Telegram ризикує потрапити під дію DSA — закону Європейського Союзу про цифрові послуги. Нині регулятори перевіряють, чи можна кваліфікувати месенджер як «велику онлайн-платформу», пише Bloomberg з посиланням на обізнані джерела.

1. Зараз регулятори ведуть перемовини з Telegram, щоб дізнатися кількість постійних користувачів. Представник Європейської комісії заявив, що вона вивчає методологію підрахунку користувачів компанії.
2. Під кваліфікацію «великою платформи» потрапляють ті соцмережі, що мають 45 мільйонів активних користувачів. У Telegram стверджують, що вони мають тільки 41 мільйон, та це ставлять під сумнів деякі чиновники ЄС.
3. Наприклад прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас прокоментувала Bloomberg, що вважає Telegram великою платформою і до неї мають застосовуватись ті ж правила, як до Facebook, X і YouTube.
4. Річ у тім, що DSA передбачає суворіші правила про запобігання поширенню дезінформації для «дуже великих платформ». А за їх недотримання може бути штраф до 6% від світового річного обсягу продажів.
5. Bloomberg пише, що Telegram часто використовується прокремлівськими акаунтами для поширення дезінформації з різних питань: від війни в Україні до імміграції та зміни клімату. А нещодавно російська розвідка намагалася завербувати через цей месенджер злочинців для диверсій у європейських столицях.

Представник Telegram назвав месенджер неефективним для поширення дезінформації, оскільки не покладається на алгоритми. А ще додав, що компанія працює над інструментом, який дозволить національним фактчекінговим агенціям додавати перевірену інформацію до неправдивих дописів.

Закон Європейського Союзу про цифрові послуги набув чинності 25 серпня 2023 року. Головною метою DSA є сприяння безпечнішому онлайн-середовищу. 

Згідно з новими правилами, онлайн-платформи повинні впроваджувати способи запобігання та видалення публікацій, що містять незаконні товари, послуги чи вміст, одночасно надаючи користувачам засоби повідомляти про такий тип вмісту. Закон також вимагає, щоб онлайн-платформи забезпечували більшу прозорість роботи своїх алгоритмів.

Щодо Telegram, суперечки про його безпечність в Україні тривають давно. Український підприємець Ярослав Ажнюк, звернув увагу на безпекові ризики месенджеру. Один із них — збій у рунеті, який призвів до того, що Telegram припинив працювати в майже всій Європі та частково у США. Другий полягає в тому, що раніше видалені повідомлення з’явилися знову.

Нещодавно Telegram заблокував низку українських ботів, за допомогою яких можна було повідомляти про дії окупантів. Але того ж дня розблокував. У коментарі для Reuters представник месенджеру заявив, що боти були «тимчасово відключені через помилкове спрацьовування, але згодом були відновлені» без надання додаткових деталей.

Нацрада з питань телебачення та радіомовлення закликала припинити офіційну державну комунікацію у Telegram. А українські розробники запропонували створити захищений сервіс «Дія.Канали» як альтернативу Telegram для держслужбовців та органів влади.

Секретар РНБО Олексій Данілов назвав цей месенджер «дуже небезпечним і вразливим», а представник ГУР Андрій Юсов зауважив, що загрози від Telegram цілком реальні.