11 лютого Харківський ІТ Кластер зібрав ІТ -компанії Харкова на загальних зборах  «Законопроєкт Diia.City та ІТ-індустрія — синхронізація», аби обговорити положення законопроєкту від Міністерства цифрової трансформації України.

До зборів приєдналось більше власники та керівники більше ніж 100 ІТ-компаній Харкова. За результатами опитування, яке провів на зборах Kharkiv IT Cluster, IT-бізнес чітко висловив свою думку щодо «червоних ліній», які важливо не перетнути в процесі імплементації проєкту Diia.City.

Спікерами зборів були:

1. Олександр Медовой, засновник AltexSoft, голова Наглядової ради Kharkiv IT Cluster і член Громадської ради при Міністерстві цифрової трансформації України;

2. Едуард Рубін, голова правління харківського відділення EBA, засновник Telesens і член Наглядової ради Кластера;

3. Ольга Шаповал, директорка Харківського ІТ Кластера;

4. Оксана Кобзар, Head of Legal в Kharkiv IT Cluster.

На зборах спікери детально розповіли про ключові положення законопроєкту 4303 та інших законотворчих ініціатив (5054 та 4051), розібрали його концепцію та положення, які можуть значно зашкодити сталому розвитку ІТ-індустрії, розкрили законопроєкт з огляду на правові норми, законодавство й Конституцію України.

Отже, ключовими моментами для ІТ-індустрії є збереження успішно працюючої протягом більш ніж 20 років моделі ФОП, стабільність і передбачуваність у веденні бізнесу, зокрема з податковим законодавством, нівелювання надмірних повноважень МінЦифри та СРО (саморегулюючої організації). 

У ході Загальних зборів Kharkiv IT Cluster провів опитування серед IT-компаній і отримав такі результати:

1. серед опитаних: 75 % IT-компаній — представники сервісного бізнесу, та 25 % — продуктового;

1. 90 % НЕ ПІДТРИМУЮТЬ примусовий вступ до СРО (саморегулююча організація);

1. для 90% компаній критично важливе збереження співпраці за системою ФОП;

1. 80 % ІТ-компаній НЕ ГОТОВІ вступати в Diia.City в поточній редакції, з обов’язковою СРО, відсутністю ФОП, надмірними регуляціями, непрозорими входом і виключенням;

1. якщо законопроєкт 4303 буде прийнято, то 50 % КОМПАНІЙ ВИВЕДУТЬ СВІЙ БІЗНЕС до інших країн, а 25 % компаній готові піти в тінь.

Ці опитування свідчать про те, що такі нововведення створюють загрози ефективності роботи ІТ-бізнесу та передумови для пошуку інших шляхів. 

«Галузь вважає, що введення «GIG-моделі», експериментальної моделі працевлаштування, яка не виписана до кінця і щодо якої немає практики застосування, і одночасна відмова від перевіреної ФОП-моделі, яка успішно працює, неприпустимі!» — поділився Олександр Медовой перед зборами на своїй сторінці у соцмережах.

Diia.City позиціонується як цілком добровільний проєкт, але вже дві законотворчі ініціативи щодо перекваліфікації взаємодії з ФОП у трудові відносини та визнання трудовими віддаленої роботи по суті роблять її єдиним виходом із ситуації. Тож історія із входженням ІТ-компаній до Diia.City з добровільної може перейти в примусову.

Важливо, щоб думку IT-індустрії було почуто та реалізовано у правках до законопроєкту, зокрема шляхом залучення експертів від ІТ-індустрії до доопрацювання законопроєкту, чого досі не відбулося.

Ми сподіваємось, що влада почує ІТ-індустрію, адже саме для неї та її сталого розвитку створюється цей законопроєкт, чи не так?