Автор: Володимир Вергун, ЕРАМ Software Engineering Team Leader 

Мене звати Володя. Я Team Lead в компанії EPAM, а також People Менеджер та викладач. Але найважливіша роль у мене на даний момент - я лідер EPAM Lviv Java Community. Наше коммюніті об'єднує більше 200 Java інженерів - але ми спілкуємось не тільки на технічні теми. Ми багато говоримо про те, як досягти цілей, та які навички для цього потрібні. 

Володимир Вергун

Дуже багато говорять про м’які навички, мені особисто не подобається цей термін, віддаю перевагу вживати звичайне слово, яке відразу все віддзеркалює - “адекватність”. Як не дивно - але це також навик, над яким потрібно працювати. Для мене адекватність - це здатність розуміти, в якому середовищі ти перебуваєш і вміти пристосуватись до нього. Зрозуміти, з ким маєш справу, бачити кінцеву ціль - і виконувати дії відповідно до певних принципів - для досягнення цієї цілі. Але основна компонента тут - зрозуміти, ким є сам ти: що ти можеш, що ти вмієш, як ти себе поводиш, та що ти при цьому відчуваєш. Розуміти це - значить бути доволі “дорослим” та досвідченим. Не розуміти - проблеми таки з’являться. І звідси випливає перша гіпотеза, над якою приходиться час від часу роздумувати: в нашій сфері рівень відповідальності зростає швидше, ніж рівень ментальної зрілості.  

Всі ми знаємо, що наша робота в ІТ пов’язана з спілкуванням та колаборацією. 

Разом з тим існує поширена думка, що більшість спеціалістів сфери технічних напрямків замкнені в собі, не вміють комунікувати, не здатні сформулювати свою думку чи свої потреби (крім бажаного доходу), та є типовими інтровертами. Вважається, що екстраверти досягають більшого успіху в кар’єрі. Відповідно, на вищих щаблях менеджменту їх є переважна більшість. Я не володію точними цифрами, і не претендую на абсолютну істину, щодо кількості чи якості. Проте, в нашій сфері, всім приходиться співпрацювати з усіма. Програмістам з менеджерами - і навпаки.  Я хочу розказати про інструмент, який дозволяє саме інтровертам посилити свою адекватність в роботі з екстравертами, використовуючи свої найсильніші риси. Незважаючи на роль чи посаду, незважаючи на високий рівень відповідальності та свою ментальну готовність прийняти цю відповідальність.  Це - сила уяви. 

Хто такі оці інтроверти

Про це написано тисячі статей та сотні книг. В житті я зустрічав тільки одного еталонного екстраверта, насправді. Він завжди шукав людей. Проблеми - потрібно до людей. Задача - потрібно до людей. Але в нашому контексті важливі деякі суттєві характеристики:

1. Інтроверт вміє обдумувати інформацію та займатись затяжним самостійним аналізом. 
2. Екстраверт генерує рішення crowdsourcing методом. 
3. Інтроверт не любить говорити очевидні речі. 
4. Екстраверт на зустрічах обожнює повторювати за керівництвом, доповнюючи очевидними фактами. (Хороший емоційний інтелект, розуміє емоції, посилює їх, на що само собою звертає увагу людина-джерело цих емоцій).

Тому, коли існує проблема, яка вимагає креативного рішення - екстраверт буде йти в маси. Буде ділитися, розпитувати, слухати (хороший емоційний інтелект), фасилітувати, записувати. Екстраверт буде використовувати силу групи людей, для вирішення певних питань. Він буде використовувати силу групової думки. Що буде робити інтроверт? Правильно - по максимуму уникати довгих розмов та зустрічей, вимагати конкретики, оскільки йому потрібна інформація для аналізу і для роздумування.  Скільки серед звичайних програмістів людей, які бажають мінімізувати зустрічі і хочуть увімкнути улюблену музику, щоб заглибитись в кодинг? Більшість. Скільки серед звичайних менеджерів людей, основна задача яких це підтримувати комунікацію, презентувати рішення, генерувати інноваційні рішення, фасилітувати на мітингах? Більшість з них стверджують, що їм потрібно це робити, хоча з радістю уникнули б цього процесу.

А як взагалі генерувати інноваційні рішення ?

Загальновідомий факт - герої-одиночки не створюють інновації. Для створення інновації потрібна команда.  Що таке інновація взагалі? Я б виділив наступні етапи створення інноваційного рішення для вирішення проблем: 

Знання -> Інформація -> Креатив -> Інновація. Знання ми черпаємо все життя з різноманітних джерел. Інформація до нас приходить за допомогою спілкування. Креатив - тут взагалі методів незліченна кількість. А інновація - це перетворення ідеї в корисний продукт. Тут потрібно бути лідером, мати свій погляд, гуртувати навколо себе, використовувати думку групи людей і т.д. Підходить для екстраверта, правда? В даному процесі другий і третій етап  - це етапи, де найбільше потрібно володіти навичками оцього crowdsourc-інгу ідей та рішень для отримання найкращих результатів. А найбільше зусиль потрібно таки прикласти під час останнього етапу. Впровадження - наше все. 

