Доволі цікаві паралелі існують між програмуванням і підприємництвом:

1. Не можна навчитися програмувати, не розпочавши. Тобто лише однією теорією. Стати підприємцем, не розпочавши заробляти також.
2. Крутість програміста визначається крутизною його проектів, а не кількістю сертифікатів про проходження навчання. Так-так, покажи свій диплом MBA.
3. Необачно показувати кілометр жодного разу не запущеного коду і стверджувати, що ця програма «точняк запрацює». Або показувати кілометрову екселівську таблицю з розрахунком майбутньої виручки у вигляді загнутої вгору хокейної ключки.
4. Якість програми в кінцевому підсумку перевіряється на реальних користувачів, а не на тестах. Тому важливо швидше зробити MVP.

1. Більшу частину часу займає налагодження, а не написання програми. Весь підвох бізнесу не в ідеї, а в її реалізації.
2. Ніхто не створює відразу десяту версію програми. Починати бізнес треба з того, що є, з тим, що є.
3. Винахід сотні разів написаних велосипедів - недолік, а не достоїнство. Як і двадцять восьмий клон популярного сервісу.
4. Програма, яка під навантаженням швиденько зжирає всі ресурси і вмирає під крики «kernel panic», - погана програма. Відноситься як і до самого засновника, так і до його бізнесу.
5. Програмуванням можна заробляти на життя, якщо програмувати те, що потрібно людям. Придумати і реалізувати теж можна будь-яку ідею, але з яким результатом?
6. Немає жодної переконливої причини, чому не може навчитися програмувати той, хто цього справді хоче. Як і почати бізнес.

Залишилося з цього тільки зробити висновок, що кожен програміст - це хороший підприємець. Але це не так. Хоча багато хороших підприємців - програмісти.