Автор: Марія Коваль, керівник практики інтелектуальної власності

Гіг-контракти — це нова форма контрактів із ІТ-спеціалістами, яка може бути використана в межах режиму Дія Сіті, і які запроваджені новим Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", який набув чинності у серпні цього року. 

Це, по суті, новий гібрид контрактів, що поєднує в собі ознаки трудового договору та цивільно-правового договору і укладається між юридичною особою (резидент Дія Сіті) та фізичною особою (гіг-спеціаліст) в письмовій або електронній формі. 

Найбільшу цінність ІТ-бізнесу становить інтелектуальна власність. Оскільки у створенні ІТ-продукту зазвичай бере участь велика кількість розробників (і досить часто підрядниками виступають фізичні особи), важливо з самого початку належним чином оформлювати всі документи, що стосуються інтелектуальної власності. 

Що змінюється у зв’язку з появою гіг-контрактів? Звідки взагалі з’явився такий термін, коли їх можна застосовувати, та на що звернути увагу при їхньому укладанні? 

Як буде відбуватися створення ІТ-продукту гіг-спеціалістами та передача прав інтелектуальної власності за новим законом, що запроваджує режим Дія Сіті?

Стандартні трудові відносини все більше витісняються залученням фрілансерів та аутсорсерів у поєднанні з активним використанням робототехніки, технологічних рішень та смарт-пристроїв. 

Своєю появою "гіг-контракти" завдячують розвитку гіг-економіки — економіки спільного користування, яка, фактично, є мережею людей, котрі працюють поза стандартним форматом працевлаштування.

В гіг-контракті можна поєднати і умови дострокового припинення договору (в тому числі в односторонньому порядку або за додатково визначеними у гіг-контракті підставами), і фактично визначити умови праці гіг-спеціаліста (робочий час, час відпочинку, робоче місце), додаткові винагороди і компенсації для гіг-спеціаліста та оплату його роботи залежно від показників, соціальні гарантії (як-от страхування, допомога при тимчасовій непрацездатності, пенсійне забезпечення тощо). 

Закон також регулює питання належності виключних майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності, які створюються гіг-спеціалістом на замовлення резидента Дія Сіті в межах виконання гіг-контракту.

Так, виключні майнові права на комп’ютерні програми, операційні системи, програмні додатки, дизайни інтерфейсів, комп’ютерні ігри та безліч інших об’єктів права інтелектуальної власності, які створює гіг-спеціаліст під час виконання гіг-контракту, належатимуть резиденту Дія Сіті, якщо тільки в гіг-контракті сторони не визначили інше. 

Особисті немайнові права, як і раніше, залишаються невідчужуваними і належать гіг-спеціалісту, який створив відповідний об’єкт (зокрема, право на ім’я, право на захист від спотворення чи перекручування твору тощо).

За замовчуванням, майнові права інтелектуальної власності на твори, створені за гіг-контрактом, переходять резиденту Дія Сіті в момент, наступний за створенням такого твору, або сторони можуть визначити інший порядок безпосередньо у гіг-контракті. 

Всі робочі процеси між резидентом Дія Сіті та гіг-спеціалістом можуть здійснюватися в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційні системи (зокрема, електронна пошта, комп’ютерні програми, онлайн-сервіси), тому, нарешті, використання в роботі інформаційно-телекомунікаційних систем (як, наприклад, Jira), попадає в правове поле і може слугувати доказом створення і передачі об’єктів права інтелектуальної власності. 

Наприклад, розробник створює модуль комп’ютерної програми або структуру бази даних відповідно до технічного завдання, поставленого резидентом Дія Сіті в CRM системі, та передає його резиденту (наприклад, шляхом завантаження в репозиторій або хмарне сховище). 

В момент, наступний за створенням цього модуля, виключне майнове право переходить резиденту Дія Сіті, навіть якщо фізично гіг-спеціаліст результати розробки не передав. 

Умовою застосування таких електронних систем є забезпечення збереження інформації про відправлення та отримання завдань за гіг-контрактом. 

Крім цього, резидент Дія Сіті має право контролювати процес виконання завдань гіг-спеціалістом, для чого дозволяється моніторинг використання обладнання та інформаційно-телекомунікаційних систем, що належить резиденту Дія Сіті (але без втручання в сімейне та особисте життя гіг-спеціаліста). 

