Працюючи в ІТ сфері, ти часто маєш справу із різного роду договорами. І перед підписанням необхідно детально ознайомитися з умовами договору, але не маючи юридичної освіти дуже важко зрозуміти, на що саме необхідно звернути увагу. 

Звичайно, при укладанні договорів чи розробці ІТ договорів (договір на розробку сайту, договір про нерозголошення, тощо) правильним буде звернутися за допомогою до професіонала, аби уникнути негативних наслідків. Особливо радимо звертатися до юристів, якщо ти маєш справу з контрагентом з іншої країни, адже тут дуже важливо проаналізувати договір та визначити право якої країни буде застосовуватися при регулюванні такої угоди. 

Проте, при систематичній роботі з договорами не щоразу людина зможе звертатися до юриста, а базові поняття та навички «читання» юридичних текстів стануть у пригоді кожному. 

Тож, поговорімо про ІТ договори, та на що ж необхідно звертати увагу при їх укладанні.

Почнемо!

Місце укладення договору: відповідно до ст. 647 Цивільного кодексу України «Договір є укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором.»

Тобто, у тому випадку коли сторони з різних міст і не знають, яке місце укладення договору зазначати – маєте прописувати місце проживання (чи місцезнаходження юридичної особи) тієї сторони, яка запропонувала укласти договір.

Дата договору: зверніть увагу, дата договору не завжди означає, що саме з цієї дати він вважається чинним. Наприклад, якщо для визнання угоди укладеної потрібно її нотаріальне посвідчення або державна реєстрація - у цьому випадку договір вважається укладеним саме з дати надання йому нотаріальної форми або з дати державної реєстрації. Або ти можеш зазначити конкретну дату набрання чинності договору в розділі “Загальні положення” чи “Термін дії договору”.

Вступна частина: при укладенні договору ми радимо обов’язково ознайомитися зі вступною частиною, що містить дані сторін. Переглянь, чи вірно вказані твої дані, місце реєстрації, ідентифікаційний номер. Якщо ти - ФОП, потрібно вказати, на основі якого документу ти дієш, – виписка з ЄДР.

Предмет договору:

Першочергово, при укладенні   договору дуже важливо правильно визначити його предмет. Предмет договору – це той об’єкт, з приводу якого він укладений. Наведемо приклад, предметом договору про надання послуг щодо розробки програмного забезпечення можна вказати наступне: «послуги із розробки, встановлення та підтримки програмного забезпечення». 

Важливо як можна конкретніше визначити предмет твого договору. Тобто, у тому випадку якщо ти, наприклад, надаєш рекламні послуги, наступним пунктом обов’язково зроби перелік таких послуг та узгодь його з контрагентом, адже рекламні послуги – поняття широке. 

Пам’ятай, для надання послуги у тебе має бути відповідний КВЕД, тому переконайся, що послуги, які ти надаєш, відповідають твоїм видам діяльності, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 

Адже за надання послуг, що не відповідають КВЕДам, зазначеним в ЄДР, тебе можуть позбавити права на застосування єдиного податку навіть заднім числом, а це означає, що тебе можуть перевести на загальну систему оподаткування і застосувати розміри податків для платників загальної системи - 18% ПДФО, 1,5% військового збору; 22% ЄСВ - до суми чистого доходу.

Права інтелектуальної власності:
Особливо в сфері ІТ дуже важливо правильно і грамотно оформити розподіл прав інтелектуальної власності та чітко описати, які саме права передаються. Варто пам’ятати, що авторські права поділяються на майнові та немайнові, і у договорі важливо передбачити і прописати положення як щодо майнових так і немайнових прав.

Відповідно до українського законодавства особисті немайнові права автора неможливо відчужити,  а от щодо майнових прав, їх передати можна через договір про надання послуг чи ліцензію. Важливо детально прописати, які саме права передаються Замовнику. 

Наведемо приклад: в договорі про розробку програмного забезпечення можна зазначити передачу виключних майнових прав на Програмне забезпечення Замовнику. Також, часто Замовники в договорі передбачають передачу не тільки готового продукту, а й проміжних матеріалів розроблених в ході надання послуг. 

Якщо ж ти Виконавець – радимо прописати, що всі авторські майнові права переходять твоєму клієнтові тільки після оплати твоїх послуг, так ти зможеш захистити себе.

Вартість та порядок оплати:

Тут теж є певні винятки, адже якщо зазвичай в договорі зазначається конкретна сума договору, то в сфері ІТ відразу прописати точну суму можна не завжди. Якщо це сума за конкретно виконане завдання, де можна все прорахувати відразу -  в такому випадку в договорі вказується повна сума договору, та спосіб оплати. Це може бути як одним платежем так і на умовах внесення авансового платежу на розрахунковий рахунок Виконавця.

Можна також прописати варіант оплати згідно актів виконаних робіт/наданих послуг, адже в такому випадку немає прив’язки до необхідності кожного разу робити додатки до договору по зміні його вартості.

Хороший варіант щодо погодинної оплати, адже зазвичай, розробник, графічний дизайнер чи тестер не може відразу вказати конкретну суму за свої послуги, а результат наданих послуг можна оцінити в годинах - в такому разі це обов’язково потрібно зазначити в договорі. 

Наведемо приклад: «Загальна вартість послуг Виконавця визначається виходячи з кількості годин, витрачених Виконавцем на надання послуг за даним Договором. Одна година Виконавця, витрачена на надання послуг, коштує _________ грн. (____________ 00 коп.).»

