Нині на ринку праці помітна парадоксальна ситуація: спеціалісти скаржаться на неможливість отримати офер через високу конкуренцію, а компанії водночас — на нестачу працівників та відсутність релевантних кандидатів.

Кого ж зрештою роботодавці хочуть бачити у своїй команді розповідає Альона Лабюк, керівниця партнерств та карʼєрного розвитку в Edtech-стартапі Mate аcademy. Альона разом із командою опрацьовує сотні вхідних запитів від компаній на джуніор та мідл ІТ-спеціалістів і зібрала найбільш повторювальні вимоги.

Office friendly

Компанії все частіше надають перевагу спеціалістам, які готові працювати з офісу завжди або хоча б N днів на тиждень/місяць/квартал. Особливо це стосується джунів, які потребують більшого менторства від старших колег. Досягти цього ефективніше в прямому контакті.

На цей тренд зокрема вплинули аварійні та стабілізаційні відключення. В одному місці роботодавцеві легше налаштувати умови для безперебійної роботи всієї команди: купити зарядні станції, генератор, старлінк тощо — а отже бути впевненим, що клієнт/користувач отримає послуги/продукт у термін.

Від кандидатів, які розглядають виключно ремоут варіанти, очікують, що вони зможуть самостійно забезпечити автономність роботи. Про це можна окремо зазначати в супровідному листі або резюме.

Ми remote friendly компанія, але нових спеціалістів усе одно запрошуємо в офіс на онбординг. З досвіду, інтеграція в команду, знайомство з культурою та процесами проходить так набагато продуктивніше.

З прокачаними софт-скілами

Для отримання роботи на висококонкурентному ринку технічна підкованість кандидатів йде за замовчуванням. Зараз компанії менш охочі довчати спеціалістів базовим речам. Тому у своєму домені треба знати все й навіть більше, щоб конкурувати за увагу роботодавців.

Натомість, хороших кандидатів виділяють мʼякі навички: вміння комунікувати, гнучкість, бажання розвиватися, уважність до деталей. Найбільше цінуються спеціалісти, які вміють формулювати запитання і не бояться їх ставити. Для джуніор-спеціалістів, які ще не мають змоги похвалитися значним комерційним досвідом, сильні софт-скіли в окремих випадках можуть відіграти вирішальну роль при наймі.

Висока англійська

«English B2+» — золотий стандарт вакансій в ІТ. Усе більше компаній стають інтернаціональними, тому англійська необхідна для щоденної робочої комунікації, а не тільки для участі в ситуативних розмовах чи пошуку інформації в іноземних джерелах.

Але після закріплення законом статусу англійської мови як однієї з мов міжнародного спілкування в Україні очікуємо, що ця вимога зʼявиться і в інших сферах. Тому записатися до репетитора, завантажити Duolingo або сходити на розмовний клуб варто було ще вчора.

Піти на компроміс щодо англійської можуть у випадку, якщо кандидат володіє локальною мовою ринку, на якому оперує компанія. Також у вакансіях стали частішими випадки вимоги вивчення місцевої мови компанії. Якщо ж кандидат не буде відкритий до такого, то навіть спеціалісти з розмовною англійською можуть отримати відмову в наймі.

Продуктове мислення

До повномасштабного вторгнення лідерами найму спеціалістів були сервісні компанії. Нині ж є труднощі з утримуванням та залученням іноземних замовників, через що скорочуються і можливості роботи. Відтак, українські продуктові компанії виходять на передній план.

Їхня специфіка, що розробники складають меншу частку штату, ніж у сервісних компаніях. Тому зараз спостерігаємо великий запит на нетехнічні спеціальності в ІТ, які допомагають бізнесам масштабуватися — маркетологів, аналітиків, рекрутерів, піарників тощо. Очікуємо, що для світчингу найближчим часом обиратимуть саме ці напрями.

