«Ще 4-5 років тому, щоб порахувати шрифтові розробки для українських компаній, вистачало пальців на одній руці. Ринку просто не існувало. Зараз вже нікого не здивуєш кастомними шрифтами. Вони стали частиною проєктів Ukraine Now, Rozetka, Comfy, NAMU, Мінкультури, Дія та айдентики українських міст. Так було не завжди», – каже Кирило Ткачов. 

Шрифтовий дизайнер розповідає, як формувалася спільнота ua_typography 15 років тому і як відтоді виріс український шрифтовий дизайн. 

Кирило Ткачов створив шрифт Ermilov, який використали для бренду Ukraine Now, а також логотипи Укрзалізниці, Міністерства культури, Zahidfest та BookForum. Нещодавно він завершив авторську гарнітуру Rock Star, яка доступна у 36 накресленнях на міжнародному ринку. Із 2016-го Кирило щороку проводить фестиваль “Простір літер” у Луцьку. Розробці шрифтів він навчає на курсі у школі Projector.Online, а також у КАМА, School of visual communication та Арт і я.

Українська шрифтова спільнота активно розвивалася вже 15 років тому. Тоді у нас не було ні шрифтової освіти в країні, ні замовлень на внутрішньому ринку. При цьому активно діяла ЖЖ-спільнота ua_typography, щорічно відбувалися шрифтові фестивалі або конференції: Свято кирилиці, Рутенія, Type Kyiv, Простір літер та інші. Що характерно, і заходи, і ЖЖ-спільнота об’єднували як шрифтових дизайнерів, так і колег по цеху: каліграфів, типографів, дизайнерів логотипів.

Більшість українських авторів є експериментаторами. Це стало цікавою особливістю нашого шрифтового дизайну. Шрифти розроблялися в основному для продажу через myfonts.com і якихось конкретних обмежень по стилю гарнітур не було. Розробки українських авторів мали достатній попит, аби регулярно потрапляти в категорію Hot New Fonts. Активно працювали словолитні AndrijType, Mint Type, 2D Typo, 4th february, Apostrof, а також іменні словолитні Дмитра Растворцева і Кирила Ткачова. Не думаю, що існує така статистика, але підозрюю, що найбільшим попитом користувався шрифт Oksana від AndrijType. Також час від часу, з’являлися іноземні замовлення на шрифти, але вони не були регулярними.

Трохи раніше за ua_typography було створено ru_typography. Пригадую перші діалоги в дусі: «Для чого створювати ще одну групу на ту ж тему?». Нещодавно перечитував розмову Андрія Шевченка з якимось російським дизайнером про це. Насправді діяльність цих двох майданчиків відрізнялася. Більшість контенту російської групи відбувалось в дусі «підкажіть, що це за шрифт». Українська група (до речі, мову спілкування ніхто не обмежував) була головним чином про створення шрифтів. Тут давали багато професійної критики та цікавої інформації. Пригадую, що мій перший шрифт Tkachevica викликав багато коментарів. Поради давали як українські колеги, так і російські. Наприклад, цікаві пропозиції висловив Максим Жуков. Загальне враження від діяльності ua_typography було дуже позитивне.

Останнім часом український дизайн сильно виріс і попит на шрифти це показує. Раніше такі нюанси мало хвилювали і дизайн-студії, і клієнтів. Мені здається, що це частково обумовлено «готовністю» українського ринку. Це не так дорого, а по-суті, отримуєш ще один додатковий інструмент формування ідентичності бренду. З іншого боку, це загальносвітова тенденція: власні шрифти отримують футбольні клуби, телеканали, автоконцерни, міста і країни.

Шрифтові гарнітури замовляють у півтора-два рази більше щорічно. У 2014 і 2015 роках я робив по одному кастомному шрифту, у 2016-му – 2 шрифти для українських замовників, у 2018-му – вже 4, торік – 7. У Дмитра Растворцева схожа ситуація – у 2018-му розробив 3 гарнітури, а минулоріч – 5.

