Месенджер Telegram, на фоні інших соцмереж та месенджерів, є найанонімнішим. Вам не потрібно вказувати свої справжні дані, окрім номера мобільного, до якого прив’язується ваш профіль і який не буде відображатися за вашим бажанням. Зараз готується до розгляду новий законопроект, який регулюватиме ринок медіа в країні. І деякі канали в Telegram, згідно з нормами цього проекту, вважатимуться медіа, а значить повинні будуть розкривати структуру власності.

Чому влада «взялась» за ці Telegram канали?

Річ у тім, що анонімність «розв’язує руки» і люди почувають себе у безпеці. Таким чином, вони можуть поширювати неправдиву інформацію або подавати її у тому ключі, якому вигідно саме їм. Відповідно, деякі медіа можуть взяти ці дані з анонімних каналів месенджера, навіть не розуміючи, що можуть дезінформують свох читачів.

«Наразі, Telegram-канали стали одним з інструментів впливу на політичну ситуацію. Перед виборами в Україні з’явилися десятки і навіть сотні політичних і новинних каналів, які швидко зібрали аудиторію. В деяких з них охоплення одного поста досягає 70-120 000 користувачів. У них публікується інформація без першоджерел, іноді фейки, політичні вкидання. Потрібно розуміти, що для того, щоб зібрати канал на 10 000 читачів потрібні фінансові вкладення, прокачати канал до 200-400 000 – це значні суми грошей, тисячі і десятки тисяч доларів. А що ми знаємо про творців топових новинних каналів? Про їхні мотиви? Про фінансування? Чим це може обернутися? Ми вже знаємо приклад албанських школярів, які гралися з фейковий інформацією про Трампа, щоб заробити на клікбейті – дослідження показали, що таким чином вони допомогли кандидату отримати від 1 до 2% голосів».

На відміну від Facebook, який після скандалу з Cambridge Analytica дав доступ до даних про власників сторінок, в Telegram не поспішають відкривати подібні дані.

Чому це може бути не завжди корисно

Як зазначає юрист громадської організації «Лабораторія цифрової безпеки» Віта Володовська, в законопроекті мова все ж йде не про безпосередній обов’язок розкривати власника каналу, а про випадки, коли за такою інформацією звертаються держоргани. Для онлайн-медіа законопроект передбачає обов’язок оприлюднювати і регулярно оновлювати на сайті (або в онлайн-профілі) вихідні дані: офіційна назва, контакти (адреса, телефон, email), а також ідентифікатор онлайн-медіа в реєстрі, якщо воно зареєстровано. Реєстрація для онлайн-медіа добровільна. Таким чином, безпосередньо вказувати власника каналу законопроект не зобов’язує.

У той же час, Нацрада отримує повноваження розкривати таку інформацію практично в будь-який час. Відповідно до міжнародних стандартів, анонімність є гарантією свободи вираження поглядів. Позбавлення цього права може бути виправданим лише в обґрунтованих випадках. Наприклад, якщо особа поширює незаконний контент: заклики до насильства, порушення територіальної цілісності, іншу інформацію, яка загрожує життю і здоров’ю людей тощо. З огляду на це, в законопроекті важливо звузити повноваження Нацради з отримання такої інформації, надавши обґрунтовані та вичерпні підстави, які відповідають міжнародним принципам.