У видавництві Yakaboo вийшов український переклад книги Джейка Кнаппа, Джона Зерацкі і Брейдена Ковіца «Спринт. Вирішуйте складні завдання і тестуйте нові ідеї за 5 днів».

В ній ідеться про те, як працює технологія спринту. Автори пояснюють, чому не працює брейнстормінг та як уникнути пасток у звичних процесах прийняття рішень. Публікуємо уривок із четвертого розділу під назвою «Середа».

Спринт — це унікальна п’ятиденна програма Google Ventures для пошуку відповідей на ключові питання завдяки створенню прототипу та випробуванню ідей зі споживачами. Це добірка greatest hits бізнес-стратегій, інновацій, біхевіоризму, дизайну тощо, включених до алгоритму покрокового процесу, який може використовувати будь-яка команда.

Середа

До ранку середи ви з командою матимете низку рішень. Чудово, але це також проблема. Ви не можете прототипувати й протестувати їх усі — вам потрібен один ґрунтовний план. Вранці ви піддасте критиці кожне рішення і вирішите, які з них мають найбільше шансів досягти вашої довгострокової мети. Потім, удень, оберіть переможні сцени з ваших ескізів і об’єднайте їх у сторіборд: покроковий план для вашого прототипу.

Ухваліть рішення

Ви чудово знаєте ці наради. Безкінечні, з постійними відхиленнями від теми, вони спалюють ваші час та енергію. Вони закінчуються ухваленням рішення, яке не задовольняє нікого — або, що гірше, без жодного рішення. Ми не антропологи, але ми були спостерігачами (і безпосередніми учасниками) звичних офісних процесів. Полишені напризволяще, ми, люди, схильні дискутувати так:

Ви чудово знаєте ці наради. Безкінечні, з постійними відхиленнями від теми, вони спалюють ваші час та енергію. Вони закінчуються ухваленням рішення, яке не задовольняє нікого — або, що гірше, без жодного рішення. Ми не антропологи але ми були спостерігачами (і безпосередніми учасниками) звичних офісних процесів. Полишені напризволяще, ми, люди, схильні дискутувати так:

Такі дискусії — суцільне розчарування, оскільки в людей обмежена короткострокова пам’ять і енергія для прийняття рішень. Перестрибуючи від однієї опції до іншої, важко втримати в голові важливі деталі. З іншого боку, коли ми задовго обговорюємо якусь ідею, то виснажуємося — як той суддя на конкурсі випічки, що наїдається яблучним пирогом, перш ніж спробувати щось іще.

Зазвичай, якщо нам потрібно почути точку зору кожного, ми змушені витримувати цей нудний процес. Але не під час спринту. Ми структурували середу таким чином, аби встигнути зробити все одразу, причому добре. Ми одразу оцінимо всі рішення, одразу ж піддамо їх критиці й одразу приймемо рішення. Приблизно так:

Отож ранок середи. Наше завдання — вирішити, які ідеї прототипувати. Девіз — «неприродно, але ефективно». Замість того, щоб безцільно триндіти, ви з командою будете спілкуватися за сценарієм. Цей процес соціально дискомфортний, але логічний — якщо ви почуваєтеся, як Спок зі «Стар треку», то робите все, як треба.

Усе задумано так, щоб одержати максимум користі з командного досвіду, врахувати людські переваги й вади та спростити шлях до чудового рішення. Щоб показати, як проходить середа, хочемо познайомити вас із новим стартапом. Ця компанія виробляє програмне забезпечення для бізнесу, однак починали вони з іншого.

Взагалі-то, їхнім першим продуктом була відеогра під назвою Glitch. Glitch відрізнялася від інших ігор: у неї могли грати кілька людей, проте це не була стрілялка. Glitch заохочувала гравців не вступати в бійку, а співпрацювати, вирішувати проблеми і спілкуватися в групах. На жаль — тут можна не відмовляти собі і понарікати на суспільство, — цій неординарній грі, яка заохочувала хорошу поведінку, так і не вдалося завоювати широку аудиторію.

Коли стало зрозуміло, що Glitch не стане хітом, компанія повелася досить дивно. Замість того, щоб створити нову гру чи припинити існування, вони перекинули зусилля на побічний проект: систему обміну повідомленнями, створену для власного вжитку.

Засновник стартапу, Стюарт Баттерфілд, мав передчуття, що ця система стане в пригоді й іншим компаніям. Отож вони представили її широкому загалу і назвали Slack.

