Чого чекати українському ринку інвестицій у 2024 році?

  • 1 января, 12:00
  • 4137
  • 0

За останні два роки ринок інвестицій в Україні через повномасштабне вторгнення суттєво змінився. На початку 2022-го багато з угод, ухвалених раніше, скасували через повномасштабне вторгнення. Не сприяли залученню інвестицій з-за кордону обстріли та блекаути. 

Тож для компаній і стартапів пошук можливостей залучення коштів від українських та закордонних інвесторів досі ускладнений. Втім, до вирішення ситуації долучається держава, пропонуючи зокрема страхування інвестицій.

Проаналізуємо, яка зараз ситуація з інвестиціями в українські компанії і як вона може змінитися наступного року, на що розраховувати стартапам та яку стратегію краще обирати для приватних інвестицій у 2024-му.

Інвестиції від фондів

Деяким інвесторам Україна стала менш цікавою через особливості їхніх стратегій та ризики війни, каже партнер SMRK VC Влад Тісленко. Втім, є й інвестори, які, навпаки, розширюють географію інвестування та активізувалися в Україні. 

«Також є фонди, які рухаються повільно та тільки починають розгортати свою діяльність в Україні», – додає він.

Дохідність від інвестиції в компанію складається з двох ключових грошових потоків: поточної діяльності (дивіденди, операційні грошові потоки тощо) та від повного продажу інвестиції (екзітів), пояснює засновник InSoft.Partners Віталій Горовий. 

«На жаль, під час війни мріяти про exit за гарні гроші доволі складно, тому що врешті-решт це просто питання, хто в результаті бере на себе ризик за бізнес», – каже Горовий. 

За його словами, для інвестора exit стає такою собі лотереєю, а основний фокус зміщується на операційні доходи, які теж знаходяться під питанням. Причини для сумнівів щодо інвестицій: обстріли територій, можливі блекаути, мобілізація, складність виїзду для зустрічей з клієнтами.

«Тому зараз переважна більшість приватних закордонних інвесторів – ті, хто готові ризикувати, але хочуть за це премію у вигляді дисконту», – додає Горовий.

Втім, попри несприятливі загальні умови, угоди private equity в українському IT існують – як завдяки системним внутрішнім інвесторам (Horizon Capital, Intellias, Hypra Fund, InSoft.Partners та інших), так і з сусідніх країн (як-от польської Euvic Group, яка останнім часом системно інвестує в невеликий український ІТ-бізнес).

«Окремо варто відзначити угоду з продажу Avenga, що має близько 30% людей (1200 з приблизно 3800) в Україні. Угоди такого масштабу є дуже важливим маркером того, що великі інвестори продовжують дивитися в бік нашої країни», – уточнює підприємець Горовий.

Прогнози на майбутнє. Після закінчення війни мультиплікатори exit сильно залежатимуть від умов її завершення та гарантій подальшої безпеки. 

«Війна – це не блокер для багатьох інвесторів, але вони очікують чітких стратегій мінімізації ризиків», – зазначає Тісленко, пояснюючи, що це одна з причин, чому залучати інвестиції може бути складніше. 

Що нижчі ризики для потенційного покупця (наприклад, коли велика кількість людей в команді та клієнтів перебувають за кордоном), тим вищу ціну він готовий заплатити і тим швидше ухвалити угоду, каже Горовий. Та зауважує – зараз M&A ринок загалом у світі не дуже активний. Тож Україна має дочекатися пожвавлення угод у світі, вважає експерт. 

«З одного боку українська економіка звикає до умов війни, але з іншого – велика невизначеність майбутнього, питання тривалості допомоги наших партнерів, гарантії неповторення вторгнення в майбутньому – важливі питання для припливу грошей західних інвесторів», – каже він. У InSoft.Partners все одно розглядають українські ІТ-компанії для інвестицій і залучення в їхню екосистему та відзначають готовність колег з ринку до майбутніх інвестицій.

Куди інвестори вкладатимуть кошти? Крім пріоритетних сфер та галузей для кожного фонду або інвестора, загальний інтерес зосереджений на таких сферах, як AI, Military Tech, Security, зазначає Горовий. 

«В InSoft.Partners ми продовжуємо дивитися на software development компанії плюс дуже багато інвестуємо в побудову і розвиток біздев-системи (стратегічний маркетинг, лідогенерація, клозинг). Не виключаємо можливості згодом вийти за межі аутсорсингового бізнесу в інші ніші, оскільки система продажів, яку будуємо, має релевантний вигляд для різних B2B-напрямків», – відзначає Горовий.

