Автор: Данило Бєлов, директор з розвитку бізнесу в UCloud

Війна XXI століття це не лише про кулі та гармати. Критична інфраструктура, системи спостереження та безпеки, урядові бази даних – ласі цілі для кібертероризму. Не менш вразливим для атак є і бізнес-сектор. Кожен успішний напад завдає збитків виробникам і надавачам послуг, і щороку суми втрат зростають. Як запобігти загрозам і які рішення допомагають зберегти вашу інформацію та сервіси?

У 2022 році фахівці IBM порахували, що середній збиток від кібератак сягнув рекордних 4,35 млн доларів. У 2023 році фахівці прогнозують зростання цього показника вже до 5 млн доларів. Можемо констатувати, що цифрова безпека стає одним з головних аспектів для належної роботи будь-якої структури, що працює в мережі. Компанії та організації вимушені захищатися від загроз шкідливих програм, зламів та DDoS атак, що вимагає високої відповідальності персоналу та безпечної поведінки у цифровому середовищі.

Данило Бєлов, директор з розвитку бізнесу в UCloud

Як один із засобів запобігти ризикам та збиткам, багато організацій відмовляються від використання власних серверів та натомість обирають рішення з галузі хмарних технологій, які забезпечують вищий рівень захищеності даних та сервісів.

Один з варіантів – зберігання корпоративних даних не на ноутбуках або стаціонарних ПК кожного співробітника, чи на локальному сервері, а диверсифікація трафіку, зокрема за використання хмарних сервісів. Робочі пристрої по суті в такому разі виконують функцію контролера для доступу до центрального сервера без фактичного зберігання будь-яких даних на робочому гаджеті.

Потреба в комплексному захисті може виникати навіть для некритично важливих сервісів. Адже масована атака на інфраструктуру може знизити продуктивність та швидкість обробки запитів для важливих і навіть для критичних програм. Тому найчастіше доводиться захищати всю інфраструктуру. А це, своєю чергою, означає необхідність працювати з великою кількістю серверів або сервісів.

Одним з рішень в цій ситуації може бути хмарна фільтрація трафіку. Адже чим по суті є  DDoS-атака? Це спроба позбавити цільову систему, наприклад вебсайт або програму, доступу для звичайних кінцевих користувачів. Для цього генерується велика кількість пакетів чи запитів, які перевантажують роботу системи. Для здійснення атаки типу "розподілена відмова в обслуговуванні" (DDoS) використовується велика кількість зламаних або контрольованих джерел. Розглянемо користь хмарних сервісів у цифровій безпеці на прикладі.

DDoS-атаки можна розділити на типи в залежності від рівня моделі взаємодії відкритих систем (OSI), на якому відбувається атака. Основні та найбільш поширені з них —  мережевий рівень (рівень 3), транспортний рівень (рівень 4), рівень представлення (рівень 6) та рівень додатків (рівень 7).

Що ж це за рівні?

Якщо максимально коротко та простими словами (наскільки це можливо), корисно розділити DDoS-атаки на дві групи: атаки рівня інфраструктури (рівні 3 та 4) та атаки рівня програми (рівні 6 та 7).

1. Перша: Атаки рівня інфраструктури на рівнях 3 і 4 – це найрозповсюдженіший тип DDoS-атак, який включає такі вектори, як SYN-флуд, та інші атаки відображення, такі як UDP-флуд. Такі атаки зазвичай масові і спрямовані на перевантаження пропускної спроможності мережі чи серверів додатків. Проте такий тип атак має певні ознаки, тому їх легше виявити.
2. Друга: Атаки рівня додатків на рівнях 6 і 7. Ці атаки менш поширені, та вони і складніші. Як правило, вони не такі масові, як атаки рівня інфраструктури, але націлені на певні частини програми і роблять її недоступною для реальних користувачів.

Фільтруємо трафік через хмари

Найкраще в таких ситуаціях застосовувати хмарні сервіси. Одним з яких є хмарна фільтрація трафіку, яка у випадку захисту від DDoS-атак найкраще працює у разі масштабних атак шляхом розподіленої мережі фільтрації.

Також хмарна фільтрація ефективно протидіє посиленню DDoS-атак і забезпечує балансування трафіку. Більша кількість точок фільтрації забезпечує точніший потік трафіку. Також хмарні сервіси мають більшу пропускну здатність. Хмарний сервіс може пропустити понад 3 Тб/с в разі необхідності. Також хмарний сервіс дає можливість додаткового захисту DNS-серверів замовника від специфічних атак, таких як DNS-флуд, атака відбитими DNS-запитами тощо. Тільки хмарний сервіс забезпечує захист до 7 рівня OSI.

Тож навіщо вам переносити свої дані у хмару?

Якщо ви ще не стомились від потоку інформації (а уявіть як воно вашим серверам), трошки поговоримо про переваги користування хмарними сервісами.

Хмарні сервіси на кшталт UCloud окрім високого рівня цифрової безпеки, забезпечують постійний доступ до ваших ресурсів через мережу Інтернет. Це також дозволяє заощаджувати кошти на придбанні певного програмного забезпечення. Ще один аргумент на користь ощадливості хмарних сервісів — клієнт платить тільки за той обсяг хмари, яким користується. В разі потреби збільшення ресурсів замовник може доукомплектувати необхідне. І зрештою, більшість хмарних сервісів мають можливість моніторити трафік на предмет потенційної DDoS-атаки, і сповістити клієнта про підозрілу активність.

Що ми маємо в підсумку?

Переваги користування хмарними сервісами:

Висока доступність та технологічність. Доступ до даних можна отримати за логіном та паролем через пристрій, який лише має вихід до Мережі. Користуватися хмарою можна з комп’ютера, телефону та планшета. Багато технологічних рішень можна організувати набагато простіше, використовуючи хмарні технології.

Економічність. Набагато дешевше розмістити дані в хмарі і мати доступ до них з різних пристроїв, ніж купувати безліч пристроїв і синхронізувати їх роботу. Оплачується лише той обсяг, який потрібен тут і зараз.

Швидкодія. Для доступу до даних необхідне підключення до Інтернету, і швидкість доступу залежить від провайдера, а не від стану приватної мережі. Дата-центри великих операторів на кшталт UCloud зазвичай використовують гігабітні підключення, які не може дозволити собі кожен офіс.