Виступати на публіці — завжди стрес, де і як вони б не проходили. В онлайні чи в аудиторії, а реакція та ж сама: сухість у роті, серце колотиться, а треба йти за планом. А ще цей липкий страх бовкнути якусь дурню. Справжнє жахіття для лекторів-початківців.
Вирішили скоротити ваш особистий список фейлів та зробити все, щоб ваші виступи відбувалися без стресів (для вас і слухачів). В цьому нам допоможе Front-end Developer в SPD-Ukraine та автор курсу Front-end в SPD-University, Леонід Байда. Він поділився з нами своїм лекційним досвідом та цінними рекомендаціями для майбутніх менторів.
За 7 років роботи наступні 5 факапів стали «улюбленими»:
FuckUp#1. Не слідкувати за своїми пристроями
Часом пристрої можуть жити «своїм життям» та навіть мати свої «заплановані події». Звучить смішно, проте для лекторів, які опинилися на трибуні під час оновлення ОС — не дуже.
«Роки три тому я проводив лекцію перед аудиторією студентів SPD-University. Лекція проходила у вечірній час, ноут було підключено до проєктора. У налаштуваннях оновлення Windows є таке поняття як робочі години. Адміни видали мені ноут, на якому було встановлено робочі години з 10.00 до 19.00. О 20.00 годині з’явилося віконечко зі зворотнім відліком 60 секунд до оновлення системи. Не встиг натиснути кнопку — чекай до кінця оновлення. І перервати це неможливо…» — ділиться Леонід Байда.
Вихід з такої ситуації можна і потрібно шукати, щоправда, на це витрачається дорогоцінний час.
«Зайти в Google Docs можна було і з іншого ноутбука, але всі наочні приклади були на моєму пристрої. В результаті ми намагалися щось зробити впродовж години, поки операційна система не оновилася», — констатує лектор.
Рекомендація майбутнім менторам: заздалегідь ознайомитися з особливостями виданих пристроїв або проводити лекції зі своїм ноутбуком, щоб він був максимально вам знайомий та під вас налаштований.
FuckUp#2. Не вимикати месенджери
Сповіщення з месенджерів можуть часом «зливати» студентам ваші особисті розмови. Пам'ятайте про всі приватні моменти — вони повинні залишатися поза увагою проєктора, а отже і аудиторії.
«Під час лекції виникла неприємна ситуація: сповіщення з корпоративного чату менторів почали «спливати» на екрані просто під час лекції. У чаті ми обговорювали успішність одного зі студентів та вірогідність його відрахування. Оскільки ноут підключений до проєктора, ці сповіщення одразу побачили всі студенти включно з тим, про якого ми говорили», — ділиться Леонід.
Рекомендація для майбутніх менторів: вимикати опцію месенджерів надсилати notifications про нові повідомлення.
FuckUp#3. Транслювати свої закладки у браузері
Всім знайома ситуація з 100500 сторінок у браузері, які й закрити шкода, і ніби потрібні, і що висять тижнями. Але під час лекції вони здатні розповісти про вас більше, ніж ви самі того хочете.
«В одній з закладок була інформація про винагороду для моєї команди. Я хотів знайти щось збережене для студентів у браузері, тож перемикав вкладки, поки не натрапив як на зло саме на ту, яку не потрібно було світити. Це було миттєво, секунда –- дві. Навряд чи хтось помітив, але довелося потім з запису заняття вирізати той момент», — розповідає Леонід Байда.
Золоте правило для майбутніх менторів: всі матеріали, необхідні для проведення лекції, треба відкривати в окремому браузері. Якщо ви користувач Google Chrome, для занять використовуйте Mozilla Firefox чи інший браузер.
Або ж другий варіант: винесіть необхідні вкладки в окреме віконечко в межах звичного вам браузера.
FuckUp#4: Покладатися на імпровізацію
«Будь-який експромт карається. Усі, хто намагається швиденько, без підготовки показати якийсь кодинг — фейляться. Спікерам з величезним досвідом ще можна говорити про експромт. Решті раджу зробити або справжнє татуювання, або написати собі на руці маркером, що не стирається, що будь-який, підкреслюю, будь-який відхил від плану веде до факапу», — попереджає лектор.
Коли щось іде не так, з'являється момент паніки — ой, так, зараз, руки пітніють, у горлі пересихає — і ви швидко втрачаєте концентрацію щодо теми та ходу виступу. А ще треба швидко зорієнтуватися та вийти з незручної ситуації. Навіщо вам це треба?
Рекомендація для майбутніх менторів: зробіть справжній сценарій виступу, покроково пропишіть, що будете робити і коли. Прогоніть його — так ви виявите моменти, де треба щось трохи виправити. І вже на самому заході притримуйтеся заздалегідь відпрацьованого плану — так ви будете впевнені у якості виступу і в собі.
FuckUp#5: Не враховувати цільову аудиторію
Кожна аудиторія завжди вимагає від лектора особливого підходу. Ви не можете провести однакове заняття або лекцію перед професійним середовищем та новачками, перед підлітками і дорослими людьми.
Окремий випадок — робота зі студентами та школярами. Це зовсім різні цільові аудиторії, що мають свої особливості. Спробуйте змусити 10-класника відсидіти пару з фронтенду. Спойлер (!): ніякої плідної роботи не буде.
Справа в тому, що кожна педагогіка — вищої школи, середньої школи, дошкільна педагогіка — недаремно відрізняється одна від одної. Кожна з них базується на особливостях роботи мозку вікової групи. Звичайно, мозок дорослої людини і дитини працюють і обробляють інформацію по-різному.
«Як правило, ми фейлимося зі школярами, або з випускниками шкіл, які не мали хоча б одного семестру в університеті. Тому що перша ж сесія якісно перебудовує дитячу психіку і готує студента до дорослого життя», — розповів Леонід Байда.
А до того школа формує в школярів звичку очікувати на роз'яснення вчителя, а не запитувати самим. Так побудовані уроки, коли вчитель напряму питає: «А чи всі все зрозуміли?»
«Пам’ятаю випадок, коли студент не міг здати жодної домашки протягом 2-х місяців. Я вирішив його запитати, чому так відбувається, на що отримав відповідь: "А я не можу Git поставити". Git — це програма контролю версій, яку треба було встановити ще в перший день навчання…», — ділиться Леонід.
Отже, коли школярам щось не вдається, вони займають вичікувальну позицію. До них треба знайти індивідуальний підхід, на що варто приділяти додатковий час.
«Бувають і приємні виключення. У цьому році в нас був старшокласник, який успішно закінчив курс. Зазвичай, коли ми беремо школяра, або випускника, ми намагаємося більше часу провести з ним у співбесіді. Нам необхідно зрозуміти, наскільки він зрілий та може не боятися підходити, питати та шукати вихід з ситуації самостійно», — пояснює ментор.
Резюмуємо
Фейли та факапи покликані бути нашими вчителями. Припускатися помилок — природна ознака розвитку. Скоріше за все, ви припуститеся інших помилок і так само зі сміхом будете розповідати про них.
Але принаймні тепер ви будете:
перевіряти години роботи ОС та загалом працездатність пристрою до початку роботи;
вимикати месенджери;
користуватися окремим браузером для лекцій;
мати чіткий план виступу;
враховувати особливості вашої аудиторії.
1 комментарий
Добавить комментарий