Тісленко серед цікавих для інвесторів проєктів також називає проєкти, що працюють над продуктами подвійного призначення (ті, які пришвидшують перемогу; мають великі цивільні ринки, зокрема менше залежать від політичної ситуації) та impact-стартапи (зрозумілі для європейських інвесторів і користувачів, зі стратегіями до позитивного впливу на економіку, соціум та довкілля).

«У SMRK не змінилася стратегія та чеки. Інвестуємо, як і раніше, до $1,5 мільйона в українські стартапи», – коментує інвестиції Тісленко.

Що глобально змінилося у закордонних інвестиціях в українські компанії з 2022-го? 

M&A-угоди. Початок повномасштабної війни вплинув на співпрацю з іноземними інвесторами: частину M&A угод, що готувалися наприкінці 2021 року, припинили чи скасували, йдеться у дослідженні KPMG за 2022-й. 

Ключовим драйвером ринку M&A у перший рік повномасштабного вторгнення став сектор IT. Зокрема експортна ІТ-індустрія за перші п’ять місяців 2022 року забезпечила валютні надходження до української економіки у $3,179 млрд. Втім, у 2023-му експорт українських ІТ-послуг за період із січня до жовтня знизився на 4,21% в порівнянні з аналогічним періодом у 2022 році.

Венчурні інвестиції в Україну за 2022-й просіли на 74% порівняно з попереднім роком. Загалом це частково можна пояснити загальними економічними тенденціями у світі: за 2021-2022 роки у ЄС та США обсяг венчурних інвестицій просів на 20-30%. У першій половині цього року, згідно з даними PitchBook Data, обсяг фондів венчурного капіталу, інвестованих у Європу, скоротився на 61%.

Прямі іноземні інвестиції у 2022-му (після початку повномасштабного вторгнення) також помітно скоротилися. За даними Міністерства фінансів, за три квартали 2022 року в Україну надійшло $190 млн прямих іноземних інвестицій, водночас із країни вивели $159 млн (позитивне сальдо інвестицій – близько $31 млн).    

Як Україна намагається мінімізувати ризики для інвесторів?

Одним з варіантів знизити ризики для іноземних інвесторів може бути страхування інвестицій. У 2023-му Верховна Рада ухвалила проєкт Закону №9015 «Про внесення змін до Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності». Він передбачає страхування та перестрахування прямих інвестицій від ризиків, що можуть бути спричинені збройною агресією, бойовими діями та/або тероризмом. Ухвалений законопроєкт має підписати президент.

Також Мінекономіки України співпрацює зі світовими інституціями щодо гарантій безпеки для інвесторів. Багатостороння агенція з гарантування інвестицій (МIGA) вже надає гарантії страхування воєнних ризиків в Україні з Трастового фонду підтримки реконструкції та економіки України (SURE), пояснює у матеріалі LB ексголова Ради НАБУ, експертка у сфері фінансів Олена Коробкова. 

Зокрема відомо про угоду щодо збільшення гарантії з 17,1 до 40,85 млн євро між MIGA та німецьким банківським холдингом ProCredit. Збільшена гарантія поширюється на інвестиції ProCredit у капітал української «дочки» холдингу – АТ «ПроКредит Банк» – для підтримки українського малого та середнього бізнесу і діятиме до грудня 2025 року. 

До допомоги Україні долучається і Євросоюз з міжнародними партнерами, працюючи над запровадженням страхування військових ризиків, додає Коробкова. На її переконання, це створить необхідні умови для залучення приватних інвестицій і бізнесу до відбудови України. Концепцію системи страхування воєнних ризиків розробляє Нацбанк разом зі Світовим банком. 

Протягом 2023-го українські інвестори не мали можливості скористатися послугою страхування інвестицій, на відміну від іноземних. Наступного року ситуація зміниться: в листопаді Верховна Рада ухвалила закон, який дозволить Експортно-кредитному агентству (ЕКА) з 1 січня  2024-го страхувати та перестраховувати інвестиції українських компаній ще до закінчення воєнного стану. 

«Страхування від воєнних ризиків торгових операцій та інвестицій – важливий фокус роботи уряду, адже саме приватний сектор стане основою для повоєнного відновлення України», – пояснює міністерка економіки Юлія Свириденко.

Приватні інвестиції 

Приватні інвестори, які мають довгострокову стратегію та купують [акції] щороку, цьогоріч отримали результати цієї стратегії, каже засновник iPlan.ua і фінансовий консультант Любомир Остапів. 

«Попри прогнози падіння американської економіки, американський індекс S&P 500 [фондовий індекс, у кошик якого включено 500 акціонерних компаній США з найбільшою капіталізацією – ред.] станом на 12 грудня 2023-го показує плюс 20% річних, – відзначає він. – Це один з аргументів, що хороша довгострокова стратегія – вкластися у найкращі бізнеси, як-от Apple, Microsoft, Google, Nvidia та інші».

