Як Національна стратегія доходів вплине на ІТ-індустрію

  • 11 апреля, 10:18
  • 4107
  • 0

Уже декілька місяців бізнес обговорює Національну стратегію доходів (НСД). Документ, опублікований Мінфіном наприкінці 2023 року, визначає бачення держави щодо реформ, реалізація яких забезпечить необхідні бюджетні надходження. Інакше кажучи, НСД є баченням майбутньої системи доходів України, а основні зміни в ній стосуються податкових і митних реформ.

Як НСД вплине на ІТ-індустрію? Як будуть оподатковувати ІТ-спеціалістів? Чи всім їм будуть потрібні РРО, що буде з ПДВ для ІТ-сектора та чи загалом зростатиме рівень контролю держави над індустрією? Про це розповів старший юрист юридичної фірми INTEGRITES Віталій Лабадін.

НСД передбачає заходи, які прямо чи опосередковано торкаються правил оподаткування для ІТ. Розглянемо можливий вплив Стратегії на ІТ від найбільш до найменш очевидних змін.

Оподаткування доходів ІТ-спеціалістів

Серед ключових змін у НСД — реформування спрощеної системи оподаткування, а отже, й оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців (ФОП).

Зараз найпопулярніша система оподаткування для ФОПів, які працюють у галузі ІТ, — це третя група єдиного податку (ЄП) або 5 % від доходу. Водночас існує ставка 3 %, яка діє лише для платників податку на додану вартість (ПДВ), тож для ФОПів в ІТ вона майже не застосовується. Ще є друга група ЄП, яка передбачає сплату фіксованого податку (не від суми доходу), але вона підійде лише тим, хто надає послуги населенню або іншим платникам ЄП без можливості працювати на експорт, тож вона в ІТ також не популярна.

Цікава статистика з НСД: станом на 2023 рік ФОПи третьої групи з ІТ-галузі становлять найбільшу кількість (37 % від усіх ФОПів третьої групи) і мають найбільший обіг (52 % від усіх ФОПів третьої групи).

Отже, основна перевага третьої групи для ФОПів в ІТ — можливість сплачувати податок за відносно невисокою ставкою (для порівняння, базова ставка податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) становить 18 %) і водночас працювати з іноземними замовниками та іншими клієнтами без особливих обмежень. До того ж платники ЄП зі свого доходу не сплачують військовий збір (ВЗ), на відміну від підприємців на загальній системі оподаткування (ставка ВЗ — 1,5 %). До слова, ситуація з ВЗ може невдовзі змінитися: із публічних заяв окремих представників влади можна зрозуміти, що нібито планується зобов’язати ФОПів-спрощенців сплачувати ВЗ. І вже нібито готується відповідний законопроєкт.

Отже, наразі податкове навантаження на ФОПів — це 5 % ЄП проти 19,5 % ПДФО і ВЗ. Тобто різниця суттєва.

Що ж натомість пропонують у НСД

По-перше, хочуть об’єднати другу та третю групи спрощенців в одну систему (так звана об’єднана група). Також повністю відмовитися від фіксованого податку (без прив’язки до доходу): тобто всі матимуть сплачувати податок за певною ставкою від фактично отриманого доходу.

По-друге, ставку податку для об’єднаної групи хочуть зробити диференційованою: до 17 % від отриманого доходу замість єдиної ставки 5 % чи 3 %, як зараз. Конкретний розмір ставки планують визначати залежно від виду діяльності.

Яку саме ставку планують передбачити для ІТ-спеціалістів, наразі невідомо. Є різні думки: від того, що з метою стимулювання ІТ-галузі для ФОПів встановлять одну з найнижчих ставок; до того, що ставка буде визначатися залежно від високої чи низької маржинальності бізнесу, і тому для ІТ-спеціалістів, які надають послуги, можуть встановити одну з найвищих ставок. Другий підхід наразі видається більш імовірним, адже, як йдеться в НСД, ставки будуть встановлюватися «з метою заохочення добровільного переходу на загальну систему оподаткування доходів фізичних осіб».

Замість висновку: податкові зміни для ФОПів-спеціалістів в ІТ точно плануються, й очікувати їх варто в найближчі кілька років.

РРО для ІТ-спеціалістів?

У НСД йдеться, що для ФОПів об’єднаної другої групи «спрощенки» буде обов’язковим застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО). Однак ІТ-спеціалістам на ці зміни варто дивитися критично.

Так, зараз РРО не є обов’язковим під час проведення розрахунків у безготівковій формі (з використанням IBAN), зокрема й через онлайн-сервіси. Водночас більшість ФОПів в ІТ під час роботи із замовниками використовують саме цей спосіб розрахунку. І Нацстратегія не передбачає подальших змін.

Тож лякатися не варто, цілком можливо, що ФОПи в ІТ зможуть і надалі працювати без РРО.

ПДВ стане обов’язковим, але не для всіх

Наразі платники ЄП третьої групи, які сплачують податок за ставкою 5 %, не є платниками ПДВ, незалежно від обсягу доходу (звичайно, у межах річних лімітів для цієї групи).

За загальним правилом (зокрема, для ФОПів на загальній системі), реєстрація платником ПДВ може бути обов’язкова. Такий обов’язок виникає, якщо обсяг постачань послуг і товарів, які підлягають оподаткуванню ПДВ, перевищує 1 мільйон гривень за останні 12 місяців (так званий «поріг реєстрації»).

Згідно з Нацстратегією, обов’язок і поріг реєстрації платником ПДВ буде застосовуватися до всіх платників на «спрощенці», тобто і до ФОПів третьої групи ЄП, які перейдуть в об’єднану групу. Водночас поріг для обов’язкової реєстрації платником ПДВ планується підвищити.

