Продакт менеджмент у DataArt. Як це працює?

  • 2 марта, 13:19
  • 3667
  • 0

Інтерв’ю з Тетяною Голубєвою, Consultant/Delivery Manager у компанії DataArt для Radio SKOVORODA у проекті Product Garage

Продакт менеджмент ініціатива

Ця історія вже налічує декілька років з моменту, коли в компанію прийшов Сергій Бережний і започаткував цю ініціативу. По ходу, вона трансформувалась декілька разів через бачення того, що потребують замовники, що потребує ринок.

Продакт менеджмент у DataArt. Як це працює?

Через специфіку нашої компанії, у нас не є лише питання продати це клієнту, а є питання отримати попит всередині компанії. Тобто, якщо менеджерам це буде не цікаво, якщо сейлам це буде не цікаво, тоді ініціатива не отримала б підтримку і зникла. Ми мали знайти свою нішу як всередині компанії, так і зовні, щоб розуміти як це має розвиватись і кому це взагалі потрібно.

Ініціатива — це люди. Це пошук, це намагання поширити інформацію, знайти людей, які готові навчатись. Ми знаємо, що продакт менеджмент це відносно молода дисципліна і, відповідно, багато людей просто перевчається і переходить з інших напрямків. Крім того, ця ініціатива — це також про поширення інформації серед споживачів, тобто менеджерів, на проектах і в командах.

Коли люди знаходять певне порозуміння між собою і спільні сенси вони починають драйвити певні ініціативи. Рефлексуючи про свій досвід, колись і я була і в ролі проджект менеджера/продакт менеджера. Тому я теж стала частиною ініціативи.

На перетині всього досвіду та тих знань, які я отримала в бізнес школі, приходить розуміння, що процеси це добре, делівері це теж класно, але ми втрачаємо, в певних сенсах чи певному розумінні, яке б нам допомагало надавати кращий сервіс нашим замовникам.

Отак еволюційно я теж прийшла. Ми з Сергієм ми десь знайшли спільну мову, я приєдналася до того, що він вже розвивав у компанії. Ми стали розвивати це з різних боків. Він з точки зору продакт менеджменту, я десь більше зі сторони делівері, розуміючи як воно працює, як працюють процеси і десь більше розуміючи з чим до нас приходять замовники.

Важливо розуміти, що ми не стільки переконуємо, скільки просто пропонуємо таку можливість з продакт менеджером на проекті, і вже далі менеджери дивляться наскільки їм це лягає в їхні стратегії співпраці з замовниками. Тому що вони в кінцевому випадку відповідають за результат.

Продакт менеджмент для замовника: у яких випадках це працює

Наприклад, деякі замовники можуть приходити просити продакт оунерів, прямо про це говорити, деякі індустрії більш до цього готові, деякі індустрії більш консервативні. Ми, наприклад, ніколи не очікуємо, що з запитом на продакт менеджера прийдуть технологічні стартапи. Це те, що не аусорситься.

Як правило, запити на продакт менеджерів йдуть з нетехнічних доменів, де люди готові аутсорсити і хочуть продукт під ключ. Це один з напрямків. Інший напрямок — це замовники з якими ми вже певний час працювали.

Ми отримали певну довіру і я думаю, що багато хто стикався з тим, що замовник приходить і каже: «Ви настільки вже добре знаєте мій продукт, що ви вже самі можете пропонувати якісь ідеї, пропонувати, що далі робити з тим продуктом тому що ви постійно з ним працюєте, постійно його бачите і т.д».

Або ми бачимо, що є якась не закрита потреба саме в межах того, що покривають продакт оунери та продакт менеджери. Відповідно ми можемо пропонувати підсилити цю експертизу, але ми завжди говоримо, що ми підсилюємо експертизу замовника або допомагаємо йому робити певну роботу, тобто фінальний продакт менеджмент в нашому розумінні лишається на стороні замовника.

Ми теж не уникаємо і теж, як і всі, маємо більш успішні, якісь менш успішні випадки співпраці з клієнтом, коли треба продати на проект продакт менеджера. Ще важливо розуміти — що має на увазі замовник, називаючи людину продакт оунером або продакт менеджером? Тобто яку роботу він очікує, що ця людина буде виконувати? Якщо це дійсно дуже близько до бізнес аналізу, з якимись там додатковими опціями, то чому нє?

Продакт менеджмент у DataArt. Як це працює?

Чому не взяти бізнес аналітика або наприклад, взяти сініор бізнес аналітика, який вже може це робити і просто йому поставити інший робочий тайтл? Якщо ж замовник має на увазі зовсім інші речі, тобто які дійсно належать до продакт менеджменту і мало закриваються бізнес аналізом, отоді вже кожен делівері менеджер вирішує для себе.

Тому шо, знову ж таки, час підтискає, і якщо нам наймати дуже довго, тоді будуть вирішувати якимось іншим чином. Наскільки це буде вдало чи невдало, доведеться розглядати в кожному конкретному випадку. Наскільки це буде працювати? Ми бачимо дуже різні кейси і залежить від дуже багатьох факторів.

Знову ж таки, тому що професія відносно молода і є дуже багато різних думок, що таке продакт оунер, продакт менеджер і якби що ця людина має робити і до яких цілей вона в кінці-кінців має прийти.

Особисто я, наприклад, навіть пробувала такі речі, коли окей, начебто ми можемо взяти нашого бізнес аналітика і хай він тепер робить трошки іншу роботу. Просто робить те, що хоче замовник.