Куди краще інвестувати наступного року? У 2024-му Остапів радить звертати увагу на сектор нерухомості, зокрема колективне інвестування. Якщо йдеться про світову нерухомість, можна слідкувати за VNQI, який відстежує індекс і охоплює ринок і поза Америкою. 

Втім, універсального безпрограшного варіанту приватного інвестування немає. 

«Комусь підходять американські боргові зобовʼязання уряду США, які вважаються найнадійнішими у світі і приносять близько 4%, а хтось хоче інвестувати в високотехнологічні компанії, стартапи і потенційно заробляти 20-25% річних, якщо це вдасться. Не можна сказати, що в кожному інвестору треба вкластися і в американські облігації, і у стартапи – це все-таки достатньо індивідуальні речі», – говорить Остапів, уточнюючи, що поведінка кожного окремого інвестора залежить від розміру капіталу. Наприклад, купівля нової криптовалюти на $100 і втрата цих коштів не сильно позначиться на капіталі інвестора, на відміну від інвестиції значних заощаджень за кілька років у ризиковану справу.

«Середньому класу в Україні дуже часто вистачає облігацій, житлової нерухомості та світового фондового ринку через індексні фонди з низькими комісіями. Інвесторам, у яких сотні тисяч або мільйони доларів, раджу звернути увагу на диверсифікацію згідно зі звітом UBS Global Family Office Report та працювати із професійним фінансовим консультантом», – підсумовує експерт.

Криптоінвестиції. Криптовалюта у вигляді BTC та ETH показала високу дохідність для інвесторів у 2023 році, зазначає Остапів. 

Одна з причин – очікування, що американський регулятор SEC скоро дозволить на американських біржах прямі (спотові) ETF на криптовалюти (йдеться про можливе ухвалення Комісії з цінних паперів і бірж США (SEC) створення біткоїн-ETF – Exchange Traded Fund, тобто фонду, що торгується на біржі). Після формування інвестиційного портфеля фонд ділить його на акції, купівля однієї з яких дає можливість вкласти кошти у цілий портфель. 

«Приток інституційних коштів та гравців на ринок криптовалют є сильними довгостроковим фактором їхнього подальшого зростання», – пояснює експерт.

Зберігання приватного капіталу. Остапів вважає хорошою стратегією зберігати капітал у таких пропорціях та активах, які підходять конкретній людині або родині. 

Більшість українців, за словами експерта, тримають кошти резервного фонду у твердій валюті (долар або євро), і це не є помилкою. 

«З іншого боку, частка гривні в портфелі, якщо маєте гривневе споживання, є нормою від 10 до 33%», – уточнює він.

Усі кошти в готівці зберігати не варто, адже за воєнних умов це може бути гіршим варіантом, ніж банк, зазначає Остапів (за даними Нацбанку, 9 із 10 платіжних операцій в Україні залишилися безготівковими). Крім українських банків, де можна зберігати заощадження, він радить звернути увагу на міжнародні платіжні системи, як-от Wise і Revolut.

Стартапи

Ринок українських стартапів у 2023-му: підтримка держави. За чотири роки існування Український фонд стартапів став найбільшим ангельским інвестором держави, підтримавши понад 360 стартапів на суму понад $8,7 мільйона. 

Водночас не менш важливою залишається і підтримка міжнародної спільноти, саме тому УФС активно продовжує співпрацювати з міжнародними донорами, зокрема з USAID CEP, WNISEF, GIZ, GIST, EIC, EIT, World Bank Group та іншими партнерами, зазначає директор Українського фонду стартапів Павло Карташов. 

От частина спільних ініціатив, які вдалося реалізувати за 2023-й:

  1. у межах Science & Business-GIST Pitch Days 25 стартапів стали переможцями та отримали грантову підтримку від GIST на загальну суму $125 000;
  2. у співпраці з EU4Business фонд підтримав українські МСП грантами на загальну суму 100 000 євро;
  3. УФС і провідна мюнхенська інвестиційна компанія YZR Capital Investment Fund з капіталом 100 млн євро реалізували програму інвестиційної підтримки health tech проєктів та оголосили перелік фіналістів;
  4. завдяки Glovo Ukraine Startup Lab три українські стартапи отримали до 35 000 євро та можливість стажування й менторства від Glovo.

На що розраховувати стартапам у 2024-му? В УФС говорять про оптимістичні прогнози для українського ринку стартапів на наступний рік. 

«Попри воєнний стан, світова спільнота продовжує підтримувати українську економіку, технологічний сектор, який продовжує працювати майже на повну потужність», – каже Карташов.

