджоу, конектяться взагалі без якихось проблем.

Для більш детальної настройки девайсу можна використовувати створену для цієї цілі Logitech-ами програму Logi Options+.

Варто відзначити, що перемикання між вже приконекченими девайсами здійснюється колесиком і, як можна зрозуміти, «на лєту» клавіатура спроможна переключитись між трьома девайсами. Так що, обкластися великою купою телефонів і перемикатись між 100500 телефонів за допомогою цієї клавіатури між ними, наприклад, для скаму кацапів, нажаль, не вийде. Максимум – три девайси.

Працює клавіатура від двох ААА батарейок, які вставляються в спеціальну нішу, яка прикривається зверху спеціальною ширмочкою і доволі міцно тримається. За 7 років користування я міняв їх аж…один раз. Вистачає їх на дуже довго і так, не обов’язково використовувати дорогі Дюрасели і Енерджайзери – літій-іонних ноунейм-батарейок з АТБ цілком вистачить на декілька років.

В тій самій ніші, куди вставляються батарейки, є кнопка ввімкнення з діодним індикатором та назва моделі.

Гумові накладки на задній кришці, окрім як мають функцію гумових мікро-ножок, щоб клава менше дряпалась «пузом», ще й слугують заглушками для гвинтів, якщо виникне необхідність ремонту. Середня накладка має чисто естетичну роль і виконує роль фальш-заглушки.

Залишилось розповісти про безпосередньо клавіші. Logitech K480 – клавіатура низькопрофільна. І, не зважаючи на те, що вона механічна – вона не така вже і гучна. Звук, звісно якийсь є, але бажання з-за нього викинути клавіатуру у віконце не виникає.

Купуючи цю клавіатуру для роботи, маючи бажання отримати універсальний девайс для роботи одночасно і з телефоном і з планшетом, я, зрештою, більше її використовував з ТВ-плазмами на Андроїді, проекторами, ноутбуками та iPAD-ами друзів.
Навіть десь пів року грав на ній в шутери. Швидкістю конекту та перемикання між різними девайсами, нереально довгому часу роботи від ноунейм батарейок я досі здивований.
Logitech K480 – універсальний солдат, дуже якісно і продумано створений і якому, як на мене, ще зарано йти зі свого посту, незалежно від амбіцій більш молодих девайсів цієї лінійки від Logitech.