Діджиталізація України: які переваги та загрози нам очікувати – прогноз експерта з кібербезпеки

  • 16 ноября, 08:57
  • 4062
  • 0

Інтернет-банкінг, сервіси онлайн та держава у смартфоні. Очевидно, що Україна намагається не відставати від світової тенденції щодо діджитал-трансформації. Прихильники цього розвитку вважають, що це суттєво спростить нам життя. Водночас скептики побоюються, що "система" знає про них аж надто багато, та чекають на відтворення сценарію серіалу Black Mirror

Чому Україна не має альтернативи діджитал-трансформації та чи варто цього боятись, розповів фахівець з цифрової безпеки, інтелектуальних систем громадської безпеки у Dell Technologies Бернхард Отупал.

Діджиталізація України: які переваги та загрози нам очікувати – прогноз експерта з кібербезпеки

Хто такий Бернхард Отупал? Бернхард є фахівцем високого класу в галузі кібербезпеки. Він працював у правоохоронній сфері понад 25 років. 7 років Отупал провів у Інтерполі, зокрема керував групою із розслідування фінансових і кіберзлочинів.

З 2010 року працює в Dell, застосовуючи свої знання і досвід у сфері цифрової криміналістики. Бернхард відповідає за кінцеві рішення для проектів з громадської безпеки, призначених для правоохоронних органів, для цифровізації міст тощо.

Про діджитал-трансформацію

Україна не має альтернативи діджиталізації. І мова йде не лише про трансформацію міст, але про зміни загалом: діджитал-суспільство, діджитал-місто, діджитал-країна тощо. Ми не можемо говорити лише про один напрямок. Це повинно бути комплексне рішення.

Для вашої країни цей процес є певним викликом, адже більшість міст в Україні мають давню історію. А процес діджиталізації значно легше запустити у молодих містах, як Дубаї чи нові міста у Катарі.

Але він вам необхідний. До прикладу, у Києві ви маєте міську адміністрацію, до якої входить електрика, вода, сміття, транспорт. Це різні сфери, але всі вони мають єдине адміністрування, спільний бюджет, спільну IT-систему тощо. Однак, ви маєте окремий департамент водопостачання, окремий департамент транспорту і так далі. При цьому запровадивши систему розумного міста, ви отримуєте кращу централізацію, економію коштів і вищий рівень захисту даних. Адже ви точно знаєте, хто шукав певну інформацію, коли він це робив і з якою метою.

Діджиталізація України: які переваги та загрози нам очікувати – прогноз експерта з кібербезпеки

Бернхард Отупал на кофренеції у Києві

Окрім того, можна запропонувати кращі рішення для потенційних проблем, тобто прогнозованих, таких, що можуть виникати. Дуже простий приклад: ми знаємо, що у такий-то час відбувається важливий футбольний матч, отже можна припустити, що під час перерви у матчі різко зросте використання електрики та води, адже глядачі побіжать до кухні чи вбиральні. Тож це навантаження можна запланувати наперед.

Або скажу на прикладі транспорту. Вранці трафік на дорогах значно вищий, ніж всередині дня. Тоді ж буде значно вищий рівень забруднення у повітрі. І всі ці речі можна спрогнозувати, знайти рішення і контролювати. Це стосується і безпеки. Якщо ви знаєте, що вранці на дорогах значно більше транспорту, шанс ДТП теж вищий, отже потрібно і більше поліції.

Про втручання у приватність

Багато людей справді бояться, що такий контроль може бути перевищенням повноважень влади. Хоча Китай (до досвіду якого часто апелюють скептики) – це негативний приклад такого прогресу. Адже ця країна значно відрізняється від більшості у світі. Люди там мають дещо інше мислення. А населення складає понад мільярд людей, тож підхід до контролю інший. У наших країнах таких проблем із контролем не виникає.

До речі, те, як вони використовують технології – цікавий приклад. Китайський громадянин має свій рейтинг. І якщо його поведінка задовільна, із точки зору влади, то він отримує бали. Але якщо він учинив якесь дрібне правопорушення, наприклад, викинув сміття із вікна чи перевищив швидкість, то він утрачає ці бали. В результаті, людина з поганим рейтингом не зможе отримати швидший інтернет або замовити кращий рівень послуг.

Наголошу: не варто боятися, що влада отримує доступ до ваших даних. Це не означає, що "інформація буде використана проти вас", її застосують аби захистити вас та покращити сервіс.

Скажімо, система справді відслідковує ваше пересування – щодня ви їздите з пункту А до пункту Б. Тож апарат може прорахувати і запропонувати вам кращий маршрут. Користувачеві вигідно, щоб цю інформацію знали й аналізували.

