Підприємець та стартап-едвайзер Федір Скиба провів експеримент: маючи досвід у продажах, маркетингу, масштабуванню бізнесу та на посаді CEO, спробував податися на 1001 вакансію у Британії. Він описав свій досвід на Medium, наводимо український переклад його статті нижче.

Спочатку ковід, неймовірно важкі роки в особистому житті, болісне розлучення та переїзд в чужу країну, де у свої 35 я змушений був починати життя спочатку. Потім повномасштабне вторгнення, страшні евакуаційні спецоперації, в які я був залучений з іншої країни.

І ось я у Британії, прийняв рішення піти з посади CEO успішної компанії, в якій я працював останніх три з половиною роки. Я був настільки вигорілим, спустошеним та зламаним, що це рішення принесло мені лише полегшення та мир.

Я не мав суттєвих заощаджень, які дозволили б мені розслабитися та довго відпочивати. Я опинився в країні, яка дуже тепло прийняла мене як українця, але я знав буквально 4 людини тут. Усі мої знайомі з бізнес-сфери стверджували, що з моїм досвідом та навичками я незчуюся як знайду нове шикарне місце!

Для розуміння, до цього я керував фінтех-компанією з обертом в $100 мільйонів, яку нам вдалося масштабувати до оцінки в >$200 мільйонів та збільшити чистий прибуток на 180%. Останнє десятиліття я провів в консалтингу та розробці складних продуктів, маркетингу та стартапах. Я маю увесь необхідний досвід у від створення бізнесу до M&A, масштабуванні продуктів та маркетингу на глобальних ринках.

Щоб відновитися, я взяв коротку паузу, створив першу версію резюме, оновив LinkedIn та почав потроху подаватися на вакансії.

Кількість цікавих пропозицій була шалена! Лише на ринку Британії щодня з’являлося сотні вакансій, і ще стільки ж з можливістю працювати дистанційно. Більшість з них ідеально підходили під мій досвід і здавалися чудовим вибором. Розміри компенсацій були на порядок вищі, ніж я отримував як CEO мультимільйонної компанії (хоча сам я мільйонів ніколи не заробляв).

Також мене неабияк надихала історія моєї нареченої, яка знайшла роботу в Британії менше, ніж за 3 місяці, пройшла інтерв’ю в Meta, Inmarsat та Comscore і зрештою прийняла офер від престижної лондонської маркетинг-агенції. 

Тож моя історія має бути навіть ще більш захоплива! (так я себе підбадьорював).

Скоро я почав отримувати перші запрошення на співбесіди та почав зустрічатися з деякими інвесторами та хедхантерами. Але пройшло зовсім трохи часу, як все почало здаватися дуже дивним..

Активна фаза моїх пошуків почалася в лютому 2023. Минув березень, квітень, і вже в травні я виявив, що моя поштова скринька буквально пуста. Тим часом число позицій, на які я подався, сягнуло 700. Вже тоді в мене почала кристалізуватися ідея цієї статті.

За травень та частину червня я швидко дійшов до 1000 заявок, тож тепер я маю достатньо даних, щоб поділитися своїм шляхом з вами.

1001 вакансія

Я створив таблицю, в яку я ретельно збирав кожну вакансію та прогрес по ній.

Звичайно, як менеджер С-рівня, за своє життя я сам переглянув тисячі резюме і провів стільки ж співбесід з кандидатами на різні ролі, з різних культур, різними мовами. Тому цей процес мене зовсім не лякав.

Окрім того, я ретельно дослідив специфіку ринку працевлаштування саме Британії, і адаптував свої профілі та резюме під нього та під ролі, на які я подавався. Цей процес дався мені непросто.

Перша версія мого CV була взагалі нестандартною за тутешніми мірками, і мала на меті показати роботодавцям мій хід думок і як я себе презентую.

Я хотів знайти людей, які оцінять це. Людей, які шукають саме такого, як я.

Моя мрія — працювати з візіонерами та емпатичними лідерами, в командах які присвячені розв’язанню важливих проблем та створенні продуктів, які змінюють світ на краще.

Тож я розділив мій 20-річний досвід на різні рівні та створив окремі резюме на позиції в маркетингу, продукті та операційному менеджменті. І одну версію для венчурних фондів, до яких я мріяв потрапити в першу чергу.

Перша сотня відмов показала, що це не працює. Тож я зробив деякі зміни та створив третю та четверту версії свого CV.