Ми спробували, воно якось не дуже у нас пішло, хоча ми брали, я їх так називаю, продуктові бізнес аналітики, тобто ті, які думають про продукт, а не про те, як написати вимоги стрічка в стрічку і до коми. Вони саме думають про продукт.

Але по-перше, виліз на поверхню брак навиків. По-друге, бізнес аналітик це людина, яка, як правило, іде за клієнтом. Продакт оунер і продакт менеджери це люди, які вступають в дискусію десь з клієнтом. Тобто я не кажу суперечать, але вони більш заточені на доведення своєї думки.

Там вже трохи іде в сторону продуктового бізнесового майндсету і велике питання стоїть саме у ньому. В тому як людина мислить, як вона підходить до вирішення тих самих завдань, що таке інновація, що таке аналіз конкурентів.

Ми це просто приймаємо і говоримо, що окей, щоб драйвити певні речі, нам треба люди, які думають інакше і тоді ми берем продактів, людей, які думають трохи інакше, можуть почеленджити команду, можуть поговорити десь з клієнтом і вони стають тим містком між бізнесом і технічними командами.

Це те, що довгий тривалий час не вистачало, коли от клієнт приходить, каже: « Ну команда ж все стільки знає про продукт, давайте тепер ще ви будете генерувати ідеї або про щось подумаєте, про продукт», а команда не може, вона виконує свої задачі, вона виконує добре і питання було, де знайти отой місток?

Продуктовий майндсет. Як його знайти

Як виміряти майндсет — це хороше питання. Насправді, через розмови. Тобто коли ти говориш з людиною, ти розумієш, яким чином вона мислить, що для неї важливо. Те, як відповідає людина, дуже чітко показує як вона мислить. Тобто, якщо людина говорить про що вона робила, про якісь сенси, оце більше в продуктовий майндсет.

Якщо: “я писав сторькі, я писав вимоги, я не знаю, кодив, просто менеджив і писав звіти іншому менеджеру” — оце десь зовсім в іншу сторону. І ті, і ті люди потрібні, але ми дивимось на тих, хто говорить більше про продукти. Коли вони говорять про те, що це був за продукт, навіщо цей продукт був, кому він був потрібен — це якісь тригери, які показують, що людина мислить в правильному напрямку.

Усе впирається в майндсет. Що простіше: людей з аутсорсинговим майндсетом навчити мислити про продукти, чи продуктовикам розказати як працює аутсорсинг? Пробують і так і так. Я поки що вірю десь в другу частину цієї історії, а саме шо десь простіше брати продактів з ринку і їх адаптувати в нашій компанії саме через специфіку експертиз, яку ми хочемо отримати, ніж брати людей всередині і десь донавчати.

Ми це робимо, це відповідь на запит бізнесу. Але просто шифт майднсету займає приблизно рік часу. Питання: чи є цей рік часу? Чи іноді все ж таки швидше взяти з ринку людину і вже по ходу більше приділити їй уваги і вона адаптується. Оце наш інженерний підхід, що давайте просто візьмемо людину доставим їй додаткові знання і тепер вона стане продактом чи ще кимось — це інженерний підхід. Тому що ми так робимо програмістів. Продактів так не зробиш, потрібен бізнесовий підхід.

Продакт менеджмент у DataArt. Як це працює?

Людина має набір знань, особливо, якщо ми беремо програмістів. Там є певні основи, на які ти можеш накладати інші мови програмування і це буде працювати. Тому що в тебе залишається той самий майндсет девелопера. Тобто тобі треба до завдання підходити так само. Продактам чи продакт овнерам не вийде просто “додати додаткові знання”. Це вже треба людині поміняти спосіб мислення.

Наприклад, Львівська бізнес школа по 2 роки цим займається. Кожна магістерка — це зміна того, як людина дивиться на певні речі. Ну от я бавилася в це, як аутсорсингову команду перевести в продуктову. Рік часу — люди вже починають трішечки про це думати. Ця інженерна культура трішки рухається в бік. Тому це складне питання.

Але при цьому не можна сказати однозначно ні, тому що є люди, які насправді дуже по-різному потрапляють в аутсорсинг. Просто люди не знають, наприклад, що у нас є такі можливості. Вони приходять кажуть: «Ух ти, прикольно! А в нас виявляється в аутсорсингу шось є про продукти. Ну мені цікаво, я це хочу».

Виявляється в людей досвід стартапів, своїх бізнесів, ще якихось речей, які вже досить сильно їх підготували до того, щоб працювати фактично в продуктах або бути продакт менеджерами. Тому що вони вже попробували на практиці, особливо стартапери, вони вже то спробували. що це таке і вони знають як це. З тими людьми простіше, тому що вони можуть накладати на свій досвід. Коли людині нема на що накласти, отут досить складно.

До речі, щодо того, кому простіше у своїй професійній кар’єрі перейти до продакт менеджменту. От з приводу бізнес аналітиків, я останнім часом засумнівалася. Наш досвід показує, що дуже багато людей, які перейшли у продакт менеджмент, саме з маркетингу.

І це логічно, тому що маркетингові метрики — це фактично дуже близько до продуктових метрик і люди звикли дивитись на певні речі саме з такої позиції, як дивляться продакти. Якщо я вкладаю Х грошей, то чи Y буде більше за Х на виході? Якщо Y менше за Х, тоді може не варто вкладати в цю всі історію? Маркетологи вже вміють так дивитися, якось більш цілісно. Але це суто мій досвід.

Джерело: Product Management Community


0 комментариев
Сортировка:
Добавить комментарий