Навколо таких спокусливих сфер як ІТ, зазвичай, формується багато міфів, адже ми звикли думати, що ІТ – омріяна сфера для багатьох. По-перше, це технологічно (без технологій ми майже не уявляємо свого життя), інноваційно, і головне – фінансово привабливо. Для того, щоб з’ясувати, що правда, а що ні – ми попросили ліда рекрутингової команди компанії GlobalLogic Юлію Шмулю розставити всі крапки над “і” про роботу в ІТ. Спойлер –  не всі з них виявилися міфами. 

Міф №1. Усі їдуть в Європу

Звичайно, для багатьох фахівців різних галузей, які мають намір долучитися до сфери ІТ, одна з найвагоміших переваг зміни професії – це можливість роботи за кордоном. Не секрет, що багато українських “айтішних макітр” працюють із замовленнями з усього світу. Відповідно, їм частіше пропонують змінити локацію із максимально зручним і вигідним “райдером”. Та чи є так насправді? Виявляється, ситуація виглядає трохи інакше. 

Закордон прагнуть виїхати далеко не всі. Частина тих, хто поїхав працювати у Європу кілька років тому, повертаються. Причини для цього можуть бути різні – від вищого податкового навантаження –  до труднощів із реалізацією своєї кар’єри.

Наприклад, у когось можуть виникнути складнощі з мовою, адже у багатьох випадках, знання мови – є важливим кроком, щоб просунутися по кар’єрній драбині. Інколи знання англійської недостатньо, адже у Європі багато країн, де спілкуються, як німецькою, так і французькою. Саме тому, треба вчити місцеву мову.

Однак, частина людей з ІТ дійсно зацікавлені в переїзді. Вони хочуть поїхати з України, але відсоток їх, очевидно, знизився. 

Піковими для релокейту були 2013-2014 роки, коли в Україні була нестабільна політична та економічна ситуація, але наразі тенденція змінилася.

Якщо говорити про тих, хто все ж таки переїздить, то це зазвичай сімейні люди. Здавалося, їм мало б бути важче погодитися на такий крок, але ні. Їдуть за кращим рівнем освіти для дітей, якістю життя, яких не бачать в Україні. 

Молодь без власної родини їде, перш за все, за цікавим іноземним досвідом та заради мандрівок. Але статистика каже, що це також, так би мовити, «сезонне явище».  Зазвичай, їдуть на рік, а потім повертаються. 

Міф №2. Вчитися на програміста у виші не обов’язково

Побутує думка, якщо ти закінчив звичайні IT курси, то тебе заберуть в будь-яку компанію. Але це не так. Насправді в ІТ збільшується цінність якісної освіти, якщо ми говоримо про академічну освіту. Так, ми можемо стверджувати, що рівень вітчизняної академічної освіти відстає від закордонної та не забезпечує ІТ-компанії на необхідному рівні, але вона все одно потрібна. З іншого боку, виникло багато курсів, де обіцяють зробити з тебе програміста за пару місяців або навіть тижнів.

Більшість людей приваблює така можливість, вони сплачують гроші та отримують дипломи, але потрібних навичок не здобувають. Відтак, не можуть знайти роботу.

Як увійти в програмування, якщо закінчив ВНЗ не за професійним фахом? Намагайтеся знайти будь-які шляхи, щоб потрапити в цю професію. Відвідуйте профільні конференції. Інвестуйте в саморозвиток. Вчіть англійську, але якщо прагнете поїхати за кордон, то візьміть до уваги, що однієї мови може бути недостатньо. Здобувайте додаткові навички. Тобто, почніть напрацьовувати базу знань, на яку ви будете нанизувати практичний досвід.

Міф №3. Робота, що надихає, існує тільки в продуктових компаніях

Багато хто вважає, що найбільша відповідальність – створювати власний продукт. Тому легше піти розробником в продуктову компанію. А до аутсорсингу ставляться, як до «бодішопа», начебто –  це недостатньо зрозумілий вид діяльності. Насправді багато компаній зараз переживають діджитал-трансформацію, і цей тренд буде тільки розвиватися. Тому все більше не ІТ-компаній звертаються до ІТ-послуг. 

Це може бути медична компанія, яка виробляє дефібрилятори або виробники автомобілів – із запитами розробити технологію для автопілота. Таким чином, розробник відчуває причетність до створення продукту. Великі аутсорсингові або сервісні компанії стають продуктовими в рамках якогось проекту.

Міф №4. «Смачних» пропозицій стає дедалі менше

Звичайно, попит на програмістів-початківців менший, аніж пару років тому. Відтак, складається враження, що й цікавих пропозицій на ринку поменшало, але це не так.

Нові технології провокують появу в ІТ нових ролей, а отже – вакансій. Нових позицій і професій, яких ми раніше навіть не могли уявити.

Ці нові професії з’являються на хвилі популярності, який пов’язаний зі штучним інтелектом – data science, computer vision (або так званого технічного зору – технології створення систем, які зчитують інформацію з зображення). Машинне навчання взагалі створило нову окрему нішу.

Це породжує величезний інтерес до математики й тих, хто на ній знається. Це, у свою чергу, спровокувало появу нової професії – data-аналітик. Крім того, «старі» професії отримують новий блиск. Контент-менеджери завжди були, але з точки зору нейронних мереж вони теж тепер по-іншому сприймаються. Слова начебто ті самі, але забарвлення інше. 

Міф №5. Soft skills понад усе

Soft skills, або вміння людини успішно працювати в команді, соціалізуватися, дійсно важливі – це не міф. Деякі компанії дійсно готові брати «джунів» чи «мідлів» тільки за те, що людина гарно вміє комунікувати, бо вона – командний гравець. Коли ти працюєш у колективі, тобі у будь-якому випадку потрібно буде спілкуватися з колегами. Також до цих умінь зараховуємо гарну англійську, здатність до навчання та інтерес до того, що ти робиш.  Якщо ти готовий проявити свою зацікавленість, тоді роботодавці будуть готові тебе взяти, навіть якщо в тебе відсутні певні hard skills.

Джерело: bit.ua