Я прочитав статтю про Володимира Клименка та «Укрінком» https://lvivport.com/article/volodymyr-klymenko-ta-ukrinkom-anatomiya-konfliktu-shho-ogolyuye-vrazlyvist-instytutsij-v-ukrayini.html і хочу поділитися своїми думками як клієнт, який уважно стежить за розвитком інституцій в Україні. Цей кейс став для мене справжнім індикатором того, як і чому сьогодні в нашій країні інколи складаються такі заплутані ситуації у банківській сфері і що це значить для довіри до фінансової системи. Історія «Укрінкому» починається з викликів, що з’явилися у 2014 році – агресія, економічна нестабільність і банківська криза вдарили по кредитних портфелях і ліквідності. «Укрінбанк» опинився в складній ситуації, що призвело до втрати платоспроможності та відкликання ліцензії. Але замість звичного завершення діяльності – ліквідації через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб – почалася нетипова для ринку юридична колізія: компанія перереєструвалася як ПАТ «Укрінком» зі зміною менеджменту, але з тим самим юридичним фундаментом. Як клієнт я бачу в цьому не лише юридичну суперечку, а й глибшу проблему: коли регуляторні органи та судова система рухаються в різних напрямках, страждає весь фінансовий ринок. Мені здається, що таке розходження позицій створює невизначеність для інвесторів, кредиторів і простих громадян, які сподіваються на прозорість і передбачуваність правил гри