Ще у липні українська асоціація IT Ukraine підписала із найбільшою профільною асоціацією Польщі SoDA (Software Development Association) меморандум про взаєморозуміння.

Про переваги цього меморандуму для ІТ-сектора України ми дізнавалися від виконавчого директора Асоціації «IT Ukraine» Костянтина Васюка.

За його словами, вже на момент підписання були запущені процеси взаємодії.

«Ми хотіли створити канал комунікації, щоб збирати кошти на аптечки для військових. З цього ми й почали взаємодію із SoDA. Вони підтримують безліч ініціатив, щоб допомогти біженцям і військовим на фронті — тобто і соціальні проєкти є для них важливими. Але перш за все ця асоціація об’єднує 165 компаній (7 з них — українського походження). І разом з SoDA ми будемо розвивати міжнародні напрямки освіти у форматі обміну знаннями і досвідом», — каже Васюк.

Завдяки меморандуму і співпраці наші спеціалісти та компанії отримають перш за все знання. Ба більше, кращі практики, які вже застосовують IT-компанії асоціації під час війни в Україні, є корисними і для поляків.

Чому саме Польща

Польща з перших днів війни приймала українців та українські команди:

1. дослідження свідчать, що понад 30% українських біженців прийняла саме Польща;
2. крім того, за підрахунками IT Ukraine, понад 50% українських компаній вже відкрили свої офіси в одному або кількох містах Польщі.
   
   Основні міста релокації — Варшава, Краків і Вроцлав. Тобто компанії обирають найбільш розвинені за інфраструктурою польські міста;
3. до речі, дослідження зафіксувало, що приблизно 37% опитаних IT-компаній готові провести релокацію частково або повністю до кінця цього року.
   
   При цьому усі великі компанії планують відкриття офісів у Польщі. Тобто процес релокації та диверсифікації офісів триває. І в цьому Польща є напрямком номер один.

Експерт також розповів, що польські компанії стикаються з аналогічними проблемами, які знайомі українським спеціалістам.

«У Європі зараз Польщу відносять до зони високого ризику, оскільки поруч країна, де відбуваються бойові дії. Загальний фокус іде на США — це один із постачальників наших клієнтів. Також увага переміщується до країн Латинської Америки, оскільки у цій країні менша затратність і більша територіальна близькість до клієнта. Тому наша стратегічна співпраця з Польщею вже виходить на світовий ринок. Створюючи нові продукти разом, цю співпрацю можна перетворити в українсько-польський технологічний хаб. Ми над цим працюємо», — зазначив Васюк.

Тренди ІТ-ринку

Після того як бізнес відновив і стабілізував роботу, компанії формують і реалізують нові стратегії, шукаючи нові можливості для зростання. Експерт назвав головні тренди ринку у період війни.

1. Перш за все воєнний стан і масовий переїзд професіоналів спонукає компанії виходити на глобальний рівень найму, розширювати команду і сам бізнес.
2. Бізнес також робить ставку на диверсифікацію офісів і бізнес-моделей, тобто команди знаходяться у різних країнах і працюють над одним проєктом.
3. Переважно використовується модель дистанційної роботи, що поступово трансформується у віддалені офіси та інші формати роботи. За даними IT Ukraine, 25% компаній замість релокації перелаштувалися повністю на віддалений формат. І ще 30% мають міксований формат, тобто співробітники частково працюють з офісу.
4. Наразі спостерігається попит на IT-послуги військового призначення.

Можливості з Британії

За словами експерта, усі компанії наразі перебувають в очікуванні економічної рецесії, яка є досить ймовірною. Вона, зокрема, торкнеться й ІТ-галузі.

Цікаво, що Польща посідає друге місце після Індії за обсягом замовлень від британських компаній. Але оскільки польський ринок не може задовольнити усі потреби британських клієнтів через дефіцит, то Великобританія зараз шукає нових постачальників. Це означає, що для українських компаній відкриваються нові можливості на ринку Великобританії.

Так само Британія переживає серйозний дефіцит ІТ-спеціалістів, тому українські фахівці є цікавими для їхнього ринку.

Куди платять податки

За словами експерта, поки лише незначний відсоток українських спеціалістів, що релокувалися до Польщі, стали податковими резидентами цієї країни.

"Крім того, є бажання наших айтівців платити податки в Україну, щоб підтримувати нашу економіку і ЗСУ. Це без урахування того, які суми вони донатять. Я нагадаю, що українська ІТ-галузь вже задонатила на армію близько 500 млн доларів.

Тобто позиція патріотична і свідома більшості українських ІТ-спеціалістів — максимально платити податки в Україну. Відповідно, вибір переходу на податкове резидентство Польщі — це одиничні випадки", — каже фахівець.

Також Васюк зазначив, що коли змінилася ставка єдиного податку для третьої групи ФОП (а саме на ній працює більшість айтівців) з 10% до 2%, то переважно спеціалісти відмовлялися переходити на знижений податок.

«Компанії ж працюють виходячи зі статусу співробітника: ті співробітники, що працевлаштовані у Польщі, платять податки цій країн, оскільки наймають і громадян інших країні. Якщо ж говорити про українців, то це переважно ФОПи — вони платять податки Україні», — заявив Васюк.

До слова, дослідження «IT Ukraine» свідчить, що одним зі стримувальних факторів релокації айтівців та компаній галузі є небажання сплачувати податки іншій країні.

Ми також запитали, що в Асоціації думають про нову модель податкової реформи «10—10—10».

За словами Васюка, якщо поглянути на податкову систему, яка діє наразі в Україні, то вона найбільш прийнятна, порівняно з іншими країнами. Йдеться саме не про ставки, а про ефективність податкового навантаження.

«Пропозиція колег щодо концепції «10—10—10» має право на життя. Але щодо імплементації та ефекту від цієї системи — тут потрібні більш обґрунтовані економічні думки експертів.

Загалом, на мою думку, під час війни треба зробити так, щоби бізнес не отримав погіршення — щоб не збільшувалось податкове навантаження. Тому, що бізнес пристосований до поточних ситуацій, він працює, але якщо будуть зміни і навантаження зросте, це негативно відіб’ється на бізнесі.

Ну а «10—10—10» — це щоб красиво все спростити. Але, мені здається, не завжди все так просто", — заявив представник ІТ-спільноти.