Дуже важливо чітко сформулювати визначення щодо процесу виконання робіт чи надання послуг в інформаційно-телекомунікаційних системах, оскільки створення і передача прав на об’єкти права інтелектуальної власності, зокрема об’єкти авторського права, мають свою специфіку. 

Так, для того, щоб довести, що права на відповідний об’єкт, створений за замовленням, перейшли замовнику (резиденту Дія Сіті), гіг-контракт має передбачати створення саме цього конкретного об’єкта. Після створення об’єкт має бути визначений та переданий замовнику від гіг-спеціаліста. 

Слід також звернути увагу, що використання електронної пошти, яке допускається Законом, не враховує того, що електронна пошта поки що не визнана офіційним засобом для листування, і може застосовуватись тільки відповідно до умов договору — за погодженням сторін. 

У Верховній Раді зараз розглядається законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання електронних адрес", проте цей законопроект пропонує врегульовувати використання офіційної електронної пошти з боку юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і не стосується фізичних осіб (а гіг-спеціалісти — це фізичні особи).

На практиці це питання може мати величезне значення у разі необхідності доведення належності певного об’єкта права інтелектуальної власності резиденту Дія Сіті, а також, відповідно, створення такого об’єкта певним гіг-спеціалістом та переходу виключних майнових прав до резидента Дія Сіті.

П’ять основних моментів, які необхідно враховувати резиденту Дія Сіті при укладенні гіг-контракту:

1. в гіг-контракті має бути чітко визначено, що укладається саме гіг-контракт (що матиме вирішальне значення в разі сумнівів на користь наявності трудових або цивільно-правових відносин);

2. чітко і вичерпно визначити технічні завдання для гіг-спеціаліста щодо створення об’єктів права ІВ;

3. деталізувати порядок обміну інформацією через інформаційно-комунікаційні системи (в тому числі щодо завдань) у зв’язку з виконанням гіг-контракту;

4. передбачити умови виплати авторської винагороди за створення і передачу майнових прав на об’єкти ІВ;

5. визначити умови і порядок передачі завершених об’єктів права ІВ, створених за замовленням у межах гіг-контракту. 

З позиції оформлення питань щодо інтелектуальної власності гіг-контракти покликані ввести в правове поле фізичних осіб, які і раніше залучались ІТ-компаніями для розробки, наприклад, програмного забезпечення. 

Можливість оминути необхідність вступу у довгострокові трудові відносини для короткострокових завдань, але з перевагами в частині можливості контролю порядку, часу і місця виконання завдань — в цьому є переваги такого виду контрактів для ІТ-компаній. 

Для фрілансерів така модель взаємовідносин також має певні плюси: більша свобода дій, ніж у межах трудових відносин та можливість одночасного укладення гіг-контрактів із різними компаніями (звісно, за умови дотримання умов про неконкуренцію, якщо такі погоджені в гіг-контракті).

Наразі складно говорити про те, чи будуть гіг-контракти ефективними на практиці в Україні, чи ні: судити щодо їхньої ефективності можна буде з часом, коли система Дія Сіті запрацює та коли резиденти Дія Сіті почнуть укладати такі контракти

Якщо ж зважати на аналогічний досвід використання моделі гіг-контрактів в інших країнах — слід констатувати, що він є неоднозначним. 

В більшості країн досі точаться дискусії щодо існування фактичних трудових відносин у межах укладених гіг-контрактів (наприклад, у Великій Британії під час багаторічного судового розгляду у справі Uber BV v Aslam у 2021 році остаточно було визнано певні трудові права за водіями Uber, наприклад, на оплату праці не меншу, ніж мінімальна, але не було поставлено остаточну крапку у питанні, чи є такі водії саме працівниками). 

В США законодавчі зміни останніх років також були спрямовані на те, щоб прирівняти гіг-контракторів (незалежних підрядників) до працівників із забезпеченням мінімальних трудових гарантій. 

Досвід більшості країн (наприклад, Південна Корея, країни ЄС) також демонструє відсутність правової визначеності у статусі гіг-контракторів та відмінності їхнього статусу від трудових відносин. 

В будь-якому випадку є очевидним, що розвиток так званої "гіг-економіки" у всіх країнах світу зумовлює необхідність врахування нової моделі співпраці за гіг-контрактами.

Співавтор: Анастасія Юшина, юрист практик Інтелектуальної власності, Технологій та Захисту даних PwC Legal в Україні