Війна змінює все довкола: людей, роботу, процеси. ІТ-ринок не опинився осторонь, війна торкнулася його так само, як і інших сфер. Через те, що ми розірвали всі відносини з Росією та Білоруссю, як і багато іноземних компаній, лише мала частина українського ринку залишилася платоспроможною. Багато компаній зіткнулися з викликами, які необхідно вирішувати у стислий термін.

Скорочення працівників

Через постійне скорочення доходів, втрати проєктів та клієнтів компанії змушені прощатися зі своїми співробітниками. Великі українські продуктові ІТ-компанії, що працювали на ринок СНД, вже суттєво скоротили персонал. Ця ж ситуація стосується і аутсорсу: продажі впали, бюджети впали, доходи компаній упали. Такий гігант як «Rozetka» на 95% скоротив ІТ-персонал, залишивши лише керівників напрямів. «Нова пошта» прибрала більшу частину департаментів, залишивши клієнтську підтримку. На аутсорсі, який працював на ринок СНД, залишилося 30−35% оплачуваних проєктів. Решта або заморожені на невизначений термін, або закриті. Рішення в такій ситуації тільки одне: перевести команду в енергоощадний режим і урізати зарплати або скоротити кількість працівників.

Робота з іноземними компаніями: страхи та ризики замовників

У той час, як компанії вже втрачають співробітників, вони також втрачають клієнтів як старих, так і нових. На жаль, ми в Європейській асоціації програмної інженерії EASE на власному досвіді відчули втрати, які несе за собою війна. Великі міжнародні корпорації, з якими співпрацюємо ми та наші резиденти, висловили свої побоювання та попросили призупинити найм нових людей, а також підписання нових контрактів. А всі проєкти, які добігають кінця, не продовжуються.

Зараз склалася така ситуація, коли від великих корпоративних клієнтів — надходять ті самі пропозиції — не продовжувати проєкти, які наближаються до завершення.

Через таку ситуацію цілі команди залишаються без роботи. Такі зміни спричиняють не екологічний хантинг. Ми вже кілька разів помічали такі випадки: компанії давали своїх співробітників на субпідряд із підписаними контрактами, а клієнти намагалися або заробити, або заощадити і починали переманювати людей. У IT-сфері подібна поведінка може вважатися справжнім мародерством.

У подібній ситуації опинилася вся українська ІТ-спільнота. Безумовно, є невеликі компанії, які дають замовлення і готові підтримувати українських айтівців незважаючи ні на що, але їхні проєкти не зможуть забезпечити стабільним фінансуванням усю компанію.

Безробіття під час воєнних дій та нестабільності — це не найкращий засіб для посилення економіки країни. Тому ми запустили платформу EASE Work, де об'єднали іноземних партнерів із українським ІТ-ринком. Нам не потрібні донати, нам потрібна робота. Ми готові заробити гроші, а не просто отримувати їх як допомогу чи пожертвування. У ситуації, коли компанії ще мають можливість зберегти свої старі проєкти, я можу порекомендувати тільки постійно бути на зв’язку з клієнтами і своєю роботою показати, що війна ніяк не впливає на ефективність вашої роботи. Якщо ж це неможливо, ласкаво просимо на нашу платформу.

Закриття проєктів

Втрата роботи та фінансування прямо залежить від закриття проєктів. Це трапляється не лише через ризики, які бачать для себе міжнародні компанії.

Релокейт. Багато українських IT-компаній забезпечили своїм співробітникам безпечні локації для роботи та життя в умовах війни в Україні. Хтось організував релокети на Західну Україну, хтось вивіз співробітників із їхніми сім'ями за кордон. Здавалося б, що ситуація зі стабільною роботою в такому разі вирішена, але, на жаль, великі корпоративні компанії, які нібито готові брати на роботу українців, змінюють свій таргет і просять не показувати українських фахівців, бо робота з ними нині є великим ризиком.