Він нагадує, що також українські стартапи активно беруть участь в найбільших міжнародних технологічних заходах, як-от Web Summit, Viva Technology, Collision, Startup Grind Global та інших.

«Наша технологічна спільнота вдосконалила здатність швидко рухатися, будувати та впроваджувати інновації навіть під обстрілами. Технологічний сектор є одним із найдинамічніших секторів економіки, і він продовжує розвиватися», – зазначає Карташов. 

Він додає – про оптимістичні прогнози можуть свідчити й основні результати дослідження Startups and Business Ecosystem: Common Steps Towards Ukraine’s Recovery. У межах дослідження автори поспілкувались зі 107 українськими стартапами та 54 представниками організацій, що сприяють розвитку бізнесу. От які результати отримали:

  1. 90% стартапів бачать високий потенціал зростання в майбутньому;
  2. 31% стартапів успішно отримали інвестиційний капітал протягом останнього року;
  3. 47% стартапів, які покинули Україну, планують повернутися в країну після закінчення війни;
  4. 62% стартапів бачать свою перевагу в гнучкості та здатності адаптуватися до мінливих обставин.

«В умовах сьогодення та об’єктивних труднощів з доступом до венчурного капіталу на європейському ринку цей результат [зокрема те, що 31% стартапів отримали фінансування – ред.] є дуже позитивним. Ще 38% підприємств також намагалися залучити кошти, але, на жаль, не змогли зібрати необхідну суму», – коментує дослідження Карташов.

Влад Тісленко зі SMRK VC зазначає, що бачить більше уваги до українських стартапів, ніж до великої війни, але інвестори все ще можуть сумніватися через кризу (на глобальному ринку менше вільного капіталу для стартапів, ніж до 2021 року) та результативність українців. 

  1. «Інвестори, коли дивляться українські стартапи, порівнюють їх із західними конкурентами, тому нам потрібно показувати ще більшу працездатність та ефективність. Навіть в часи війни інвестори очікують, що проєкти зможуть забезпечувати результативність на рівні глобальної конкуренції», – вважає він.

Як УФС підтримуватиме стартапи наступного року? В умовах повномасштабної війни держава переорієнтувала ресурси на підтримку оборонної сфери. За 2023 рік Український фонд стартапів надав грантову підтримку 46 проєктам на суму $1 610 000 у межах Програми підтримки проєктів подвійного призначення [підтримка проєктів, які діють у таких сферах, як-от оборона, кібербезпека, освіта, інфраструктурна відбудова та охорона здоров’я – ред.], пояснює Карташов. 

За його словами, в майбутньому фонд планує підтримувати розвиток української стартап-екосистеми. Йдеться про інвестиції в технології та інновації: щоб українці створювали нові продукти, послуги та рішення, які поліпшують якість життя і розвивають суспільство.

«Уже наступного року запланований запуск грантової програми  у партнерстві з WNISEF, – зазначає Карташов. – У її межах за результатами конкурсного відбору проєкти на стадії Pre-seed зможуть отримати до $25 000, а проєкти на стадії Seed – до $50 000 на розвиток свого проєкту та створення стратегічного та вагомого впливу на розвиток інновацій в Україні. Окрім цього, 20 грудня відбувся офіційний запуск проєкту Seeds of Bravery (UASEEDs), у межах якого Європейська Інноваційна Рада (ЕІС) виділяє 20 мільйонів євро на посилення deep tech інновацій в Україні. Консорціум запускає програму підтримки інноваційних послуг, що вже надає заявникам можливість отримати до 10 000 євро  у межах першого грантового потоку»

Також Карташов додає, що Seeds of Bravery охоплюватиме діяльність, спрямовану на залучення додаткових інвестицій, навчання підприємців, вихід на міжнародні ринки та інтеграцію української інноваційної екосистеми в європейську мережу.

Інші програми підтримки стартапів

Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій Михайло Федоров повідомив, що в Києві працюватимуть офіс проєкту «Горизонт Європа» від Єврокомісії та інноваційний хаб Європейського інституту інновацій та технологій (EIT). Для України це можливість подавати більше заявок на гранти та доступ до найбільшої інноваційної екосистеми Європи.  

Щоб допомогти українським стартапам залучити інвестиції, Unicorn Nest та Innov8 за підтримки та фінансування Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України» запустили ініціативу Fundraising Lab. У межах програми оберуть 10 українських стартапів з продуктом, акцептованим ринком, та допоможуть їм організувати процес залучення раунду інвестицій від $1 млн і вище.


0 комментариев
Сортировка:
Добавить комментарий

IT Новости

Смотреть все