Технологічні компанії божеволіли від Slack. Через рік після запуску понад 500 000 осіб із понад 60 000 команд щодня користувалися Slack. Нечуване зростання для корпоративного ПЗ. Коли Slack оголосив себе бізнес-додатком із найшвидшим зростанням в історії, преса погодилась.

Slack швидко зростав, однак, як і перед будь-якою командою, перед ними поставали виклики. Один із них — необхідність підтримувати цю швидкість. Чимало колективів, які користувалися Slack, були технологічними компаніями, які зазвичай охочіше випробують новий софт. Утім у світі не так багато технологічних компаній. Щоб і надалі розширятися, Slack мусив краще пояснювати свій продукт різним бізнесам.

Складне завдання. На перший погляд, Slack був елементарним корпоративним додатком для обміну повідомленнями. Втім, якщо зазирнути глибше, все не так вже й просто.

Slack став популярним, адже змінив спосіб, у який працювали команди. Вони починали з того, що надсилали один одному миттєві повідомлення за допомогою сервісу, і часто надавали йому перевагу замість електронної пошти. Slack не був лише сервісом приватних повідомлень. Коли команда користувалася Slack, усі співробітники були в чаті, тож могли спілкуватись як група.

Невдовзі Slack замінив літучки та телефонні дзвінки. З його допомогою керували проектами і стежили за тим, чим займається вся компанія. До Slack можна було приєднати програмне забезпечення й сервіси, тож усе знаходилося в одному місці. Slack став хабом усіх процесів, і завдяки цій ефективності й з’єднаності робота якимось чином ставала приємнішою.

Як висловився репортер New York Times, чия редакція користувалася Slack: «Я відчуваю близькість колег на іншому кінці країни. А це вкрай важливо для роботи».

Мерсі Грейс, новий продакт-менеджер компанії, відповідала за вирішення цієї проблеми. Це була робота її команди — пояснити принцип функціонування Slack потенційним клієнтам. Мерсі вирішила розпочати зі спринту, і оскільки Google Ventures були інвесторами Slack, запросила нас приєднатися.

Команда спринту складалася з Мерсі, двох дизайнерів, інженера, маркетолога та кількох представників GV. Із ранку середи все йшло за графіком. Ми підготували 15 ескізів рішень і приліпили їх до скляних стін за допомогою синьої ізоляційної стрічки.

Ми мовчки ходили кімнатою, вперше знайомлячись з ідеями одне одного. На одному ескізі було представлено кейс відомої компанії, яка користувалася Slack, на другому — анімаційне відео, а третій був презентацією програми у вигляді покрокової інструкції. Кожна з більш ніж десятка ідей для пояснення роботи Slack була особливою, і в кожної був потенціал. Ухвалити рішення буде непросто.

На щастя, нам не потрібно було вирішувати одразу. Натомість ми наліпили стікери-крапки біля тих фрагментів ідей, які вважали цікавими. За кілька хвилин майже на кожному ескізі з’явилася хмарка крапок. Коли ми завершили наш мовчазний огляд, то зібралися в групу і по черзі обговорювали скетчі. Розмови були короткими, оскільки ми зосереджувалися на хмарках крапок і користувалися таймером.

На перегляд усіх ескізів було витрачено менше години. По завершенні кожен віддав свій остаточний голос за допомогою рожевого стікера-крапки. Подумавши кілька хвилин, кожен мовчки наліпив стікер на ескіз, який хотів би прототипувати й тестувати.

Після короткого обговорення право винести вердикт передали генеральному директору Стюарту та Мерсі — Тим-хто-вирішує. Вони поглянули на рожеві стікери, на хвилину замислилися й розмістили власні «суперголоси». Таким чином, без пустопорожніх балачок і презентацій, було прийнято рішення.

Під час спринту Slack у нас було більше десятка рішень для пояснення роботи продукту новим користувачам. Кожен був переконаний, що її або його ідея спрацює. І кожен міг цілу годину пояснювати, чому. Але якби ми витратили годину на кожну ідею, то згаяли б цілий день, так і не дійшовши конкретного висновку.

Натомість ми вдалися до спринту, щоб перетворити відкриту дискусію на процес ефективної критики й прийняття рішень. До обіду ми вже знали, які ідеї хотіли протестувати.

Джерело: AIN.UA