На одному з українських job-порталів на час написання цієї колонки було 60 вакансій юридичного напрямку в галузі ІТ. Ще кілька місяців тому їх було близько 40. Але ще 10 років до цього зустріти юристів, які працюють в ІТ-компанії, в Україні було не простіше ніж осетра в дніпровських водах.

Олексій Бурчевський, Head of Legal української IT-компанії appflame, в авторській колонці розповідає, чому юридичні послуги в ІТ стрімко розвиваються, коли в ІТ-компанії можуть знадобитися юристи та де знайти таких спеціалістів.

Чому кількість вакансій на посаду IT-юристів із кожним днем збільшується

Більшість галузей української економіки вже давно зрозуміли необхідність у юридичних послугах. Юридичні департаменти великих українських компаній можуть налічувати до пів сотні спеціалістів. Це й не дивно, українське правове поле складне й заплутане. Взаємодія з державними органами вимагає багатьох годин роботи, а судові суперечки з найдрібніших питань тягнуться роками.

Проте українські ІТ-компанії часто обмежувалися декількома IT-юристами в штаті або зовсім не користувалися юридичними послугами.

Річ у тім, що український ІТ-ринок дуже довгий час працював переважно на аутсорс, фактично виступаючи посередником між вітчизняними розробниками й замовниками з усього світу. У такій ситуації роль IT-юриста/ки у веденні бізнесу була мінімальною і часто зводилася до перевірки стандартних договорів, проходження процедур верифікації в банках і забезпечення відкриття-ведення ФОПів для співробітників тощо. Але за останні роки ситуація кардинально змінилася.

Аутсорс і аутстаф компанії, на відміну від продуктових компаній, призупинили активний найм, адже Україна стала ризиковою юрисдикцією для іноземних клієнтів. Талановитих розробників, які раніше працювали на аутсорсі, почали перехоплювати українські продуктові компанії — ті, що не просто виконують іноземні замовлення, а створюють власні продукти, просуваючи їх на міжнародному ринку. Сприяла розвитку продуктових компаній також стрімка цифровізація військових дій і самої держави, де відкриваються нові можливості для розробки інноваційних продуктів.

У результаті, найбільші продуктові ІТ-компанії України, що різко зростають, зіштовхнулися з необхідністю укладати велику кількість нестандартних договорів із постачальниками з усього світу, підлаштовувати свої продукти до регуляторних вимог окремих держав і великих онлайн-платформ, відкривати й обслуговувати корпоративну інфраструктуру для приймання платежів, спілкуватися з державними органами та брати участь у тендерах. Ця та багато подібної роботи, без якої неможливо ефективно створювати та просувати на ринку свій продукт, вимагає кваліфікованої допомоги людей із вищою юридичною освітою, які до того ж розуміються в основах ІТ-бізнесу. Саме такі люди й можуть називатися ІТ-юристами.

На якому етапі компанії варто задуматися про юридичну допомогу

Звертатися за кваліфікованою порадою IT-юристів варто вже на початкових етапах створення ІТ-компанії. IT-юрист/ка допоможе грамотно структурувати бізнес між акціонерами, обрати оптимальну юридичну форму та юрисдикцію для ведення бізнесу, правильно укласти договори з інвесторами. Це дозволить уникнути непотрібних конфліктів у майбутньому.

Якщо компанія працює в секторі В2В, тобто надає рішення для інших бізнесів, IT-юрист/ка створить зразки договорів, за якими компанія зможе працювати перший час. Якщо компанія створює продукти для широкого кола користувачів (В2С), IT-юрист/ка розробить загальні умови співпраці, на підставі яких клієнти використовуватимуть продукт і які можна буде розмістити на сайті.

Говорити про якийсь глибший комплаєнс у компанії, що тільки починає свій шлях, зазвичай не доводиться. Адже завдання стартапу — це вижити й завоювати певну нішу на ринку, а не відповідати всім без винятку вимогам законодавства. Тому стартапи воліють узяти декілька юридичних консультацій на початку роботи, а далі закривати юридичні потреби силами інших спеціалістів (бухгалтери, директор, фінансисти).