Зв’язок та інтернет. Для тих, хто залишився в Україні, стабільний зв’язок та інтернет, крім безпеки, найболючіше місце. Від Міністерства цифрової трансформації українські компанії, зокрема резиденти Асоціації, отримали Starlink, щоб не втрачати своєї працездатності. Після того, як зв’язок та інтернет налагоджені, необхідно обов’язково зв’язатися з кожним своїм клієнтом, обговорити ситуацію, запевнити їх у вашій готовності працювати. Це допоможе зберегти проєкти.

Піар. Зараз це один із найважливіших аспектів роботи. Багато компаній відмовляються від співпраці саме через брак інформації про те, як зараз працює ІТ-сектор в Україні. Так, у нашій країні війна, але це не означає, що ми склали руки і нічого не робимо. Ми працюємо та хочемо працювати. Від масштабного інформаційного посилу дуже залежить і сучасне, і майбутнє IT-ринку в нашій країні.

Нам потрібна масштабна підтримка держави у міжнародному інфополі: це зустрічі представників нашої держави з представниками європейських країн, і зв’язок українських асоціацій з великими міжнародними компаніями. Це допоможе не лише збільшити потік замовлень, а й познайомити компанії з українським ІТ-ринком, які раніше ще не зустрічалися.

Боротьба за роботу

Ми вже опинилися в тій ситуації, коли у нас мало замовлень, деякі компанії на бенчі мають цілі команди, а нових клієнтів практично немає. І це лише вершина айсбергу. Через ризики, які ми дійсно намагаємося звести до мінімуму, дуже важко отримувати нових клієнтів. Тому міжнародний ринок шукає собі нову робочу силу у більш стабільних регіонах: в Індії, у Європі. З погляду бізнесу це цілком зрозуміла історія, але навіть за умов геополітичної нестабільності ми продовжуємо свою роботу не втрачаючи ефективності. Нам здавалося, що після відмови європейських компаній від субпідрядів у Білорусі та РФ вони шукатимуть заміну їм в Україні. Але таких замовлень недостатньо, щоби перекрити всі фінансові потреби.

Ми боремося за роботу на дуже нерівних умовах, продовжуємо доносити до наших партнерів свою точку зору: ми проти не екологічного та агресивного хантингу, ми працюємо та хочемо працювати, щоб тримати частину української економіки, яка лежить на плечах ІТ-сектора, на плаву. У цьому нам дуже допомагає позиція Мінцифри та офіційні листи від міністра Михайла Федорова, які ми використовуємо за нинішнього спілкування з потенційними клієнтами.

Майбутнє українського ІТ

Сьогоднішніми кроками ми прокладаємо дорогу до майбутнього українського ІТ-сектора. Якщо про нас говоритимуть, якщо нас знатимуть у всьому світі, ми зможемо продовжувати працювати на повну силу, отримуючи нових клієнтів та нові замовлення. Ми вже довели, що навіть за умов війни український ІТ-сектор дуже стресостійкий. Але якщо розвиток подій на ринку України продовжиться у тому ж ключі, що й зараз, ми відкотимося на 10−15 років у розвитку. За такої ж тенденції скорочення замовлень компанії десятками, сотнями, а то й тисячами продовжать скорочувати людей. Вже зараз закриваються компанії, навіть у нашій асоціації кілька компаній-резидентів припинили свою діяльність, бо не бачать можливості найближчим часом отримувати дохід.

Так, у нас залишиться та сама кількість фахівців, а це приблизно 300 тисяч, проте їх будуть «розривати» іноземні компанії. А домінування на ринку України зарубіжних корпоративних замовників, які найматимуть наших людей та отримуватимуть надприбутки, складуть величезну конкуренцію локальним компаніям. У результаті українського ІТ-сектора може не залишитися зовсім. Саме тому ми продовжуємо активно працювати, доводити нашим партнерам та потенційним клієнтам, що у нас є сили, щоб у майбутньому не просто не зникнути, а примножити свої капітали та прискорити розвиток галузі, а й показати усьому світові могутність українського ІТ.