 Логотипи, які Кирило Ткачов створив сам або у співпраці з іншими дизайнерами

Шрифт – це інструмент «тонкого доведення». Розробляючи його з нуля, можна визначати мікро нюанси: трохи ширше або вужче, трохи світліший, трохи відкритіший, ті чи інші форми знаків, форма закінчень і так далі. Можна продумати характер, врахувати функції. Все закладається у форми знаків й елементів шрифту та налаштовується у процесі проєктування. У результаті візуальний стиль компанії формує не тільки логотип, колір, композиція, ілюстрації, але й шрифт з чітко заданими параметрами. Ба більше, шрифт взагалі цілком здатний змістити логотип і стати основним елементом айдентики.

Часто замовити шрифтову гарнітуру великій компанії вигідніше, ніж оплатити ліцензію на вже розроблений шрифт. Останнім часом власні шрифти отримали Netflix, BBC Sport, Warner Bros, Youtube, USA Today. Їм просто не вигідно купляти ліцензію. Серед українських компаній відзначу розробку шрифтів для WePlay!. Для них саме вартість ліцензії стала першим кроком до замовлення власної гарнітури. Останнім часом, все частіше замовниками стають компанії, що виходять на міжнародний ринок. Їм важливо, щоб все було чинно і законно.

Найбільше у мене було державних замовлень (хоча не завжди оплачували роботу саме державні органи). Ці ж роботи, мабуть, найбільш на слуху. Середній та малий бізнес досить часто потребує шрифтів. Це може бути шрифт для айдентики, книги, комп’ютерної гри. Час від часу замовляють шрифти для потужного бізнесу. Це відомі великі бренди. Але при цьому, далеко не завжди, ми бачимо ці розробки в житті.

Хто замовляє шрифти:

1. Державні структури – 40%
2. Середній і малий бізнес – 30%.
3. Великий бізнес – приблизно 25%.
4. Ще 5% – якісь специфічні розробки

Маю принаймні 2 проєкти, які були завершені й оплачені, але, схоже, що їх не використовують. В обох випадках йдеться не про шрифти самі по собі, а про загальний редизайн, частиною якого були і мої гарнітури.

В Україні необхідно зайнятись шрифтовою освітою. В нас давно проходять окремі курси та лекції, але вони не мають постійного характеру і не є повноцінною освітою.

Варто виходити на європейський ринок. У нас низькі ціни порівняно з європейськими студіями, але цілком конкурентний продукт. На мою думку, було б добре сформувати єдиний підхід до формування цін, брифів, договорів, ліцензій. В принципі, ми з колегами, час від часу, обговорюємо це питання, обмінюємось власними матеріалами. Але варто зробити певний стандарт документації для всіх.

На останній «Простір літер» приїхало близько 250 людей з 8 країн світу. Можливо, в нас була найбільш насичена програма з усіх дизайнерських подій в Україні. Фест проходив протягом 3 днів у кількох локаціях: Луцькому замку, дворику Будинку Косачів, ресторані Корона Вітовта, а також на вулицях міста, де розписували стіни каліграфією. Загалом ми провели більше 40 подій: лекції, майстер-класи, виставки, розписи стін, вечірки. Для контрасту – перший фестиваль три роки тому зібрав всього близько 30 людей. Тоді ми провели 8 лекцій, 2 презентації та один майстер-клас. Все пройшло дуже камерно і більшість учасників були знайомі, всі – українці.

Шрифтовий ринок молодий і невеличкий. Є куди зростати. Можна займатись кастомними шрифтами, можна – на загальний продаж або й переключитись на логотипи. Якщо нашого внутрішнього ринку не вистачає, то можна шукати замовників за кордоном.

Протягом всього 2019 року я активно займався шрифтами. Збільшився обсяг роботи: постійно працював за замовлення, готував гарнітуру RockStar, оновлював старі гарнітури. Зараз розпочався новий рік і маю нові проєкти. Планую в цьому році більше співпрацювати з колегами по цеху, як досвідченими фахівцями, так і новачками. Це цікаво.

Джерело: telegraf.design