Для продуктових компаній важливим є продуктовий майндсет: коли спеціалісти фокусуються на потребах споживача та цілях бізнесу, можуть не тільки виконати задачу, але й зʼясувати, чи взагалі вона необхідна, гнучкі в прийнятті рішень. Це не про кількість зроблених задач, а про їхню доцільність для розвитку компанії.

На цей тренд зокрема вплинула популяризація ШІ-інструментів, які демократизують написання коду, тож роботодавці шукають у спеціалістах у першу чергу вміння керуватися бізнесовим підходом.

Defence-tech

Поштовхом до переорієнтації українського ІТ-ринку на продукт зокрема став запуск численних і вкрай важливих сьогодні defence-tech стартапів.

У кандидатів на позиції в такі проєкти зазвичай вимагають специфічні навички та знання. Особливо цінується вміння «працювати ручками»: паяти, збирати, тестувати тощо. Наприклад, якщо це розробка дронів, то перевагою буде досвід самостійного складання або користування.

Ця галузь є можливістю для ветеранів і ветеранок, які після звільнення зі служби обирають для себе цивільні професії в розробці, використати свій військовий досвід.

Топперформери

Команда з топперформерів — мета кожного роботодавця, яка дозволяє компанії бути більш стабільною в турбулентні часи.

Тут маю зробити дисклеймер, що універсального переліку якостей таких спеціалістів немає, адже це про співпадіння культури та особистості, тож у кожної компанії він різний. Але глобально це люди, яким не все одно на успіх компанії, і заради нього вони готові робити все у своїй зоні відповідальності та за її межами.

Це може бути як джуніор, так і сеніор фахівець, який:

1. відповідає цінностям
2. проактивно ідентифікує проблеми та вирішує їх
3. бере на себе відповідальність
4. не боїться складних задач
5. чує фідбек та якісно на нього реагує
6. постійно розвивається

Таких людей не треба бейбіситити та/або мотивувати кожного дня, а в комплексі з усім перерахованим вище спеціаліст стає лідером серед кандидатів на ринку для конкретної компанії.

Як цього досягти? Аналізувати корпоративну (та інженерну) культуру конкретної компанії і співставляти зі своїми цінностями та якостями. Якщо метч відбувся — супер, якщо ні — можливо, це не ваша компанія і варто пошукати інші варіанти.

Висновки

Найбільш тригерною темою на ІТ-ринку останні роки була висока конкуренція. Але з кількістю відгуків на позицію є цікавий момент, що з десяти в гарному випадку один буде релевантний. Рекрутери в мережі частіше згадують випадки identity fraud, коли надіслані профілі не відповідають реальним людям за ними. Або ж кандидати просто масово подаються без вчитування у вимоги.

Тому, попри складнощі, запит на толкових спеціалістів досі є. Щороку з 2022 працевлаштовувалося більше наших випускників, ніж у 2021. Нині ми вийшли на середній щомісячний показник — 100 людей, які знаходять роботу після навчання.

Щоб тримати таку планку, ми як компанія, яка допомагає розпочинати кар’єру в ІТ, на старті формуємо правильні очікування: робота є, але щоб її отримати, тепер треба більше докладати зусиль та бути гнучкими. Виграють ті, хто адаптуються до реалій — це те, що в принципі мають зрештою прийняти всі спеціалісти й відпустити спогади про часи, коли достатньо було заповнити сторінку в LinkedIn і запитувати зарплатну гілку.

Звичайно, неможливо ігнорувати вплив мобілізації на ринок праці в Україні. Усе частіше почали розглядати студентів або старших спеціалістів, які ще не досягли мобілізаційного віку або вийшли за нього. Компанії більше інвестують в upskilling та/або reskilling наявних фахівців, аби спрямувати їх на пріоритетні напрями. Також зростає кількість відкритих філій чи офісів українських компаній за кордоном, куди наймають українців або локалів на місці. У перспективі цю ситуацію мають змінити чіткі правила держави стосовно економічного бронювання. Це дасть визначеність кандидатам та роботодавцям та створить для бізнесу зрозумілі умови для подальшого планування своєї діяльності.