Даний підхід використовується не тільки для чогось глобального. А й у звичайних активностей впродовж розробки будь-якого проекту. Де Team Lead проєкту виступає оцим екстравертом, збирає думки та рішення, комунікує та презентує. Що робити, коли рівень відповідальності зріс швидше, ніж ментальний рівень? Що робити, коли людина, в якій переважно сидить інтроверт, повинна відігравати роль Team Lead і гуртувати навколо себе людей?

Як інтроверт може згуртувати людей? 

Одна з основних характеристик людей, які соромляться будь-яких комунікацій та віддають перевагу обдумуванням на самоті - це уява. Уяву потрібно використовувати аналогічно, як екстраверти використовують свій навик до спілкування. Уяву потрібно буквально прикладати до конкретних задач. І коли ми говоримо про такі кроки, як інформація та креатив - інтроверти можуть з легкістю перестрибнути ці етапи, і принести в процес те, чого іноді так бракує - бачення кінцевого результату. Це один з найпотужніших талантів - відразу бачити та візуалізовувати те, до чого повинна прийти в результаті ціла команда. І оскільки інтроверту важко виступати фасилітатором, бути центром уваги, іноді важко тонко відповідати на почуття інших - він шляхом глибокого аналізу та з застосуванням уяви може зкомпенсувати все, чого йому бракує в звичному шляху до інновації. Більше того - ця здатність бачити і передбачати наперед може допомогти досягти величезних успіхів в просуванні власної ідеї. Візіонерських ідей. І стати людиною, яку фоловлять, а не бути фоловером. 

Але завжди є одне “але”. За умови, коли потрібно свої ідеї будь-яким чином представляти та переконувати в їх актуальності, однієї уяви не вистачає. Тут потрібні зовсім інші навики. 

Не командний гравець 

Багато хто боїться діагнозу - “не командний гравець”. А в поєднанні з відгуком “завжди має свою думку”, це доволі голосний маркер, що перед вами - інтроверт з хорошою уявою. Людина, яка уявила кінцевий результат, і впровадила свої ідеї, які б вони не були, при тому виконавши всю роботу шляхом самостійного аналізу отриманої інформації - ніколи не буде командним гравцем. Команда, дійсно команда, звикла генерувати ідеї спільно, створювати спільно, передавати свої думки лідеру, і слухати його на черговій презентації. Всі відчувають свій внесок. Команда, яка в більшості є екстравертами (група менеджерів, як приклад), яка не приймала участі в генерації рішення (не операційних завдань), завжди буде давати подібний відгук - “не командний гравець”. Проблема інтровертів досить серйозна: вони можуть мати подумки чудове рішення, але мінімум навиків для перетворення візуального в слова. І мало навиків переконати когось в правильності своєї ідеї. Тому інтроверт може просто піти і реалізувати. Йому так простіше. І отримати відгук - “не командний гравець”. 

Які навички потрібні

Світом не правлять екстраверти. Світом правлять інтроверти, які доклали неймовірних зусиль для отримання необхідних навичок “виживання”. 

Мабуть, найважливіша звичка, яка допоможе - це не боятись будь-яких, навіть мінімальних викликів. Робити те, чого ніколи не робив. Братись за будь-яку можливість розвинути свої навички спілкування. Буквально будь-яку. І, парадокс, - відключити уяву. Немає нічого гіршого, ніж уявити себе “закиданого помідорами” на сцені. Кожне завдання має ціль. Виконання цілі - це пріоритет. Не потрібно генерувати очікувань. Краще витратити зусилля на генерацію цілі. Зараз для мене найбільший виклик - це в межах професійної спільноти знайти спікера і продемонструвати йому, що це насправді можливість. Це цілком реально будь-кому - прочитати вебінар на декілька сотень людей. І знаєте що? Після завершення - переважна більшість в захваті. 

Інша звичка - перетворювати будь-яке позитивне досягнення на продукт, будь-який результат дослідження на проекті - на один слайд презентації. І презентувати. Будь-хто в межах будь-якого проєкту має безліч можливостей потренуватись в презентації. 

Вміти переконати когось в правильності обраної технології. Цього так бракує!

Чому бракує? Не потрібно замикати комунікацію. 

Взагалі рецептів може бути багато. Головне, це зрозуміти себе. Зрозуміти, чого саме бракує і що потрібно розвивати. 

Ну і наостанок - для чого взагалі розвиватись?   

А це питання насправді до людей, які займаються управлінням командами. До менеджерів. Якщо ви бачите в кутку кімнати людину, яка уважно та спокійно(!) слухає, але мовчить, і висловлює свою думку останньою, і ви бачите, що їй дійсно важко це робити - вітаю, це наш випадок. Не потрібно нетерпляче перебивати, не потрібно вимагати слідувати процесам. Не треба його звинувачувати в чомусь, не треба заставляти працювати в групі. Та й взагалі не варто збирати команду, яка буде включати екстравертів, що будуть захоплено аплодувати і говорити про свою причетність. Будьте йому ментором, прислухайтесь, включіть всю свою екстравертивну емпатію - ви отримаєте безмежний світ фантазій. Ви допоможете ці фантазії переказати іншим. Він допоможе знайти найкреативніше рішення проблеми. 

Нікого не нагадує ? 

Я - про яблука. І не тільки.