При укладенні договору обов’язково зазначається назва валюти, в якій буде здійснюватись оплата послуг. 

Для договорів з замовниками, зареєстрованими в Україні, відповідно до Цивільного кодексу, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Це означає, що сторони можуть прописати ціну договору, наприклад, в доларах США.  Радимо в такому випадку прописувати, до якого курсу прив'язується ціна договору.

Що стосується договорів з іноземними замовниками, - без зазначення назви валюти, в якій здійснюється оплата за послуги, - банк може не прийняти такий договір при проходженні валютного контролю. Також важливо зазначати за чий рахунок буде оплачуватис комісія банку за переказ коштів - за рахунок Виконавця, або за рахунок Замовника. Адже ти, як виконавець можеш розраховувати на оплату за свої послуги в 1000 доларів, а по факту отримати 950-970. 

Термін дії договору: 

Тут все просто: можна вказати конкретну дату або ж можна зазначити, що договір «діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків». Такий варіант особливо підійде в сфері ІТ, адже часто передбачити термін виконання умов договору, наприклад, на розробку програмного забезпечення – неможливо. 

Звертай увагу, на те, коли починаються послуги і коли вони закінчуються, і хто взагалі може розірвати договір. Адже ти можеш навіть не здогадуватися про те, що в вашому договорі є такий пункт як «одностороннє розірвання договору», за яким, в хорошому випадку -  з тобою можуть розірвати договір, письмово попередивши за Х днів. Проте бувають випадки, коли тебе можуть сповістити, що договір з тобою розірвано вже постфактум. І тут, якщо в договорі було зазначено, за скільки днів Замовник має попередити тебе про розірвання договору, таке розірвання без попередження звичайно можна оспорити. 

Радимо все ж якщо і прописуєте пункти щодо одностороннього розірвання договору, обов’язково передбачити обов’язок іншої сторони письмово попередити про таке розірвання за Х днів. 

Відповідальність: 

Звучить страшно, чи не так? Проте не варто відразу панікувати, і якщо якийсь пункт щодо відповідальності тебе лякає – узгодь його зі своїм контрагентом, та по можливості внеси правки в наданий вам договір. 

Зазвичай, договори в сфері ІТ передбачають такі способи відповідальності як штрафні санкції, відшкодування збитків і.т.д. Часто в договорі можна зустріти штрафні санкції, що нараховуються за кожен день прострочення. Такий момент завжди треба узгоджувати, адже підписання договору означає, що ти погодився з усіма його пунктами. 

Радимо у договорі з контрагентом прописувати пункти, щодо звільнення Сторін від відповідальності у разі настання обставин, що від них не залежать, так званий «форс-мажор». В такому разі, в договорі варто передбачити наступну умову, а саме: «Сторона звільняється від визначеної цим Договором відповідальності за повне та/або часткове порушення цього Договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин».

До форс-мажорних обставин відносять, наприклад, вибухи, пожежі, воєнні дії, епідемії і т.д. 
Пункт в договорі щодо форс-мажору є важливим, хоч контрагенти часто їм нехтують – а даремно, особливо в період COVID 19.

Права і обов’язки сторін:

Даний пункт необхідно прописати чітко та змістовно. Щодо обов’язків, доцільним було б зазначати обов’язок, наприклад, щодо якісного та своєчасного створення ПЗ в терміни та у відповідності з договором; обов’язок інформувати Замовника про хід надання послуг визначених цим Договором і так далі. 

Конфіденційність:

Розділ, який дуже часто зустрічається саме в ІТ договорах. Радимо в договорі прописати, яка інформація вважається конфіденційною, точніше, зазначити перелік такої інформації. До цієї інформації можна віднести дані, які зберігаються на робочих комп’ютерах та серверах, переносних носіях, хмарних сервісах зберігання даних та інших.  Аби уникнути негативних наслідків, прописувати все необхідно конкретно, не узагальнювати поняття конфіденційної інформації. 

Якщо ти Виконавець і вкладаєш договір з компанією, то звертай увагу при укладенні договору на штраф, який ти заплатиш в разі розголошення конфіденційної інформації. 

Якщо ж ти компанія – Замовник, радимо в договорі все ж прописувати штрафні санкції за розголошення конфіденційної інформації, аби всі «боялися» її розголошувати. 

Реквізити та підписи сторін: 

Даний пункт та його правильність написання теж особливо важливі. Радимо в даному пункті вказувати свої актуальні дані, розрахункові рахунки, ідентифікаційний код та код ЄДРПОУ, якщо це стосується юридичної особи. Адже при отриманні оплати, у разі хибних даних, гроші можуть «зайти не туди». В договорі доцільно прописувати, що: «Сторона несе повну відповідальність за правильність вказаних нею у цьому Договорі реквізитів та зобов'язується своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу Сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несе ризик настання пов'язаних із ним несприятливих наслідків.».

Отже, коли ти ознайомився з нашим матеріалом, впевнені що тема договорів в ІТ сфері стала для тебе хоч трішки зрозумілішою. Завжди, перед підписанням договору, уважно ознайомся з його умовами, якщо не згоден з якимись пунктами – не бійся вказати на це контрагенту, аби уникнути спорів в майбутньому. 

І звичайно ж, при можливості, краще звернутися до юриста, який допоможе розібратися з усіма умовами, визначить можливі ризики та вбереже вас від підписання невигідного договору.

Виникли питання з розробкою договору? Спеціалісти БІП допоможуть!