Однак ще раз зверну увагу на те, що ФОПам в ІТ цю зміну потрібно оцінювати критично. Так, велика частина таких спеціалістів надають послуги переважно іноземним замовникам (нерезидентам). І зазвичай такі послуги не оподатковуються ПДВ в Україні в принципі, адже логіка оподаткування операцій із постачання більшості таких послуг у тому, що вони оподатковуються за місцем розташування (реєстрації, проживання) їхнього замовника. А оскільки замовник перебуває за кордоном, то в Україні такі послуги не оподатковуються.

Прикладом послуг, до яких застосовуються ці правила, є розробка та тестування ПЗ, оброблення даних і надання консультацій із питань інформатизації, а також інжинірингові, інженерні, юридичні, бухгалтерські, аудиторські послуги. І ця логіка оподаткування із запровадженням НСД навряд чи зазнає змін. Тож для більшості ІТ-спеціалістів, які співпрацюють із нерезидентами, ситуація в плані ПДВ не повинна змінитися.

Інша справа — ФОПи, які працюють на ринок українських клієнтів. Для них обов’язок щодо реєстрації ПДВ із запровадження нових заходів, найімовірніше, виникне. А разом із ним і збільшене адміністративне навантаження, пов’язане зі стягненням ПДВ.

«Дія.Сіті» — доля не визначена

«Дія.Сіті» в НСД лише згадується як один із наявних пільгових податкових режимів. Однак не уточнюється, якою буде його подальша доля. Звучить так, що перспективи збереження цього податкового режиму потрібно розглядати у зв’язку з іншими пільговими режимами.

Із цього приводу в НСД вказується, що в контексті післявоєнної відбудови важливим є економічно ефективне використання податкових стимулів. Саме ці стимули будуть одним із вирішальних факторів під час ухвалення інвесторами рішень щодо здійснення інвестицій, інакше їхнє збереження буде вважатися надлишковим. Ба більше, у НСД йдеться, що в контексті перспектив податкових змін у всьому світі, низька ставка податку на прибуток у режимі «Дія.Сіті» може призводити до того, що певну частину податку будуть стягувати інші держави, що, відповідно, не вигідно для України.

Отже, за відсутності конкретики, закладений у НСД опис пільгових режимів дозволяє припустити, що їх можуть рано чи пізно переглянути. Ймовірно, для такого перегляду будуть визначені детальніші критерії. І що буде в підсумку, поки спрогнозувати важко.

Тут, звичайно, варто згадати передбачену законом гарантію стабільності режиму «Дія.Сіті» впродовж 25 років, яка передбачає, що протягом цього терміну умови режиму не можуть погіршуватись. Але, оскільки ця гарантія закладена в законі, потенційно вона може бути змінена (або ж навіть виключена) шляхом внесення змін до закону. Такі випадки в нашій історії вже відомі. Чи буде ця гарантія збережена — питання відкрите.

Така невизначеність зберігається і щодо оподаткування доходів спеціалістів, які працюють на резидентів «Дія.Сіті». Із позитивного: порівняно зі змінами, які плануються щодо ФОПів, у працівників і гіг-спеціалістів, резидентів «Дія.Сіті», питання про застосування РРО і ПДВ не виникає, адже вони не є підприємцями.

Крім цього, оподаткування доходів резидентів «Дія.Сіті» може мати більш сприятливий вигляд на тлі можливих змін для ФОПів, адже такі спеціалісти сплачують ПДФО 5 % і ВЗ 1,5 % (щодо перших €240 тисяч доходу на рік). Про будь-які зміни до цього режиму в Нацстратегії доходів не йдеться. Однак відомо, що держава загалом планує реформувати ПДФО шляхом запровадження прогресивної шкали оподаткування залежно від рівня доходів, «з однією або двома значно вищими ставками ПДФО» для людей із високими доходами, а також переглянути податкові пільги із цього податку.

Тож збереження поточного податкового режиму для спеціалістів резидентів «Дія.Сіті» також під питанням.

Рівень контролю зросте?

У Нацстратегії йдеться не лише про конкретні зміни в правилах оподаткування, а і про контроль за платниками податків. Зокрема про посилення заходів щодо міжнародного обміну інформацією, цифровізацію даних, а також можливий доступ податкових органів до банківських рахунків платників податків. Водночас, усвідомлюючи ризики, пов’язані з наданням контролювальним органам доступу до банківської інформації, як проміжне рішення в НСД розглядається надання таким органам неперсоніфікованої інформації. Це, на думку розробників НСД, сприятиме незалежності й неупередженості під час роботи з такою інформацією.

У комплексі ці заходи можуть призвести до збільшення кількості інформації, яку можуть опрацьовувати податкові органи, а отже, і до збільшення кількості перевірок. Це може стосуватися і нерезидентів, адже міжнародний обмін інформацією буде цьому сприяти.

Висновки

Як бачимо, НСД закладає вектор глобальних змін у податкових правилах для ІТ-сектора. Та хоч окремі правила і стосуються нинішнього режиму роботи ІТ-компаній та ІТ-спеціалістів, не всі можливі нововведення прямо вплинуть на індустрію.

Реакція представників бізнесу на НСД є несподівано неоднозначною. Серед основних недоліків — відсутність дискусії: бізнес не був належно залученим до підготовки та обговорення НСД.

У будь-якому випадку НСД — це лише орієнтир. Законодавчі ініціативи на її виконання — справа майбутнього: закладені зміни планують впроваджувати поетапно, починаючи переважно з 2025 року. Це означає, що перші законопроєкти (а можливо, й закони), що запровадять конкретні зміни, можуть з’явитися вже цього року.


0 комментариев
Сортировка:
Добавить комментарий

IT Новости

Смотреть все