Слава, шана й грошенята — уривок з книги «Як пасти котів. Посібник для програмістів, які мають керувати іншими програмістами»

  • 14 апреля, 06:00
  • 4500
  • 0

У видавництва «Фабула» виходить український переклад книги Дж. Генка Рейнвотера «Як пасти котів. Посібник для програмістів, які мають керувати іншими програмістами».

Автори розказують про тих, хто, як і коти, позбавлені стадного інстинкту — програмістів, і те, як навчитися ними керувати задля досягнення найамбітніших цілей в IT-індрустрії. Книжка буде корисною для менеджерів різних ланок і самих програмістів.

AIN.UA публікує уривок з першого розділу під назвою «Як призвичаїтися до ролі керівника».

Слава, шана й грошенята — уривок з книги «Як пасти котів. Посібник для програмістів, які мають керувати іншими програмістами»

Як призвичаїтися до ролі керівника

На початку будь-якої нової роботи всі ми відчуваємо велику надію і, певною мірою, обґрунтований страх поразки. Кожний успішний програміст, безсумнівно, знає, як це — починати новий проєкт чи роботу на новому місці. Тепер, коли вам доручили очолити групу програмістів, перед вами стоїть геть інша і, можливо, навіть ризикована задача.

Ви маєте якнайшвидше розвинутися від програміста до керівника, щоб досягти успіху в новій ролі розробника програмного забезпечення.

Для цього вам необхідно призвичаїтися до нового соціального контексту та обирати нові шляхи взаємодії з вашим робочим оточенням та людьми в ньому. Адаптація, ця рушійна сила біологічної еволюції, успішно допомогла нашому виду вийти з печери й піднятися сходами життя до духовності. За кілька мільйонів років ми навчилися використовувати мову та оперувати абстрактними поняттями, як-от комп’ютерне програмування.

Як ми дійшли до цього? Це запитання краще поставити біологу, але з цієї книжки ви дізнаєтеся, що адаптація суттєво допомагає відповісти на виклики, що постають перед керівниками-програмістами.

У цьому розділі ви опинитеся в ролі антрополога. Ми досліджуватимемо суто людську справу — написання коду. Зокрема, ви вивчите типи людей, які присвячують себе цьому чудовому виду діяльності.

Дізнаючись більше про керованих вами людей, ви отримуєте уявлення про те, як досягти в цьому успіху.

Зараз існує багато різних ідей щодо того, як керувати програмістами. Кожне покоління лідерів починає з власної унікальної точки зору і будує її на тому, що вони знають, і на тому, що, на їхню думку, є правильним стилем управління.

Я належу до покоління, яке виросло на логарифмічних лінійках та перфокартах, і це, без сумніву, матиме певний вплив на моє подання матеріалу. Однак за роки роботи з програмістами, набагато молодшими за мене, я зрозумів, що методи мого покоління геть не унікальні. Мені довелося багато разів призвичаюватися до мінливих потреб бізнесу, технологічних революцій, а іноді й власної впертості, стикаючись із труднощами роботи керівником. Цим досвідом я поділюся з вам, і, упевнений, на нас чекає чудова подорож.

Чи дійсно справжні лідери носять чорне?

Деякі — так, а дехто навіть носить на голові кінський хвіст (звичайно, якщо дозволяє стан волосся), щоб краще підлаштуватися під деяких молодших комп’ютерних ґіків або (залежно від переваг вашого покоління) задротів.

Можливо, ви не надаєте перевагу жодному із цих термінів та бачите себе сучасним лідером бізнесу, що веде за собою чоловіків і жінок, подібних до вас, які отримують від програмування неабияке розумове задоволення. Отже, стереотипи, які я згадав, зокрема в назві цього розділу, не варто сприймати серйозно.

А от що варто сприймати серйозно — так це вашу здатність будувати особисті стосунки та мати власну позицію щодо підлеглих вам програмістів.

Тепер, коли ви стали керівником, ви більше не можете вписуватися до колективу, як раніше, коли ви були його частиною. І не варто аж занадто намагатись це зробити, адже ви — керівник, і вам треба вміти час від часу користуватися своїм становищем під час ведення бізнесу з розробки програмного забезпечення.

Хтось якось сказав: «Дайте мені достатньо великий важіль — і я зрушу Землю». Посада керівника — саме такий важіль.

Можливо, я не переконав вас, що зовнішній вигляд не має значення. Мені знадобилося багато часу, щоб зрозуміти, що мій зовнішній вигляд не обов’язково є відображенням мого характеру. Я досі полюбляю «задротний» стиль, але також усвідомлюю, що керування командою потребує набагато більшого, ніж стиль.

Так, дотримання певного іміджу може багато зробити, щоб запевнити ваших підлеглих, що ви є одним із них. Але чи є це найголовнішою якістю лідера? Можливо, ви пригадуєте, як у фільмі «Мережа» Анжелу (героїню Сандри Буллок) сприйняли її онлайн-товариші? Усі вони сказали, що вона є однією з них, і прийняли її до свого дивакуватого маленького кола. Звісно, зрештою виявилось, що це була не надто гарна ідея.

Зробіть із цього висновок: стиль є чимось поверхневим. Характер — от що має значення.

Саме тому всі ті управлінські методи, яких ви, імовірно, навчилися та намагаєтесь застосувати, так часто зазнають поразки: ці методи ви вбили собі в голову, а не виплекали та виростили у своєму серці.

Наскільки важливо бути крутим?

Отже, якщо ми вже почали говорити серйозно, чи варто носити чорне та користатися стереотипами, що, на вашу думку, роблять вас крутішим як керівника програмістів? Пройдіть тест «Наскільки ви крутий» і побачите. Зауважте, що деякі надають перевагу терміну «нінджитсу» над терміном «крутий», але я дотримуюся класичних понять.

Пам’ятайте, це книжка із самовдосконалення, отже, вам доведеться трошки попрацювати. Неочікувані тести влаштовують не лише старі пихаті професори з коледжу — вони щоденно чатують на вас.

Як гадаєте, ви впоралися з тестом? Одного разу я дав це завдання купці студентів-непрограмістів на лекції з комп’ютерної безпеки, щоб наглядно показати типи людей, що бувають хакерами, та тих, хто захищає комп’ютери від загроз. Вони не надто добре впорались із тестом, утім, я впевнений, ваш результат набагато вище середнього. Усі відповіді на кожне запитання є правильними. Хіба що варіант «б» у запитанні 3 я вигадав.

Загалом цей тест ілюструє те, що програмісти традиційно сприймаються як люди, що належать до окремої субкультури. Іноді її називають, без будь-якого приниження, «хакерською» культурою (подивіться на кумедні відповіді на запитання 1). Наразі ці стереотипи щодо хакерів щезають. Сьогодні програміст майже завжди має ступінь бакалавра з інформаційних технологій та, до того ж, магістра з бізнес-адміністрування.

Проте кожна компанія має власну культуру, а культура вашої команди так само унікальна, як і люди, що її складають. Хай би як ми визначали культуру, саме в її контексті ви керуєте та управляєте своїми підлеглими.

Розуміння основ (способів взаємодії та мислення) культури підлеглих може допомогти покращити ваші взаємини та допомогти вашим старанням як керівника.

Тож носіть круту чорну футболку з таємничим написом на грудях, якщо хочете, але є більш ефективні способи побудувати стосунки з підлеглими, ніж просто підтримка або посилення стереотипного образу. Це є ключовою темою цього розділу.


0 комментариев
Сортировка:
Добавить комментарий

IT Новости

Смотреть все