Де різниця між новинами та пропагандою? Як команда ISD Group отримала «Каннського лева»


По материалам: The Village Україна

Українське агентство ISD Group отримало «бронзу» на фестивалі «Каннські леви 2019» за проєкт Aiversus.

Це соціальний експеримент, який показує вплив пропаганди на світогляд людей. Для реалізації проєкту команда створила два штучних інтелекти, яких протягом 6 місяців навчали за допомогою новин двох російських телеканалів: провладного «Россия 1» і приватного телеканалу «Дождь».

Aiversus увійшов у шорт-листи відразу п’яти номінацій конкурсу, але переміг у категорії Creative Data/Data Storytelling. Це перший український «Каннський лев» у цій номінації та третій за всю історію участі українських рекламників у конкурсі.

The Village Україна дізнається, як розробляли та придумали проєкт у співзасновника та креативного директора ISD Group.

Віктор Шкурба засновник і креативний директор ISD Group: 

Про ідею

Оригінальна ідея належить агентству «Восход», але ми в ISD допрацьовували її в процесі реалізації проєкту, тому зараз виступаємо співавторами Aiversus. Так часто відбувається у складних технологічних проєктах. Створювали його спільно з веброзробниками The APP Solutions.

Спершу ми думали про те, що буде з малою дитиною, якщо їй постійно вмикати новини з телеканалів. Але це не досить гуманно, тому вирішили «годувати» цією інформацією два штучних інтелекти.

Ми створили дві абсолютно однакові нейромережі, які не отримували жодної інформації про те, як працює світ, чи про добро та зло – лише інформацію з телевізора. І тепер їх можна запитувати будь-що.

Для нас цей проєкт насамперед соціальний. На прикладі російського телебачення він показує, наскільки важлива правильна подача новин, як сильно вона впливає на сприйняття інформації і як глибоко вкорінюється у свідомості. І це важливо для будь-якої країни: автори новин несуть колосальну відповідальність за формування світогляду людей.

Круто, що в Каннах наш експеримент оцінили – 5 шорт-листів у категоріях. Загалом над проєктом працювали 24 людини, з них 15 українців. Українська команда відповідала за те, щоб ця ідея була реалізована, тобто за штучний інтелект та інші технічні моменти.

Про складнощі

Нам вдалося реалізувати проєкт і завдяки тому, що безліч знань і технологій, розроблених провідними компаніями у сфері штучного інтелекту (Google, Facebook, IBM), відкрито задокументовані та доступні для роботи. Однак попри доступність сам проєкт виявився досить складним та інноваційним.

По-перше, нічого подібного не було реалізовано до нас раніше. По-друге, ми працювали у NLP (Natural Language Processing), а це найменш розвинутий напрямок штучного інтелекту. Також було дуже мало інформації та напрацювань для роботи з російською мовою, бо всі попередні дослідження штучного інтелекту робили для великих корпорацій лише англійською. І нам довелось придумати щось нове. Ще у нас було досить мало даних (лише 6 місяців ефірів) для навчання нейромережі.

Ми провели близько п'яти експериментів, де пробували різні моделі нейромереж, і жодна нам не підійшла повністю. І тоді вирішили просто поєднати дві нейромережі, так отримали те рішення, яке максимально відповідало нашому завданню.

У фінальній архітектурі проєкту в нас поєднана робота двох нейромереж: це покращена нашим спеціалістом модель Google word2vec, яка знаходить з усіх наявних статей максимально релевантний фрагмент тексту за запитом. А інша нейромережа, побудована на базі Microsoft R-Net, відповідає за пошук найбільш релевантної фрази у частині тексту.

Тому процес реалізації Aiversus був більше схожий на дослідження можливостей штучного інтелекту. Робота над проєктом тривала близько півроку.

Про результат

Зрештою, нам вдалось реалізувати все те, що планували, і ми дуже задоволені результатом. Агентство «Восход» на початковому етапі розсилало десятки запитів у різні діджитал-агентства, продакшени, ІТ-розробникам, але вони усі відмовлялись або говорили, що це неможливо.

Дехто ставився до нашого проєкту так, ніби ми зробили суперкомп’ютер, який здатен відповісти на всі питання людства. Але це не так – нейромережа може відповідати на питання, використовуючи дуже обмежений обсяг інформації. Тому очікувати адекватну відповідь на дорослі питання не варто. Нейромережу можна порівняти з дитячим розумом, який пізнавав світ з новин російських телеканалів.


0 комментариев
Сортировка:
Добавить комментарий