Святослав Севонькаєв, викладач у QALight, навіть перебуваючи на фронті, знаходить можливість проводити заняття для студентів: читає курс із навантажувального тестування з Jmeter.  Святослава розказав, як вдалося це організувати, чим служба в армії відрізняється від цивільного життя та чим планує займатися після війни.

Ким працювали до повномасштабного вторгнення?

В IT-компанії, на досить цікавому проекті. А також паралельно ще й тренером в IT-школі, саме в QALight.

Як вийшло, що доєдналися до лав ЗСУ?

За пару місяців з початку повномасштабного вторгнення ми з сім’єю переїхали на захід країни. Ще за декілька місяців принесли повідомлення з військкомату. Наміру ухилятись від служби не було. Пройшов медичний огляд — і так я опинився в армії.

Чи проходили навчання, чи використовуєте якісь робочі навички з мирного життя зараз?

Перші три місяці в армії проходили первинне навчання. Їздили в Британію, там дуже класні спеціалісти. Інструктори зацікавлені в тому, щоб максимально надати практичні знання та навички. Якщо хтось щось і не розумів, ми всі були цивільними до цього часу і армію бачили тільки в телевізорі, інструктори повторювали, показували і допомагали стільки раз, скільки було потрібно для засвоєння інформації.

При навчанні в Британії були перекладачі, але часом вони не досить коректно перекладали те, що нам розповідали інструктори, губили контекст перекладу. Знання англійської мови допомогли зрозуміти «правильно», те що нам розповідали, а потім ту, скореговану, інформацію, додатково, доводив до своїх хлопців.

Наразі ділюсь знаннями по військовому профілю, навчив хлопців зі свого розрахунку, як наводитись, як користуватись бусоллю, як вести необхідні розрахунки для «роботи», деякі специфічні організаційні питання. Можна сказати, що з цивільного життя викладацькі навички теж знадобились та були корисними.

Чи можете розповідати, чим зараз займаєтесь? Чи можна це якось порівнювати із тим, що робили до війни?

Бувши цивільним, взагалі ніяк не міг навіть уявити, чим буду займатись в армії. Я себе і в армії навіть не міг уявити. Але реальність продиктувала свої умови: вивчився, навчився. Можна навіть сказати, що це — цікаво, але на все життя це «цікаве» не хочу розтягувати.

Для мене армія виявилась взагалі окремим світом. Мене вже давно настільки нічого не дивувало. Там все зовсім не так, як у цивільних.

Як вам вдається проводити навчання для студентів?

Довгий проміжок часу не було можливості ані технічної, ані фізичної, та моральної на те, щоб проводити лекції.

Згодом з’явилась технічна можливість, це змусило себе зрушити з «мертвої» точки та розпочати/відновити викладання. Часом трішки незручно перед слухачами, що на фоні гупає, інколи мені доводилось відволікатись, але, гадаю, це краще, ніж коли раптом вимикають світло.

Відновлення викладання дуже позитивно вплинуло на моральний стан. Морально досить складно на війні, треба відволікатись, викладання дуже допомогло.

Як технічно вдалося організувати навчання?

Тренінг-центр за моїм запитом надав зручний ноутбук, за що їм дуже вдячний. Щодо інтернету, то в нас є «старлінки». І це робить проведення занять можливим і досить зручним для мене.

Підготовка: незалежно від того, як давно була попередня група, я до кожної лекції готуюсь. Передивляюсь презентації, завжди тестую практичні завдання, які буду проводити. Якщо є запитання, на які не зміг надати відповідь одразу, намагаюсь дізнатись відповіді та готую їх на наступну лекцію.

За вашими оцінками, наскільки технології впливають на бойові дії?

На мою думку, саме за технологіями майбутнє і перемога також. Без засобів зв’язку, без «очей» в небі, без актуальної інформації (а саме тут і зараз, а не за декілька днів потому) — перемога буде неможлива. І на подальший розвиток країни треба працювати в технологічних напрямках. І на майбутнє, щоб уникнути повторення таких сценаріїв, як зараз, ми маємо бути на дві голови вище в технологічному розвитку за будь кого з імовірних агресорів.

Чим плануєте займатися після війни?

Після війни хочу відпочити, так щоб ніхто не чіпав, просто повалятись десь тиждень, і продовжити працювати. Планую залишитись в IT та продовжити викладання в QALight. Треба сплачувати податки, треба допомагати колегам здобувати нові знання. Будуть більше заробляти — будуть більше сплачувати податків, тим самим буде більше допомога країні на відновлення після війни.

Як підсумок можу сказати, що служба в армії, хай як би це дивно звучало, розширила світогляд, допомогла передивитись свої погляди на те, що оточує. Деякі речі, які раніше були «важливими і корисними», виявились взагалі непотрібними та нікчемними. Згадалось, що схід та захід сонця — це дуже круто, і неважливо, то мінус 20 на дворі, чи дощ, чи вітер. Згадалось, що треба радіти тим дням, що ми проживаємо.