8 прогресивних HR-практик, які можуть «не злетіти»


По матеріалам: Рекрутингове агентство Indigo

Ми прагнемо бути в курсі свіжих трендів і використовувати сучасні технології управління командами. Але чи завжди наша сміливість виправдана? Деякі експерименти не мають успіху, і доводиться робити відкат системи. Рекрутингове агентство Indigo зібрали такі кейси зі світової практики. 

1. Чотириденний робочий тиждень

Здавалося б – крута практика. Деякі компанії запровадили 4-денний тиждень і відзначають, що завдяки цій новації люди працюють продуктивніше. Проте не всі історії успішні: команди не змогли впоратися з тим самим об’ємом роботи за меншу кількість часу, а тому повернулися до класичного робочого тижня – наприклад, так сталося в компанії Treehouse, яка розробляє IT-курси. 

2. Відмова від керівників

У світі вже є приклади вдалої реалізації моделі холакратії – тобто відмови від ієрархічної структури на користь самокерованих команд. Серед них відомий інтернет-магазин, що «доставляє щастя», Zappos: одна з небагатьох організацій, яка тестує модель без керівників, коли команди самостійно керують своєю діяльністю. А от, наприклад, у Treehouse «фокус» не вдався: погіршилися комунікації, розмилися зони відповідальності, разом з ієрархією зникла і ефективність. Тому від ідеї довелося відмовитися. 

3. Віддалена робота

Попри всі переваги – такі як гнучкість та можливість наймати таланти без кордонів, віддалена робота має свої ризики: може страждати якість комунікацій, є ризик втратити міжособистісні зв’язки в команді. Тому деякі передові компанії свого часу «прикручували» такі практики: наприклад, IBM та Yahoo, які пропагували такий формат роботи, мусили запрошувати співробітників повернутися до офісів.  

4. Ключові показники ефективності

Це неодмінний атрибут системи управління ефективністю, проте якщо КПЕ встановлюються некоректно – цей інструмент може принести більше шкоди, ніж користі. Наприклад, коли ключові показники ефективності сліпо копіюються з досвіду інших компаній або просто «наснилися» керівництву. 

5. Гнучкі методології

Agile-підходи дозволяють компаніям навчитися щасливо жити в режимі постійних змін, проте часто такі проекти «не злітають» – наприклад, коли нову модель роботи не сповідують та не демонструють керівники, або коли компанія виявляється не готовою до складностей у роботі, які проявляються завдяки «лакмусовому папірцю» трансформацій. 

6. Право на помилку

Чудова практика, яка дозволяє створювати дійсно проривні речі: люди, які готові помилятися, більш сміливо генерують ідеї та впроваджують їх. Дехто пішов далі і почав святкувати провали – як одна міжнародна фармацевтична компанія: нагороди на спеціальних вечірках отримували співробітники, препарати яких не пройшли клінічні випробування. Проте виявилося, що така практика не підтримує, а демотивує – і вечірки було вирішено не проводити.  

7. Оцінка результатів

У деяких організаціях гонитва за ефективністю призводить до глухого кута: бюрократія з’їдає весь позитивний ефект. Тому у Netflix, наприклад, відмовилися від суворої системи оцінки ефективності, і замінили її більш гнучкою системою регулярних зустрічей з керівниками.  

8. Великі дані

Ми тільки вчимося використовувати дані в роботі з людьми, проте, вірогідно, з досвідом перегин може статися і в цьому напрямку: оцифрувати варто максимум процесів, дані – краща основа для прийняття виважених рішень. Проте навряд чи є сенс обмежуватися цим у роботі з людьми, адже нас складно назвати втіленням раціональності. 

А які потенційно успішні практики «не злітали» на вашому досвіді – і як гадаєте, чому?


0 комментариев
Сортировка:
Добавить комментарий