Зовсім інша історія в компаній, які перебувають на середніх етапах свого розвитку. Зазвичай вони вже знайшли певну нішу на ринку та стрімко розвиваються на ній. Вони мають змогу регулярно наймати співробітників, винаймають великий офіс, їхній виторг вимірюється десятками тисяч доларів на місяць. Таким компаніям важливо не пропустити момент, коли потрібно відмовитися від філософії стартапу та серйозно поставитися до роботи в правовому полі. Це стосується як самого продукту, так і «бекенду» компанії, тобто внутрішніх процедур і процесів. Зазвичай це і є той час, коли в компанії має з’явитися власний/а IT-юрист/ка або команда із декількох фахівців.

Що краще: найняти юристів у штат чи користуватися юридичними послугами на ринку

Коли керівництво все ж таки вирішує знайти спеціаліста/ку з права, який/а закриє юридичні потреби компанії, постає питання, яку форму співпраці обрати. Часто юристів або беруть одразу в штат/трудовий договір/ФОП/гіг-контракт, дивлячись на те, які умови співпраці актуальні для компанії. Та юристи, які переходять в ІТ з інших галузей, часто з недовірою ставляться до двох останніх форм співпраці, але загалом це нормальна практика зараз. Можна взагалі не брати юриста/ку в штат, а скористатися послугами аутстафінгу у все тих же юридичних компаніях, які консультували проєкт на етапі стартапу.

На ринку є декілька відомих компаній, які запропонують вашому бізнесу юриста/ку чи команду юристів, які працюватимуть винятково на вашому проєкті, але отримуватимуть зарплату від своєї юридичної фірми.

Але в такому випадку, юридична команда позбавляється більшості бенефітів, доступних штатним працівникам, і почувається трохи віддаленою від решти колективу. Тому в Україні подібна форма співпраці не набула такої популярності, як на Заході в середовищі великих корпорацій, яким акціонери не дозволяють необмежено збільшувати штат.

Існує змішаний варіант, коли компанія наймає головного/у юриста/ку й декількох помічників у штат, де вони займаються більш загальними питаннями на зразок продуктового комплаєнсу чи договорів із постачальниками. А для складніших питань, наприклад, розподілу корпоративних часток чи судових справ, залучаються зовнішні консультанти з юридичних фірм. Проблемою в такому підході є те, що амбітним і неординарним юристам у штаті така монотонна робота та відсутність складних завдань може швидко набриднути, і в команді залишаться лише посередні спеціалісти.

На мою думку, варто закривати більшу частину завдань силами штатної (in-house) команди, але давати їм можливість брати консультації провідних юридичних компаній на ринку, особливо за кордоном. У такому випадку команда вчиться працювати зі складними й цікавими завданнями, ухвалювати рішення самостійно, але якість ухвалених рішень при цьому не погіршується. Адже, якими б гарними не були зовнішні юристи, вони ніколи не знатимуть ваш бізнес у таких деталях, як штатні працівники, й ніколи не братимуть на себе відповідальність стосовно прийняття чи неприйняття певних юридичних ризиків.

Яким чином побудувати юридичну команду, якого розміру вона має бути і як ефективно розподілити обов’язки серед юристів

За моїми спостереженнями в українському ІТ зараз склалося декілька підходів. Враховуючи, що усю юридичну роботу можна умовно розподілити на роботу, пов’язану із продуктом, і роботу над бізнесом, компанії або поєднують ці два елементи в одну команду, або ні.

Питання корпоративного управління і структурування, банківського комплаєнсу, відкриття рахунків, трудові питання часто перекидають у відання фінансового департаменту, куди для посилення наймають декількох юристів. Натомість питаннями продуктового комплаєнсу, договорів із постачальниками, скаргами споживачів займаються безпосередньо фахівці юридичної команди.

На деяких проєктах, особливо на тих, де працюють із великими потоками користувацьких персональних даних, створюють навіть окремі комплаєнс-команди, основним завданням яких є відстежування всіх змін у сфері приватності та вимог великих онлайн-платформ, типу Google чи Apple. І в них також працюють IT-юрист/ки.