Про захист персональних даних

Насправді, дуже часто проблема із витоком персональних даних – це вина самих користувачів. Більшість просто не читає умови, а одразу погоджується, навіть не знаючи на що дає свою згоду. Останнім часом було дуже багато критики навколо збору даних Facebook. Але соцмережа збирає лише ті дані про користувачів, на які вони дають згоду.

З іншого боку, проблема таких угод в тому, що вони надто довгі і складні для розуміння, тому користувачі й не хочуть їх читати. Я думаю, їх потрібно зробити коротшими і зрозумілішими для широкого кола людей. В Євросоюзі існує регламент щодо захисту персональних даних усіх осіб (GDPR). Це важливий крок щодо регуляції захисту персональних даних.

Про уразливість до хакерських атак

Раніше аби викрасти гроші – йшли грабувати банк. Зараз це роблять через інтернет. Тобто, хакерство – це той же кримінал, тільки в іншому вигляді.

Але на мою думку, простіше захистити інформацію і дані від хакерів, аніж організувати, наприклад, фізичну систему захисту будівлі. Зараз важливо встановлювати надійний захист всередині, зокрема, програми захисту серверів, антивірусні програми тощо.

Діджиталізація України: які переваги та загрози нам очікувати – прогноз експерта з кібербезпеки

Бернхард Отупал  розповів, чому не варто боятись діджиталізації 

Про ознаки розумного міста

Якщо місто є "розумним", то громадяни помічають і відчувають це. Розумне місто – це не тільки набір характеристик, це комфорт для його громадянина. Це створення можливостей для людини, таких як відстеження руху транспорту, контроль за пересуванням ліфта, розумна вбиральня (щоб користувач був упевнений, що туалет дійсно очищений і стерильний – це теж може відбуватись автоматично).

Я знаю, що в Україні почали будувати розумні міста, але ще немає сформованої повноцінної системи. Власне, саме тому я тут. Загалом, це складний і тривалий процес. Ваша влада показує, що взяла курс на діджиталізацію держави – це хороший знак.

Про перші кроки для впровадження розумного міста

Спочатку потрібно зрозуміти, що місцеві люди справді хочуть цієї трансформації і чи готові до змін. Це маркетинг. Спочатку громадянам треба пояснити, що це не спроба посилити за ними стеження, а намагання покращити їхнє життя у місті.

Наступний крок – перевірка зв'язку та інтернету. Адже якщо ваше місто не має хорошого покриття інтернетом, то багато функцій системи не будуть доступними.

Також я рекомендую залучати до партнерства місцеві приватні компанії, які також мають допомогти із впровадженням системи розумного міста.

І останній важливий момент – кошти. Для провадження цієї системи потрібні гроші, тому потрібно залучати інвесторів.

Про розумні міста в майбутньому

Гадаю, через 20-30 років люди матимуть більше часу для себе. Наприклад, я вже зараз працюю віддалено, тому не витрачаю час на дорогу до офісу. І я переконаний, що незабаром так працюватиме більшість людей.

Хоча нам все рівно потрібна буде хороша інфраструктура. Ми ж не будемо витрачати весь свій вільний час на перегляд телевізора. З рештою, я сумніваюся, що в майбутньому люди в принципі будуть дивитись телевізор. Телебачення стане пережитком історії.

Думаю, що через 20 років ми матимемо кардинально іншу систему освіти. Сумніваюсь, що в нас буде релігійне навчання, при цьому дітей будуть вчити основам етики. Що стосується математики, то припускаю, що її теж не вивчатимуть – для цих функцій у нас будуть комп'ютери. Те ж саме стосується фізики.

Також зміняться і багато професій. Чимало функцій, що стосується рутинної роботи, виконуватиме робот. А от щодо мистецтва та речей, для виконання яких потрібно мислення, – цим продовжуватимуть займатися люди.

Що стосується фінансів, думаю, що через 20 років реальні гроші просто зникнуть. Їх замінять цифрові. Ми будемо розраховуватись за допомогою інтернету, наших гаджетів або кредитної картки.

Діджиталізація України: які переваги та загрози нам очікувати – прогноз експерта з кібербезпеки

Літальне таксі

Також вважаю, що майбутнє за безпілотним транспортом. В Ліоні, де я живу, вже починають впроваджувати експериментальні маршрути. Ми маємо систему, як Uber, але її автівки їздять без водіїв. Думаю, через 20 років ми вже будемо користуватись літальними машинами. Кілька тижнів тому в Штутгарті (Німеччина) вже випробували перше літальне таксі.

І також зміни торкнуться мови. У майбутньому ми матимемо якусь універсальну мову. Вже зараз діти користуються набором універсальних слів, які використовують для твітів та інших повідомлень в соцмережах. Це ж стосується емодзі та смайлів.

Така моя думка. Вона суб'єктивна. Загалом, мій погляд на майбутнє дуже позитивний (усміхається).

Джерело: 24tv.ua


0 комментариев
Сортировка:
Добавить комментарий