Після ще кількасот отриманих «ні» я змінив підхід і зробив лаконічне резюме на одну сторінку (як тут заведено), використовував плагіни для визначення співпадіння тексту CV та вакансії, використав кілька сервісів з вдосконалення резюме, змінював назви ролей, деталі в описах, спілкувався з кар’єрними коучами та хедхантерами.

Іронічно, що я невпинно отримував захоплені відгуки про свій досвід від усіх рекрутерів чи менеджерів, з якими мені довелося спілкуватися. 

Окрім інтерв’юєрів, я шукав поради у 200+ досвідчених професіоналів та хедхантерів на LinkedIn, і усі вони були вражені моїм CV. 

Тим часом відмови сипалися на мене сотнями.

Наступний крок – нетворкінг та реферали в стартапи та VC, які мені до вподоби. Я писав людям, які вже там працюють, з проханням порекомендувати мене далі.

Як людина з Creator Economy, я почав піднімати зв’язки в цій індустрії, контактувати з лідерами ринку та компаніями, які могли б бути зацікавлені в моїй експертизі.

Я прочитав усі статті, які міг знайти на тему працевлаштування у Британії, та наполегливо писав різним професіоналам на LinkedIn, щоб почути їхню думку про мій профайл і дати якусь пораду. 

Кожен з них був збентежений моїм досі непрацевлаштованим становищем і єдиним припущенням причин з їхнього боку було те, що, мовляв, я можу здаватися overqualified.

Щоб прибрати цей страх в потенційних роботодавців, я вирішив додати рівень своїх очікувань по компенсації в резюме, що хоча я й С-левел я не очікую мільйони. 

Але і це не принесло якихось результатів.

Діватися нікуди, я прийняв рішення найняти крутого кар’єрного коуча. За $1500 я отримав першокласну лекцію зі знецінювання та очевидних порад, які я вже і сам давно спробував.

Тиша

Час минав, відмови збільшувалися в геометричній прогресії, а проведених інтерв’ю можна було перерахувати на пальцях.

Я навіть гуглив своє ім’я на випадок, що може там десь написана якась халепа про мене, що нікому у світі не варто зі мною працювати. Але, звісно, нічого не знайшов. Моє ім’я можна знайти у Forbes, Inc, Crunchbase. Матеріали з моїх виступів на світових івентах, згадки мого менторства та просто відгуки на LinkedIn свідчать про те, що зі мною можна і треба мати справу!

Проте усе, що я мав — це тишу, яка дивувала та засмучувала.

Кожна з тих 1001 компаній мріє про людину, яка б дбала про їхній бізнес так, як би вона дбала про свій власний. Я завжди був такою людиною!

І ось я, досвідчений і захоплений своєю професією, сиджу без команди та продукту, які б мені так хотілося масштабувати, поки люди, які ненавидять свою роботу, рахують години до кінця робочого дня в компаніях моєї мрії.

Час бути скромніше

На шостій версії резюме я прийшов до точки, коли вирішив применшити свої досягнення. Зазвичай, все навпаки: ми прикрашаємо свій досвід в резюме, щоб видатися привабливішими. Але я змушений був прикрити принади.

Уявіть, що ви маєте видалити якісь частини своїх досягнень, якими ви неабияк пишаєтеся, щоб не здаватися «занадто» і не злякати потенційних роботодавців.

Я навіть вирішив приховати досвід CEO, і перейменувати свою останню роль на Chief Growth Officer.

Досвід

Це без сумнівів, дуже захопливий і повчальний шлях для мене, про який я жодного разу не пошкодував. Якби переді мною ще раз постав вибір чи звільнятися з попереднього місця, щоб через це все пройти, я б однозначно пішов би на це знову.

Відсутність хеппі енду, і взагалі будь-якого закінчення, робить цю історію особливою.

На момент написання цієї статті, станом на червень 2023, я усе ще не маю на руках підписаного оферу. Українець в Британії. Будую все спочатку і слідую своїй мрії допомагати венчурним фондам та стартапам.

Відкритий до усього, куди мене заведе життя. 

Але тепер до мого досвіду додалося ще кілька важливих пазлів.

1. Невдачі та вразливість вчать смиренності. Демонструвати успіх публічно — це легко, приємно, і взагалі не потребує сміливості. Показувати труднощі ж навпаки — складно і корисно для его. 

2. Лише через складнощі ми можемо побачити, наскільки світ готовий нас підтримувати та допомагати. І відчути скільки добра роблять для нас інші люди.