Якщо в Google написати слово «прокрастинація», то видача англомовного сегменту показує майже 55 млн посилань.

І це ті цифри, в яких не враховано використання слова в постах соціальних мереж, так що вказану кількість можна сміливо множити на три - в результаті маємо 165 мільйонів згадок. Уявляєте, наскільки затребуваним за останні 10-15 років став цей термін!

Прокрастинація — психологічний термін, що означає схильність людини відкладати неприємні завдання на потім

Практично у кожної сучасної людини є проблеми з прокрастинацією, у одних - більшою мірою, у інших - меншою. І для цієї проблеми існує два шляхи вирішення:

1. Пустити все на самоплив і дозволяти собі все більше і частіше прокрастинувати;
2. Боротися з прокрастинацією, вивчаючи її причини і успішно виключати їх зі свого життя.

Запрошуючи в команду нових фахівців, сучасні компанії звертають увагу на їхню позицію щодо цього питання. Ще на етапі знайомства HRи  можуть проводити тести на схильність до прокрастинації, і 3 з 10 претендентів отримують відмову з вакансії саме через наявність цієї характеристики. Людина впадає в стан відкладання і уповільнення за чотирма основними причинами:

1. Страх - боязнь, що завдання дуже складне, і з ним буде дуже непросто впоратися.
2. Відсутність мотивації - завдання потрібно виконати, але не до кінця зрозуміло, для чого. Як результат, не формується внутрішній мотив для реалізації дій.
3. Страх не виправдати чиїсь очікування - це різновид страху, коли є побоювання виконати завдання не так, як цього хоче людина, що його поставила.
4. Відсутність інтересу - завдання нудне, монотонне або постійно повторюється, і його просто нецікаво робити.

А поки - трохи інформації про негативний вплив прокрастинації на важливі бізнес процеси.

Наслідки прокрастинації в бізнесі

Навряд чи можна назвати прокрастинацією один-два рідкісних випадки відкладання виконання справ на потім (в науковому світі - все одно прокрастинація, але ситуативна). Цьому можуть бути найрізноманітніші і цілком з'ясовні причини: погане самопочуття, паралельні події і навіть метеозалежність. Однак, коли це явище має постійний характер (в науковому світі - хронічна прокрастинація), його можна розглядати як серйозні ускладнення, які призводять до таких наслідків:

1. Руйнування звичної системи тайм-менеджменту.

Ось запланували ви собі на вівторок проведення 5-ти зустрічей і рішення 3-х фінансових завдань. Одне з фінансових завдань стає каменем спотикання через гадану або об'єктивну складність своєї реалізації, і ви відкладаєте його на годину, потім ще на дві години, а потім - на вечір. Як ви думаєте, чи встигнете ви вчасно провести 5 зустрічей і вирішити інші 2 фінансові завдання? Правильно, ні. Весь план на день руйнується через одне завдання, на яке у вас з'явилася небажана реакція.

2. Вигорання.

Припустимо, у вас є план завдань на місяць, який рівномірно розподілений на кожен тиждень і день. Стан прокрастинації став причиною появи 10 відкладених завдань, які залишилися на останні три дні місяця, але їх обов'язково потрібно виконати. Результат - великий стрес. Режим життя в подібному стані протягом трьох-чотирьох місяців стає причиною вигоряння і небажання що-небудь робити.

3. Зниження продуктивності.

Наприклад, ваш тижневий робочий план має перелік з 23-х завдань, великих і маленьких. І якщо ви прокрастинуєте хоча б одну задачу в день, то з заявленого обсягу виконайте тільки 16. Істотно, правда? А якщо перевести ці цифри в місячний обсяг, то цілих 28 завдань можуть залишитися невиконаними. Але потім їх все-одно доведеться наганяти ...

Як показує практика, занедбаний стан прокрастинації набирає обертів як сніжний ком. Стрес, який її викликає і є її ж результатом, що вельми негативно впливає на фізичне і психічне здоров'я людини. Звідси - втома, депресія, а також іноді переїдання і згубні звички. Воно вам треба?

Основні принципи боротьби з особистою і командною прокрастинацією

Тімоті Пітчел, доктор психології з Університету Карлтона в Канаді, ось що говорить на цю тему: «Прокрастинація - це коли ви знаєте, що вам слід робити, але ви не можете себе змусити це робити. Це - розрив між наміром і дією». Все вірно.

Отже, яких складових тут не вистачає? Лише двох:

• Особистої мотивації - що отримаєте ви, коли виконаєте це завдання;
• Командної мотивації - що отримає команда / проект, коли ви виконаєте це завдання.

І добре, коли співробітник може самостійно впоратися з цими двома рівнями мотивації, або хоча б з одним з них. Але часто для цього потрібна активна участь керівника, особливо в питанні командної мотивації.

Рекомендується виконання наступних дій для підвищення особистої мотивації:

1. Поставте мету. Нехай на початковому етапі це буде особисто ваша мета (отримати підвищення заробітної плати, навчитися робити щось нове, вирости по кар'єрних сходах, довести братові, що ви крутіше і розумніше);
2. Придумайте або, ще краще, візуалізуйте, що ви будете робити, коли отримаєте бажане (купите новий автомобіль, влаштуєте гучну вечірку до ранку, розкажете братові про свої досягнення в присутності всіх родичів і т.д.);
3. Грунтовно підготуйтеся до виконання завдання (автоматизуйте всі можливі процеси, отримаєте цінну консультацію у експерта, делегуйте деякі обов'язки та ін.);
4. Заплануйте самі «противні» завдання на початок робочого дня;
5. Придумайте невелику винагороду, якою ви поздоровите себе з закінченням того самого «гидкого» завдання (вип'єте чашку кави, зателефонуєте старому другу, придбаєте улюблене тістечко в сусідній кондитерській і т.д.).

І знаєте, найголовніше в цьому всьому - це визнати, що ви прокрастинатор. З цього моменту починається період «одужання».

А тепер про те, що можна зробити для командної мотивації з позиції лідера:

1. Озвучте місію і бачення компанії кожному члену команди (перед цим місію і бачення потрібно створити, і не просто «для галочки», а з серйозним підходом до справи);
2. Пояснюйте сенс кожного етапу роботи - для чого ви це робите і як проект покращиться після отримання результату;
3. Мотивуйте фінансами - це важливий фактор, який творить справжні чудеса, і мова йде про щиру подяку за добре виконану роботу;
4. Мотивуйте кар'єрним ростом - багато співробітників успішно трансформують це в особисту мотивацію і почнуть діяти;
5. Підвищуйте командний дух, щоб кожен співробітник розумів, що уповільнення його роботи - це серйозний бар'єр для роботи інших. Як це зробити? Корпоративні заходи, спільні подорожі, командні брейншторми, святкування робочих перемог і т.д.

Не так складно, правда? Якщо практикувати всі перераховані вище поради, то у всіх учасників процесу з'являються відповіді на два головні питання: «Для чого?» І «Що я отримаю?». Як тільки це відбувається, пазл складається, і команда починає працювати як годинник.