На мою думку, такий підхід має право на життя лише тоді, коли різні команди IT-юристів/ок координуються одним менеджером, бажано рівня С-level. Інакше існує велика загроза, що продуктова команда IT-юристів/ок не врахує щось важливе з корпоративної сторони, а юристи-фінансисти можуть не врахувати щось на стороні продукту. Тож існує інший підхід, коли всі функції, так чи інакше пов’язані із законодавством, концентруються у великому юридичному департаменті, у якому створюються окремі підкоманди — фінансових і податкових питань, продуктові, корпоративні, комплаєнс тощо.

Знову ж таки, на мою особисту думку, таке розділення на команди за функціональною ознакою виправдане тоді, коли в компанії багато різнопланових продуктів і послуг. Наприклад, це великий бізнес-інкубатор, у якому одночасно зростають декілька десятків проєктів, у кожного з яких власний менеджерський склад і вони не взаємодіють між собою. Або коли продукт один, й усі працюють лише на нього. Але, якщо компанія виробляє три-чотири різнопланових продукти, я раджу закріпляти хоча б по одному/ій IT-юристу/ці за окремими продуктами, щоби вони могли «вести» такий продукт і відповідати за юридичну сторону його функціонування.

Де і як знайти ІТ-юристів/ок і Head of Legal у команду

Зрештою, залишається одне і, мабуть, найголовніше питання, якому потрібно приділити час у цій статті — де ж найти тих IT-юристів/ок, які складуть успішний департамент успішної української IT-компанії? Загалом, можна виокремити три основні групи юристів, які можуть зацікавити ІТ-компанію.

Перша група — це IT-юрист/ки, що давно працюють на IT-ринку, принаймні з доковідних часів. Тоді юристи не надто активно йшли в IT, вакансій було небагато, тому в основному працювали ентузіасти, яким подобалося розбиратися в нюансах цифрових технологій. Зараз ці люди зазвичай займають сіньйорні й менеджерські позиції, є професіоналами високого класу, але їх на ринку одиниці.

До другої групи, куди я зараховую й себе, входять люди, які світчнулися в IT з інших галузей, де цінувався схожий набір компетенцій. Як правило, це сталося в часи ковіду, коли цифрова економіка отримала небачений поштовх до розвитку, а реальні сектори навпаки сильно просіли. Сюди ж додалися спеціалісти, що втратили роботу вже після 2022 року і доєдналися до IT-компаній, які продовжили працювати під час війни. Цим людям довелося розбиратися в IT-специфіці доволі стрімко, але набір компетенцій і навичок із попередніх місць роботи дозволив їм відносно швидко це зробити. Зараз ці фахівці вже освоїлися в IT, їм подобається галузь і вони складають доволі численний особовий склад для потенційних наймів.

Нарешті третя група — це всі юрист/ки, що розглядають можливість «увійти в ІТ», але ще не знають, як це зробити. Саме вони, ймовірно, складатимуть основний потік резюме на ваші вакансії. І хоча більшість роботодавців воліють наймати людей із досвідом, не варто списувати з рахунків потенціальних світчерів. Юридичний ринок України зараз переживає не найкращі часи, багато спеціалістів шукають роботу, тому охочі доєднатися до IT зовсім не обов’язково є неуспішними у своїй попередній кар’єрі. Зовсім навпаки, якщо людина працювала у відомій юридичній чи консалтинговій фірмі, де займалася обслуговуванням іноземних клієнтів на складних проєктах, вона зазвичай має весь потрібний набір компетенцій, щоб стати успішним IT-юристом/кою: хороша англійська, розуміння іноземного права, корпоративного й податкового структурування, адекватний тайм-менеджмент і комунікативні навички. Такому кандидату буде легко розібратися в специфіці IT-бізнесу і стати якісним доповненням до вашої юридичної команди.

Сподіваюсь, власникам і керівникам IT-бізнесів стане в пригоді все, про що я писав вище, і вони наймуть собі в компанію юридичну команду, яка органічно доповнить саме їхній проєкт і продуктивно долучиться до його зростання в майбутньому.