ІТ-ринок росте навіть під час війни, але спеціалістам бракує якісної освіти. Як це змінити?

  • 14 сентября, 20:40
  • 2995
  • 0

Автор: Ірина Вольницька, президентка SET University

Попри війну у 2022, український ІТ-ринок росте на 23% і зберігає стійкість. Проте відтік спеціалістів та студентів ускладнює пошук нових людей. Реформа у вищій ІТ-освіті може вирішити цю проблему, якщо діяти швидко.

Після початку російського вторгнення в Україну, західні компанії почали активно «пилососити» український ІТ-ринок. Хантити є кого. Типовий український IT-працівник має переважно вищу технічну освіту, володіє англійською мовою не нижче Intermediate, за даними звіту IT Ukraine Association за 2021 рік. 60% спеціалістів мають більше трьох років досвіду. Але проблеми починаються, коли будь-який гравець на українському ринку шукає нові кадри.

Українські ІТ-компанії запитують у майбутнього спеціаліста не про диплом, а про його досвід і знання. Навіть якщо ти вмієш кодити із 9 класу школи, ти маєш шанс потрапити у компанію. Але студенти в нинішній освітній системі не отримують практичних навичок та розуміння процесів всередині компаній. Тому ІТ-компанії почали відкривати свої академії, які можуть дати junior-співробітникам базові навички за 3−6 місяців. Подібні короткострокові програми дають змогу компанії швидко підготувати працівника на базові вузькоспеціалізовані задачі.

Проходить час, людині потрібно розвиватися далі, і без потрібної бази їй складно перейти на посади middle або senior рівня. Ці прогалини складно вивчити за 3 місяці - математичні знання, критичне мислення, розуміння роботи ІТ-систем. На допомогу мали б прийти вищі навчальні заклади. На жаль, нинішні підходи ВНЗ віддалено відповідають запитам та очікуванням ринку. Змінити це — реально. Як саме?

Адаптувати академічне навантаження. Американська освіта, яка тут може бути прикладом для наслідування, не орієнтується на роки навчання. У студентів є певний об'єм кредитів, який потрібно закрити, і він корелюється із рівнем знань, який студент хоче отримати. Зараз український бакалаврат пропонує, що це потрібно зробити протягом 4 років.

Утім студент міг би підлаштовувати навчання під себе, залежно від того, що йому потрібно. Якщо їм ці знання потрібні зараз і вони готові навчатися інтенсивно — цей же рівень знань можна отримати і за два роки. Якщо вони поєднують навчання з роботою і не спішать, їм може знадобитися більше чотирьох років. Студенти із гіршим рівнем знання можуть пройти курс математики, а студенти, які вже мають відповідний обсяг знань, могли б закрити певну кількість кредитів заздалегідь.

Якщо втілити цю стратегію в життя, студенти можуть витратити час на опанування додаткових навичок, а не повторювати наявні.

Поєднувати теорію з практикою, щоб інтегруватися у ринок. Методичні матеріали для української ІТ-освіти не встигають за зміною технологій. Важливо, щоб випускники отримували прикладні знання, а не тільки теоретичні. Наприклад, студенти SET University зможуть вирішувати справжні кейси ІТ-компаній, стажуватися в ІТ-компаніях. Замість дипломної роботи вони будуть робити власний стартап і захищати його на панелі інвесторів. Важлива ціль для будь-якого ВНЗ, щоб з університету студенти виходили вже засновниками ІТ-компаній.

Ще під час навчання університет має допомогати студентам знайти своє місце на ринку та знати його основних гравців. Для них важливо мати професійний нетворкінг та менторів, які допоможуть збудувати кар'єру та відкрити власний бізнес. Для цього, університет має залучити практиків ІТ-спеціалістів та компанії до викладання та участі в житті вишу.

Розвинути продуктове мислення, яке дозволить створювати компанії. Зараз додана вартість продукту осідає в західних проектах, над якими українські фахівці працюють за аутсорс-моделлю. В Україні менше розвинена культура підприємництва, ніж на Заході. До загальної компетенції підприємця входить в цілому 15 навичок, які Європейська комісія зібрала у три групи. Це вміння бачити ідеї і можливості, знання як управляти ресурсами (фінансовими, людськими та психологічними) та вміння втілити ідею серед невизначеності, помилок та роботи з іншими. Студент не вивчить це за короткий період.

ІТ-освіта допоможе навчитися підприємництву та дасть вузькі навички для ринку: пітчинг, побудова бізнес-плану, розвиток діджитал бізнесу з продуктовою та ІТ-специфікою. Це створить передумови для нових українських ІТ-підприємців, які відкриватимуть свої компанії, створюватимуть нові робочі місця та залучатимуть в Україну інвестиції.

Йти в магістратуру для кар'єрного росту, а не для формальності. Диплом магістра має бути інструментом для спеціалістів із досвідом роботи, який дозволить будувати управлінську або наукову кар'єру, а не висіти в рамочці на стіні. Так магістратура працює в Америці та Європі - вона дозволяє професіоналу перейти на новий рівень із новими знаннями, дозволить будувати управлінську або наукову кар'єру.

Ефективну освіту не можна отримати дешево. Хороші викладачі в Україні зараз можуть або піти викладати в університет за $500, або заробляти $5 000, як розробники в ІТ-компанії. Одиниці університетів зараз можуть запропонувати класним фахівцям-практикам ринкову зарплату. Зараз багато IT-компаній колаборуються з університетами, запускають спільні освітні програми чи курси, щоб підготувати та знайти майбутніх співробітників. Але цього недостатньо для ринку, який потерпає від нестачі кадрів.

Трансформація ІТ-освіти не тільки допоможе сектору вирощувати нові таланти, але підтримає опору для економіки. Обсяг експорту комп’ютерних послуг за перше півріччя 2022 року показав ріст на 23%, порівняно з аналогічним періодом попереднього року, згідно з даними Національного банку. ІТ-ринок не просто росте у війну — у першому півріччі індустрія сплатила 32,6 млрд грн податків.

ІТ-сектору важливо зараз втримати школярів, студентів і випускників, дати їм зв’язок з Україною та створити можливість стажуватися в ІТ-компаніях. Навіть якщо вони знаходяться в Європі. Якщо ми зараз втратимо цих людей, майбутнього в ІТ-сектору в Україні може не бути. Ця галузь повністю залежить від людей.

Ми вже маємо позитивний приклад, коли Міністерство освіти успішно провело національне мультидисциплінарне тестування у 23 країнах Європи, щоб цьому сприяти. Лише за три місяці у війну, МОН створило онлайн-тестування для вступників в українські вищі навчальні заклади. До цього подібних кейсів не було. Якщо ми будемо створювати більше можливостей для студентів і підлітків в Україні, економіка в перспективі тільки виграє.

Попри це, робота тільки починається. Повноцінна освіта допоможе зберегти людський капітал. Тоді люди в Україні будуть створювати нові ІТ-проекти для Європи.


0 комментариев
Сортировка:
Добавить комментарий

IT Новости

Смотреть все